Ухвала суду № 89688191, 09.06.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1374/17

Провадження № 2-п/947/34/20

УХВАЛА

09.06.2020 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю представника АТ « УкрСиббанка» - адвоката Тодирец А.О.

Розглянувши у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення від 21.08.2017 року по цивільної справі за позовом Акціонерного Товариства « Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 р. ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №11327222000 від 18.04.2008 р. за кредитом та процентами у розмірі 22322, 49 дол. США та пеню у розмірі 22485, 13 грн..; 2) стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.

Свої вимоги ПАТ «УкрСиббанк» обгрунтовує тим, що ПАТ «УкрСиббанк» свої обов`язки за договором про надання споживчого кредиту № 11327222000 від 18.04.2008 року виконало у повному обсязі. Відповідачка ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, не сплачує заборгованість за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача (а. с. 1 – 3).

16.02.2017 р. Київським районним судом м. Одеси було постановлено ухвалу про відкриття провадження у вищезазначеній справі (а. с. 49).

21.08.2017 р. Київським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення, яким позов було задоволено в повному обсязі (а. с. 83 – 86).

21.10.2019 р. ОСОБА_1 до Київського районного суду було подано заяву про перегляд заочного рішення суду, в якій остання просить суд скасувати заочне рішення Київського районного суду від 21.08.2017 р. і призначити справу до розгляду за правилами позовного провадження.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що договір про надання споживчого кредиту №11327222000 від 18.04.2008 р. укладений з порушенням норм ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент укладання договору споживчого кредиту №11327222000 від 18.04.2008 р.) та норм ЦК України, внаслідок чого є недійсним (а. с. 95 – 105).

22.10.2019 р. Київським районним судом було постановлено ухвалу по даній справі, якою заяву про перегляд вищенаведеного заочного рішення ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.01.2020 року скасована ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення та справа направлена для продовження розгляду заяви про перегляд заочного рішення ( а/с 157).

У постанові апеляційного суду зазначено, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За правилами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Зокрема відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11896/17-ц, повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце її розгляду.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного сповіщення апелянта про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції з подальшим ухваленням заочного рішення, яке остання просила скасувати у вищевказаній заяві про перегляд заочного рішення знайшли своє відображення в матеріалах справи, а саме, згідно матеріалів справи повістка про виклик до суду на 21.08.2017 року повернулася до суду першої інстанції з вказівкою причин повернення - «за закінченням терміну зберігання». Інших даних про сповіщення ОСОБА_1 на вказану дату матеріали справи не містять.

Заявник просить суд відкласти розгляд заяви на період після дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України.

Представник заінтересованої особи АТ «УкрСиббанк» в судовому засіданні заперечував проти скасування заочного рішення, вважає його повним та законним, згідно ст.287 ЦПК України.

Дослідивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною другою статті 228 ЦПК України (у редакції, що діяла на час ухвалення вказаного заочного рішення), передбачено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статті 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до положень статті 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Між тим, згідно частини 1 статті 158 ЦПК України (у редакції, що діяла на час ухвалення вказаного заочного рішення), розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Частиною третьою статті 74 ЦПК України (у редакції, що діяла на час ухвалення вказаного заочного рішення) визначено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України (у редакції, що діяла на час ухвалення вказаного заочного рішення), судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У матеріалах справи навнеі відомості щодо того, що повістки якими вікликались відповідачі на судові засіданні повертались із відомостями» про закінчення терміну зберігання», що зазначає про відсутність доказів належного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи, а посиланням на обставини справи, щодо наявного порушення прав споживачів під час укладення кредитного договору, суд може надати оцінку лише під час розгляду справи по суті.

Що стосується пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд враховуючи, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо дати отримання завником копії заочного рішення суду. На що також звернув увагу апеляційний суд у своєї постанові, а також приймаючи до уваги, що процесуальний строк на подання перегляду заочного рішення законодавцем встановлено з не з моменту, коли особа дізналась або повинна були дізнатись про наявність рішення а саме з моменту отримання копії рішення приходить до висновку, що є підстави для прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої 21.10.2019 року, та визначити відсутність пропуску строку для подання такої зави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 288,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скасувати заочне рішення від 21.08.2017 року по цивільної справі за позовом Акціонерного Товариства « Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягненні у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №11327222000 від 18.04.2008 р. у розмірі 22322, 49 дол. США та пеню у розмірі 22485, 13 грн. а також стягнення з відповідачів солідарно судових витрат.

Враховуючи суму заборгованості зазначену у позові, яка на даний момент, згідно розрахунку курсу валют перевищує сто прожиткових мінімумів на працездатну особу, призначити справу до розгляду у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання на 26.08.2020 року до 11:00 години у залі судових засідань Київського районного суду м. Одеси №222.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає, заперечення на неї можуть бути зазначені у апеляційної скарзі на рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.