Ухвала суду № 89684423, 05.06.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/4379/14-ц

Номер провадження 4-с/235/21/20

У Х В А Л А

Іменем України

(про відмову у відкритті провадження в цивільній справі)

05 червня 2020 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С. ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» змінено назву на Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття (скасування) арешту на нерухоме майно у виконавчому провадженні серійний номер ВП № 44180109 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2020 року на розгляд суду пред`явлено вказану скаргу, в якій ОСОБА_1 заявлено наступні вимоги:

- визнати бездіяльність державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області Сокар Ольги Василівни за виконавчим провадженням серійний номер ВП № 44180109 щодо не зняття (скасування) арешту з автомобіля марки «Ford C-Max» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 – протиправною;

- зобов`язати державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області Сокар О.В. зняти у виконавчому провадженні ВП № 44180109 арешт та розшук зазначеного транспортного засобу.

Скарга вмотивована наступним. 28 липня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 44180109 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса № 737 від 08.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості. Постановою державного виконавця ВДВС Красноармійського МРУЮ від 03.11.2015 року накладено арешт на майно боржника, а саме на транспортний засіб автомобіль марки «Ford C-Max Тrend» реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 24 листопада 2016 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 44180109 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. За позицією ОСОБА_1 з моменту повернення виконавчого документу відсутня підстава для забезпечення реального виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення боргу. Невжиття державним виконавцем своєчасних дій зі зняття арешту, за позицією ОСОБА_1 є порушенням ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», тому в порядку ст. 447 ЦПК України заявник (скаржник) звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Суддя, ознайомившись зі скаргою, долученими матеріали, - приходить до висновку про відсутність підстав відкриття провадження з огляду на наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року передбачено перелік виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню: виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках, зокрема, на підставі судових рішень (п. 1); виконавчі написи нотаріусів (п. 3)

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження»:

- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1);

- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина 2).

При логічному, взаємоузгодженому аналізі вказаних правових норм суд приходить до висновку, що юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця в рамках виконавчого провадження серійний номер ВП № 44180109.

Так, згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції від 28.07.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44180109 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса № 737 від 08.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжрайонний банк» боргу в сумі 376566,27 гривень.

03.11.2015 року державним виконавцем у виконавчому провадженні серійний номер ВП № 44180109 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зі змісту постанови вбачається, що державним виконавцем встановлено, що згідно виконавчого напису приватного нотаріуса № 737 від 08.07.2014 року необхідно звернути стягнення на автомобіль марки «Ford C-Max Тrend» реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону № 606-XIV від 21.04.1999 р.) накладено арешт на транспортний засіб, належний ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця відділу ДВС Красноармійського МРУЮ від 03.11.2015 року по виконавчому провадженні серійний номер ВП № 44180109 оголошено розшук транспортного засобу автомобілю марки «Ford C-Max Тrend» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

24 листопада 2016 року державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні серійний номер ВП № 44180109 винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого напису приватного нотаріуса № 737 від 08.07.2014 року) стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Заявник ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність державного виконавця, допущену у виконавчому провадженні серійний номер ВП № 44180109, проявлену в формі невжиття одночасно з повернення виконавчому документу стягувачеі заходів щодо скасування арешту майна

Скарга ОСОБА_1 подана за правилами цивільно-процесуального законодавства.

Порядок реалізації судового контролю за виконанням судових рішень закріплено в Розділі VII ЦПК України. Зокрема, статтями 447, 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, порушено їхні права чи свободи; скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

До спірних відносин сторін за скаргою ОСОБА_1 положення ст. ст. 447, 448 ЦПК України не підлягають застосуванню, оскільки в даному випадку заявник оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо виконання не судового рішення у цивільній справі, а документа (виконавчого напису), виданого приватним нотаріусом.

Згідно ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, за правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання ухвалених в адміністративній справі судових рішень, а також виконавчих документів, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.

Суд, з урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що заявник ОСОБА_1 подала скаргу на бездіяльність державного виконавця, допущену під час виконання виконавчого документа, виданого не судом, а іншою посадовою особою, а саме приватним нотаріусом – приходить до висновку про підвідомчість спору адміністративному суду.

Приймаючи такий висновок суддя звертає увагу, що предметом скарги ОСОБА_1 є бездіяльність державного виконавця щодо не зняття (скасування) арешту з майна при повернення виконавчого документа стягувачеі. Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. На думку судді, дане положення стосується оскарження опису та арешту майна, які здійснено в зв`язку із виконанням рішень судів в цивільних справах, ухвалених в порядку ЦПК України, а не виконавчих написів нотаріусів.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 27.03.2019 року по справі № 823/359/18, від 02.10.2019 року по справі № 346/79/17 (підлягають обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За положеннями ч. 5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На підставі п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 186, 260, 261 ЦПК України суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» змінено назву на Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття (скасування) арешту на нерухоме майно у виконавчому провадженні серійний номер ВП № 44180109 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості, - в зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити заявнику, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Донецьким окружним адміністративним судом.

Роз`яснити заявнику, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі відповідного клопотання.

Копію ухвали з дотриманням ч. 2, ч. 3 ст. 186 ЦПК України надіслати на адресу позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає, та відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржене протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: