Вирок № 89676049, 05.06.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/145/2020

Справа № 415/6068/17

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі колегії:

головуючого судді - Луганського В.І.,

суддів - Бойко Н.В., Олійник В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Голуб Т.М.,

прокурорів - Кудрявцевої О.В., Карпенко О.В., Гайовича П.І.,

Панасенко В.В., Белоусова Д.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисників - Гавриленко О.І., Толокольнікова С.В., Воронко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за № 12017130240001617 від 10.08.2017 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лисичанськ Луганської області, українець, громадянин України, одружений, на обліках у лікарів психіатра, перебував у 2002р., у нарколога не перебуває, має середньо-спеціальну освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 25.10.2001р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2,3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 20.09.2004р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відповідно до ст. 71 КК України приєднано покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25.10.2001 року остаточно до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 29.04.2005р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20.09.2004р. остаточно до 6 років 6 місяців позбавлення волі.

- 12.06.2008р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 08.02.2013 року з місць позбавлення волі на підставі ст. 82 КК України із заміною не відбутої частини покарання на виправні роботи строком 7 місяців 15 днів з утриманням 10% заробітної плати в дохід держави, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку.

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурори Панасенко В.В., Кудрявцева О.В., Карпенко О.В., Гайович П.І., Белоусов Д.О.; потерпіла - ОСОБА_2 , представник потерпілої - Стародубцева Л.О.;

з боку захисту - обвинувачений ОСОБА_1 , захисники - Гавриленко О.І., Толокольніков С.В., Воронко В.В.,

ВСТАНОВИЛА:

09 серпня 2017 року, приблизно о 23 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, маючи при собі кухонний ніж, знаходився біля будинку АДРЕСА_6, де зустрів раніше не знайому йому ОСОБА_3 , яка проходила повз нього. В цей час керуючись раптово виниклим умислом на протиправне заподіяння смерті іншій людині, діючи безпричинно - з хуліганських мотивів, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, обвинувачений ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_3 та взяв її рукою за плече. Коли ОСОБА_3 озирнулася, ОСОБА_1 перехопив її за волосся та грубо порушуючи громадський порядок з мотиву явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, діючи з особливою зухвалістю, став з силою тріпати її за волосся. Відчувши в результаті насильницьких дій ОСОБА_1 сильний фізичний біль, ОСОБА_3 почала кричати та кликати на допомогу.

Далі обвинувачений ОСОБА_1 , утримуючи в руці кухонний ніж, який він заздалегідь заготовив для нанесення тілесних ушкоджень, став погрожувати ним ОСОБА_4 . Остання, реально побоюючись застосування до неї ножа, схопилася рукою за його лезо та почала чинити опір, в результаті чого їй було заподіяно дві різані рани великого пальця лівої кисті, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. В ході виниклої боротьби з потерпілою, ОСОБА_1 вільною рукою продовжив тріпати ОСОБА_3 за волосся, від чого вона впала на коліна та їй було заподіяно легке тілесне ушкодження у вигляді садна лівого колінного суглобу.

Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій умисел на протиправне заподіяння смерті іншій особі, діючи безпричинно - з хуліганських мотивів, умисно наніс ОСОБА_3 , яка стояла на колінах, удар кухонним ножем в область її потилиці, заподіявши їй тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення голови з ушкодженням основи черепа та мозочка, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

На крики ОСОБА_3 про допомогу підбігли особи, що знаходилися неподалік від зазначеного місця, та затримали обвинуваченого ОСОБА_1 , який намагався втекти з місця вчинення злочину.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в реанімаційному відділенні ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанська настала смерть ОСОБА_3 .. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 248 від 26 вересня 2017 року, безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 став набряк мозку, який розвинувся внаслідок проникаючого колото-різаного поранення голови з наскрізним ушкодженням луски потиличної кістки та мозочка з крововиливом в нього.

Таким своїми умисним діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене із хуліганських мотивів.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, не визнав, не відмовився від дачі показів суду.

Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_1 , пояснив, що 09.08.2017 року приблизно о 16-00 годині він забрав матір з ринку, купив пляшку горіли та приготував вечерю, під час якої випив десь 250 грамів останньої. Приблизно о 19-00 годині він пішов у парк, де зустрів свою знайому ОСОБА_5 , яка гуляла з дітьми, він з ними погуляв, та приблизно о 21-00 годині повернувся додому. Вдома він пробув приблизно 30 хвилин, та потім о 22-00 годні пішов у магазин «АТБ», де купив пляшку пива та пішов гуляти навколо мікрорайону, він зазвичай часто полюбляє гуляти уночі та подихати свіжим повітрям. Приблизно о 00-00 годині він повертався додому та проходячи біля свого будинку він побачив групу молодих людей, які розмовляли між собою на підвищених тонах, які можливо були у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 вирішив заспокоїти молодь та став робити їм зауваження, бо на другому поверсі його будинку проживає сім`я де є маленька дитина, і крики заважали їй спокійно спати. Коли він зробив їм зауваження, то молоді люди почали в його сторону висловлювати нецензурну лайку та застосовували фізичний вплив, стали бити, на що ОСОБА_1 намагався втекти, але його наздогнали в районі будинку АДРЕСА_3 , збили з ніг та почали бити ногами, потім він напевно втратив свідомість, бо не пам`ятає події, які відбувались, а прийшов до тями коли працівники поліції надягали на нього кайданки. Після цього його відвезли до відділку поліції м. Лисичанська, де йому пред`явили обвинувачення за скоєння злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, нібито він поранив ножем дівчину, яку він навіть не знає і раніше з нею знайомий не був. Чи була ця дівчина в компанії цих молодих людей йому не відомо, бо було дуже темно і компанія людей складалась з декількох хлопців та двох дівчат. Працівники поліції до нього застосовували фізичну силу, били по голові, буцали ногами, але він їм казав, що не спричиняв тілесні ушкодження дівчині. Потім, через слідчого він передавав заяву на дії працівників правоохоронних органів, але результату немає ніякого. Одяг який був на ньому, в цей день був вилучений для проведення експертизи, весь одяг його був у крові, бо його били, і тому це була саме його кров на одязі. Свідок ОСОБА_7 дав суду неправдиві покази, бо при його затриманні у нього ножа не було. Ніж йому, ймовірно підкинули, вдома він ніякого ножа не брав, тим більше, що цей ніж лежав біля нього, а не у його руці. Відбитків пальців на ножі немає, бо напевно їх хтось витер та підкинув йому. Свідок ОСОБА_8 у Лисичанському суді давав взагалі інші покази, а саме казав, що він цю дівчину взагалі не знає, і стояв він в іншому місці та повертався додому. Свідка ОСОБА_9 , взагалі не було в Лисичанському суді, бо прокуратура відмовилась від його допиту, а зараз він каже, що нібито приїхав з дня народження з ОСОБА_8 та разом з ними була померла. Покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та самої загиблої розбігаються. Він ніякого відношення до нанесення тілесних ушкоджень загиблій не має, свідки його оговорюють. Потерпілої він не бачив та ніяких криків дівчини не чув, бо молоді люди голосно лаялись між собою. Загибла скоріш за все в своїх показах надала свідчення проти нього, щоб захистити іншу людину, з якою вона була у дружніх стосунках, бо вони могли домовитися між собою в цій компанії, напевно коли ця ситуація трапилась, він був єдиною людиною на кого можна було повісити цей злочин. Просить суд його виправдати, так як жодних доказів його причетності до вбивства взагалі немає. Цивільні позови він не визнає.

Допитаний судом свідок ОСОБА_9 , суду пояснив, що 09.08.2017 року приблизно о 23-00 годині він разом з товаришами приїхав з дня народження та вони стояли біля ларька пили каву. В цей час дівчина ОСОБА_3 , яка була разом з ними у компанії, кудись відійшла, при цьому ні кому нічого не сказала, а через півтори хвилини вони почули крик дівчини, яка кликала на допомогу. Він та хлопці які були з ним, побігли на місце, звідки були крики за магазином, де побачили раніше не знайомого ОСОБА_1 , який утримував ОСОБА_3 за волосся, але як тільки він їх побачив, то почав тікати. Дівчата, які були з ними у компанії залишилися з ОСОБА_3 , бо вона вся була в крові, а він побіг за ОСОБА_1 , останній забіг у двір, в цей час підбігли інші хлопці з їхньої компанії, у ОСОБА_1 був ніж, яким він махав перед ними. Потім ОСОБА_1 почав знову тікати, але спіткнувся об бордюр та впав, ОСОБА_9 зразу вибив ногою з руки ОСОБА_1 ніж і його затримали притиснувши до землі. Одразу було викликано швидку допомогу та поліцію. ОСОБА_1 тримали лежачим, поки не приїхала поліція. Ножові поранення ОСОБА_3 міг нанести тільки обвинувачений, бо пройшло не багато часу після того, як остання відійшла від компанії, та коли він біг на допомогу на її крик, то інших осіб крім обвинуваченого поряд з нею не було. Чи був ніж у крові він не бачив, бо було дуже темно, але по приїзду працівників поліції, ніж було вилучено.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 , суду пояснив, що 09.08.2017 року приблизно о 00-00 годині він знаходився біля кіосків на РТІ, де побачив як через дорогу від кіосків ОСОБА_1 тягає за волосся його подругу, але щоб їй наносились удари ножем він не бачив, спочатку він на це не звернув уваги, навіть не зрозумів, що це його подруга і, що відбувається, але коли дівчина почала кричати і кликати на допомогу, він перебіг через дорогу. ОСОБА_1 почав тікати і свідок став його наздоганяти. Біля дівчини, окрім ОСОБА_1 інших осіб, взагалі, поряд не було. Хлопці, які також знаходились біля цих кіосків, на крики про допомогу, побігли до місця події і допомагали затримати злочинця. ОСОБА_1 весь час знаходився в їх полі зору, бо світла було достатньо, щоб за ним стежити, потім останній спіткнувся через бордюр та впав, що і допомогло його зупинити. ОСОБА_12 , який біг поруч, ногою вибив у ОСОБА_1 ніж з правої руки. Свідок бачив, що ніж був зігнутий та на ньому були плями крові. Коли вони затримували ОСОБА_1 , то він махав руками, і відповідно ножем, та двом хлопцям які були поруч наніс невеликі порізи. Запаху алкоголю від ОСОБА_1 він не чув, але ймовірно він був у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, бо нормальна людина такого злочину не скоїть. ОСОБА_1 казав, що він нічого не робив та ні в чому не винен. Була викликана поліція та швидка медична допомога, коли швидка забирала дівчину, то він навіть не одразу зрозумів, що це його знайома, дізнався про це згодом.

Допитаний свідок ОСОБА_7 , суду пояснив, що 09.07.2017 року приблизно о 23-00 годині він знаходився на чергуванні патрульної поліції разом зі своїм напарником ОСОБА_13 , рухаючись на службовому транспорті, вони побачили скупчення людей на перехресті РТІ біля магазину «Брусничка», зупинившись, вони запитали що трапилось та побачили дівчину, яка була уся у крові, присутні пояснили, що на цю дівчину був здійснений напад, а особа, яка це вчинила, затримана неподалік в ста метрах. Вони направились туди, побачили хлопців, які тримали обвинуваченого ОСОБА_1 , лежачим обличчям до низу. Хлопці, які тримали затриманого, пояснили, що ця особа здійснила напад з ножем на їх знайому дівчину, ніж був поряд з затриманим, останній намагався до нього дістатися. На ножі були плями крові. В подальшому вони наділи на нього кайданки та викликали на місце події слідчо-оперативну групу. Від ОСОБА_1 був запах алкоголю з порожнини рота. Після приїзду слідчо-оперативної групи, він та напарник супроводили ОСОБА_1 на травмпункт. У ОСОБА_1 видимих тілесних ушкоджень не було, тільки подряпини та плями крові, напевно від пораненої дівчини. З потерпілою вони не спілкувалися, бо її забрала швидка допомога. Через деякий час йому стало відомо, що ця дівчина померла у лікарні.

Допитаний судом свідок ОСОБА_14 , суду пояснила, що вона є лікарем та з 14 на 15 серпня 2017 року вона заступила на чергування, потерпіла ОСОБА_3 знаходилась у них у відділенні. Приймали хвору інші лікарі, а діагноз їй відомий з історії хвороби. Стан хворої був тяжкий, а саме тяжка черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, субдуральна гематома у лівій потиличної області і внутрішньо мозкова гематома. На момент 14 серпня хвора була вже оглянута, її консультували нейрохірурги, їй було зроблено комп`ютерне дослідження головного мозку, рекомендовано було проводити консервативні методи та лікування. В цей день хвора сама не могла рухатись, свідомість її була стопорно-мозкова, тобто хвора могла тільки вимовляти стони на больові відчуття, пояснити вона нічого не могла, скарги вона також не могла пред`являти. Періодично було рухове збудження, це пов`язано з черепно-мозковою травмою, тому проводився медикаментозний сон і лікування. Із тілесних ушкоджень у неї була рана у потиличній частині, яка була оброблена ще при надходженні хворої, там була у неї пов`язка, на коліні було садно і на лівій руці була рана. У лікарні вона впасти не могла. Усі медичні довідки видавались родичам хворої. Свідомість була порушена до глибокої стопорно-мозкової коми, вона знаходилась на спонтанному диханні, гемодинаміку утримувала, але 00-00 годині її стан різко погіршився, у неї була мозкова кома другого ступеню, її було переведено на апаратну вентиляцію легенів, і о 01-30 годині на фоні проведеної терапії, у хворої сталася зупинка серця, реанімаційні заходи були не ефективні та була констатована смерть. Потім вона дзвонила родичам померлої та повідомила про смерть хворої.

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 вона знає як знайомого свого цивільного чоловіка. ОСОБА_1 якщо він у тверезому стані, є гарною, адекватною людиною, але коли вип`є спиртного, то поводить себе неадекватно він стає дуже агресивним. 09 серпня 2017 року у денний час вона пішла до школи фарбувати парти. Своїм малим дітям які залишились вдома, свідок залишила телефон. Через деякий час, підбігла сусідка та повідомила, що її діти кричать і дала їй телефон. Зателефонувавши дітям, останні їй сказали, що прийшов « ОСОБА_1 », таке прізвисько було у ОСОБА_1 , та вибиває двері, говорить щоб вони відкрили двері. Коли діти відповіли, що матері вдома немає, то він сказав, що зустріне її по дорозі. ОСОБА_5 наказала дітям, щоб викликали поліцію, яка була викликана, але чомусь не приїхала. В цей же день, приблизно о 20-21 годині вечора, вона разом з дітьми та сусідкою сиділи у парку, де до них підійшов ОСОБА_1 . Діти почали плакати коли його побачили, але вона їх заспокоїла, пояснивши, що знаходиться разом з ними. Щоб ОСОБА_1 був у нетверезому стані, вона сказати не може, на запитання чи приходив він сьогодні до неї додому, він відповів, що не приходив. Потім пройшов з ними до ларьків, напевно хотів напроситись у гості, але були інші плани і ОСОБА_1 повідомив, що йде додому і пішов. Пізніше її викликали до поліції, запитували про злочин, щодо вбивства дівчини, але їй нічого про його вчинення не відомо.

Допитаний судом експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що під час проведення експертизи, експерт може зробити висновок, що було на ножі, що експертиза і знайшла, а саме ту групу крові яка є, якщо б були домішки якоїсь іншої крові, то в експертизі було б зазначено. Щодо папілярних ліній це є дактилоскопічна експертиза, яка показує, чи тримала цей ніж саме ця людина чи інша, яка має ці папілярні лінії. Якщо папілярні лінії відсутні, то це може означати, що людина була у рукавичках або папілярні лінії стерті. На запитання обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо тілесних ушкоджень які були виявлені у нього, експерт пояснив, що тілесні ушкодження у вигляді перелому носа, забита рана правої скулової області обох бровних дуг вік, множинні садна обох передпліч особа могла отримати при падінні, якщо біжить, зачепився за щось ногою та падає, тобто падіння при прискоренні.

Судом досліджені письмові покази потерпілої ОСОБА_4 , від 10 серпня 2017 року, які вона надала під час досудового розслідування слідчому, після вчинення стосовно неї злочину, знаходячись у свідомості, з них вбачається, що 09 серпня 2017 року, приблизно о 23:30 годині, потерпіла знаходилась у дворі свого будинку, їй зателефонував знайомий ОСОБА_16 Останній запропонував їй зустрітися біля магазину «АРТ-центр». Вона погодилась та пішла в умовлене місце. Коли вона йшла, то їй зустрівся невідомий чоловік, який був одягнений у світлу бейсболку, футболку синього або блакитного кольору та шорти. Вона підійшла до магазину, але ОСОБА_16 на той час не було в умовленому місці, тому вона вирішила повернутися додому. Коли вона йшла біля аптеки «Медсервис», то почула за спиною чиїсь кроки та відчула, як хтось торкнувся її плеча. Вона обернулась та побачила того самого невідомого чоловіка, якого вона зустріла, коли йшла на зустріч з ОСОБА_16. Після того, як вона обернулась, чоловік схопив її за волосся та почав тріпати. Вона почала кликати на допомогу. У цей час вона побачила в руці у чоловіка ніж. При цьому вона схопилася за лезо ножа, внаслідок чого порізала собі ліву руку. Від того, що чоловік її постійно тріпав за волосся, вона впала на коліна, і невідомий чоловік наніс їй один удар в область потилиці, але чим він наносив удар, вона не бачила. Вона злякалась та не одразу зрозуміла, що він її поранив ножем. Потім вона почала кричати ще голосніше. На її крик про допомогу відреагували якісь молоді люди. Невідомий чоловік, побачивши молодих хлопців, які бігли до них, залишив її та почав тікати. При цьому він біг у напрямку буд. № АДРЕСА_3. Молоді люди розділилися, при цьому частина з них залишилася біля неї, а друга частина побігла за невідомим чоловіком. Раніше вона не була знайома з цим чоловіком. У той час, коли чоловік схопив її за волосся, він жодних вимог їй не висував та завдавав їй тілесні ушкодження мовчки.

Такі покази потерпілої, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини визнаються судом допустимим і належним доказом у кримінальній справі, за умови, що вони не є єдиним і вирішальним доказом.

Потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілої Стародубцева Л.О. надали суду заяви, в яких просили розглядати справу без їх участі. Просили цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

Судом досліджено надані стороною обвинувачення з матеріалів кримінального провадження письмові докази, та встановлено наступне:

Відповідно до: витягу з ЄРДР №12017130240001617 від 10.08.2017 року, 09.08.2017р. приблизно о 23-40 годині, невстановлена особа, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_6 , безпричинно, із хуліганських спонукань, за допомогою ножа, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 1); доручення про проведення досудового розслідування від 10.08.2017р., начальником СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Потапенком О.М. доручено провести досудове розслідування кримінального провадження, за фактом того, що 09.08.2017р. приблизно о 23-40 годині, невстановлена особа, знаходячись в районі будинку АДРЕСА_6 , безпричинно, із хуліганських спонукань, за допомогою ножа, який був заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Постановою заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Невечерею Є. у кримінальному провадженні призначено групу прокурорів у складі прокурорів Лисичанської місцевої прокуратури Гусака О.О., Бєлоусова Д.О., Нестеренко В.В. Старшим групи призначено прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Гусака О.О. (а.с. 6);

Відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 10.07.2017 року, слідчий Борецька Н.Ю. повідомляє, що заява, яка надійшла 09.08.2017 року до чергової частини Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, розглянута. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про яку внесені до ЄРДР. (а.с. 7);

Постановою начальника слідчого відділу Лисичанського ВП ГУНП України в Луганській області Потапенко О.М. від 10.08.2017 року, доручено проведення досудового розслідування кримінального провадження у складі старшого слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП України Нарожну В.В. та слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП України Борецьку Н.Ю. Старшим групи призначено слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП України у Луганській області Нарожну В.В. (а.с. 8);

Протоколом огляду місця події від 10 серпня 2017 року, проведеного в районі АДРЕСА_3 , виявлено та вилучено ніж, на лезі якого були плями речовини бурого кольору схожої на кров. Також судом досліджено фототаблицю до протоколу. (а.с. 9-12);

Постановою слідчого від 12.08.2017 року, визнано речовим доказом ніж зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожої на кров. (а.с. 13);

Протоколом огляду місця події від 10 серпня 2017 року, проведеного в районі АДРЕСА_6 , в ході якого на місці, де ОСОБА_4 були причинені тілесні ушкодження, на асфальті виявлено плями речовини бурого кольору схожої на кров, та зроблені змиви. Також судом досліджено фототаблицю до протоколу. (а.с. 14-16);

Постановою слідчого від 12.08.2017 року визнано речовими доказами змиви бурого кольору, вилучені з відкритої ділянки місцевості, розташованої біля будинку №3 на кв. Східному м. Лисичанська. (а.с. 17-а);

Згідно медичної довідки травмпункту ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанська, ОСОБА_4 були завдані тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани потиличної частини голови та лівої кісті. (а.с. 18);

Протоколом допиту від 10.08.2017р. була допитана в якості потерпілої ОСОБА_3 , покази якої були дослідженні у судовому засіданні. (а.с. 20-22);

Дорученням слідчого від 10.08.2017р., доручено працівникам Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області встановити свідків та очевидців злочину, зобов`язати їх явкою до Лисичанського ВП ГУНП або допитати за місцем перебування; провести інші слідчі (розшукові) дії, направлені на розкриття кримінального правопорушення, які можуть виникнути під час виконання доручення. (а.с. 24);

Протоколом медичного огляду ОСОБА_1 від 10 серпня 2017 року, останній на момент огляду, знаходився у стані алкогольного сп`яніння (1,86 проміле) (а.с. 32);

Згідно медичної довідки від 10.08.2017р. у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому носа, забита рана правої скулової області обох бровних дуг, вік, множинні садна обох передпліч. Алкогольне сп`яніння. (а.с. 33);

Згідно медичної довідки №41 від 10.08.2017 року, ОСОБА_1 за своїм станом здоров`я може перебувати у ІТТ. (а.с. 34);

Протоколом затримання ОСОБА_1 від 10 серпня 2017 року, останнього було затримано 10.08.2017р. о 12-50 годині, у зв`язку з тим, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказали на затриманого як на особу, що 09.08.2017 ножем безпідставно спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с. 35-36);

Судом було досліджено копію заяви про видачу паспорту ОСОБА_1 (а.с. 37);

Згідно повідомлення слідчого про затримання, 10.08.2017 року о 12-50 годині в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, затримано ОСОБА_1 (а.с. 38);

Згідно повідомлення про затримання від 10.08.2017 року, ОСОБА_20 повідомлено, що в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 та останній перебуває в ІТТ №1 ГУНП в Луганській області у м. Сєвєродонецьк. (а.с. 39);

Постановою слідчого від 10.08.2017 року доручено регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях призначити адвоката для здійснення захисту прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 40);

Відповідно до доручення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях від 10.08.2017 року, ОСОБА_1 призначено адвоката Гавриленко О.І. (а.с. 41);

Під час особистого обшуку та огляду ОСОБА_1 було виявлено та вилучено футболку сірого кольору з візерунком у смужку синього, чорного та сірого кольору, шорти темно-синього кольору з написом «Adidas», кеди чорного кольору. На всіх вилучених речах присутні сліди речовини бурого кольору зовні схожу на кров. (а.с. 45);

Постановою слідчого від 12.08.2017р. визнано речовими доказами футболку сірого кольору з візерунком у смужку синього, чорного та сірого кольорів, шорти темно-синього кольору з написом «Adidas», кеди чорного кольору. На всіх вилучених речах присутні сліди речовини бурого кольору зовні схожу на кров. (а.с. 46);

Судом було досліджено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_1 , яку останньому було вручено 10.08.2017р. (а.с. 47-48);

Відповідно до повідомлення про підозру від 10.08.2017р., ОСОБА_1 10.08.2017р. .о 19-30 годині повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. (а.с. 55-57);

Відповідно до матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 , останній неодноразово був засуджений, останній раз 12.06.2008 року, за один із злочинів, який передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, за що відбував покарання у відповідних державних виправних установах, судимість в установленому порядку не знята та не погашена, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, перебував у лікаря психіатра та був знятий у 2002р. у зв`язку з виїздом, щодо характеристик, то за місцем мешкання характеризується посередньо, скарг від мешканців будинку, сусідів на нього до КП «ЖЕК №5» не надходило, але у п`яному вигляді веде себе неадекватно, згідно характеристики з місця навчання, то останній характеризується позитивно, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Також судом було досліджено копію паспорта ОСОБА_1 (а.с. 55-67);

Протоколом слідчого від 10.08.2017 року в приміщенні маніпуляційного кабінету неврологічного відділення ЦМЛ ім. Тітова було відібрано зразки крові у ОСОБА_1 для проведення експертиз. (а.с. 69);

Постановою слідчого від 12.08.2017р. визнано речовими доказами зразки крові підозрюваного ОСОБА_1 , а також контрольний зразок медичного бинта, на який робився забір крові підозрюваного. (а.с. 70);

Відповідно до медичної довідки, зазначено, що ОСОБА_3 знаходилась на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ЦМЛ м. Лисичанська з 10.08.2017р. 15-30 год поІНФОРМАЦІЯ_3 01-30 год (коли наступила смерть), з діагнозом гостра черепно-мозкова травма. Забій головного мозку тяжкого ступеню. Лінійний перелом потиличної кістки зліва. Субарахноідальний крововилив. Субдуральна гематома лівої потиличної області. Колото-різана рана в області потилиці і лівої кістки, садно на лівому коліні. (а.с. 79);

Постановою прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Гусак О.О., матеріали досудового розслідування № 12017130240001656 від 15.08.2017р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та № 12017130240001617 від 10.08.2017р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, об`єднані в одне провадження за № 12017130240001617. (а.с. 80);

Відповідно до витягу з ЄРДР №12017130240001656 від 15.08.2017р., 15.08.2017р. до Лисичанського ВП ГУНП надійшло повідомлення від лікаря-анастезіолога про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у відділенні реанімації Лисичанської ЦМЛ ім. Тітова померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка поступила до відділення 10.08.2017р. з діагнозом: гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, лінійний перелом потиличної кістки зліва, субарахноідальний крововилив, субдуральна гематома лівої потиличної області, колото-різана рана в області потилиці та лівої кісті, садно лівого коліна. (а.с. 81);

Дорученням начальника СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області Потапенка О.М. доручено провести досудове розслідування за фактом спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , що спричинили її смерть. (а.с. 82);

Протоколом огляду місця події від 15.08.2019 року, проведеного в приміщенні відділення реанімації Лисичанської ЦМЛ ім. Тітова, за адресою м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, було виявлено та вилучено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який направлено до Лисичанського бюро СМЕ на дослідження. Судом також було досліджено фото таблицю до протоколу. (а.с. 87-88);

Відповідно до медичної довідки, зазначено, що ОСОБА_3 знаходилась на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ЦМЛ м. Лисичанська з 10.08.2017р. 15-30 год по ІНФОРМАЦІЯ_3 01-30 год (коли наступила смерть), з діагнозом гостра черепно-мозкова травма. Забій головного мозку тяжкого ступеню. Лінійний перелом потиличної кістки зліва. Субарахноідальний крововилив. Субдуральна гематома лівої потиличної області. Колото-різана рана в області потилиці і лівої кістки, садно на лівому коліні. (а.с. 90);

Постановою слідчого від 15.08.2017р. було призначено судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_3 (а.в. 95);

Відповідно до довідки № 248, причиною смерті ОСОБА_3 є проникаюче колото-різане ушкодження голови в потиличній ділянці зліва з наскрізним пошкодженням основи черепу та травмуванням мозочку. (а.с. 98);

Відповідно до висновку експерта № 248 від 26 вересня 2017 року, проведеної на підставі судово-медичної експертизи трупа громадянки ОСОБА_3 , відомих обставин справи, додаткових методів дослідження, наданої медичної документації та відповідаючи на поставлені питання, експерт приходить до висновків: 1. 6. Експертизою трупа громадянки ОСОБА_3 15.08.2017р. виявлено ушиту рану в потиличній ділянці зліва, а також дві ушиті рани в ділянці великого пальця лівої кисті, садно в ділянці лівого колінного суглобу. При внутрішньому дослідженні - наскрізне ушкодження луски потиличної кістки зліва, поранення лівої півкулі мозочка з наявністю згортка крові;набряк мозку та сліди медичних втручань. 2. При звертанні до травмпункту ЦМЛ ім. Тітова 10.08.2017 у гр. ОСОБА_3 встановлено діагноз «СГМ? Колото-різана рана потиличної області голови і лівої кисті. Алкогольне сп`яніння (клінічно). Гіповоліеміческое стан». Знаходилась на стаціонарному лікуванні у неврологічному та реанімаційному відділенні ЦМЛ ім. Титова м. Лисичанська з 10.08.2017 по 15.08.2017. Заключний посмертно діагноз: «ОЧМТ. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Лінійний перелом потиличної кістки зліва. САК. Субдуральна гематома лівої потиличної області. Внутрішньомозкова гематома. Набряк набухання головного мозку. Набряк легенів. Колото-різана рана в області потилиці і лівої кисті, садно в області лівого коліна». 3. Всі тілесні ушкодження прижиттєві і могли творитися впродовж декількох годин до моменту звертання в лікарню. 4.7.8.9. Проникаюче колото-різане ушкодження голови могло утворитися від нанесення удару плоским, твердим предметом, маючим колото-різані властивості, можливо ножем, представленим на експертизу або йому подібним. Невиключно, також, що від взаємодії з таким же предметом могли утворитися різані рани в ділянці великого пальця лівої кисті. Садно в ділянці лівого колінного суглобу утворилося від взаємодії з твердим предметом, маючим необмежену контактуючу поверхню, невиключно спричинення даного ушкодження при падінні. 5. Судово-медичних даних для встановлення послідовності отримання тілесних ушкоджень - немає. 10. Тілесних ушкоджень характерних для самооборони, експертизою тіла гр. ОСОБА_3 не виявлено. 11. Після отримання тілесних ушкоджень потерпіла могла здійснювати активні цілеспрямовані дії до втрати нею свідомості. 12. Стосовно живої особи: проникаюче колото-різане поранення голови з ушкодження основи черепа та мозочка - відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя; різані рани в ділянці лівого пальця лівої кисті - до легких тілесних ушкоджень, заподіявши короткочасний розлад здоров`я; садно лівого колінного суглобу - до легкого тілесного ушкодження. 13. Згідно наданої медичної документації смерть гр. ОСОБА_3 настала о 01 годині 30 хвилинІНФОРМАЦІЯ_3 14. Безпосередня причина смерті потерпілої - набряк мозку, який розвинувся в наслідок проникаючого колото-різаного ушкодження голови з наскрізним ушкодження луски потиличної кістки та мозочка з крововиливом у нього. 15.16. Смерть потерпілої знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманим проникаючим колото-різаним пораненням голови. (а.с. 99-103);

Постановою слідчого від 16.08.2017 року, призначено судово-медичну експертизу речових доказів. (а.с. 105);

Постановою слідчого від 16.08.2017 року, призначено судово-медичну експертизу речових доказів. (а.с. 109);

Постановою слідчого від 15.08.2017 року, призначено судово-медичну експертизу речових доказів. (а.с. 113);

Відповідно до повідомлення про підозру від 18.08.2017р., ОСОБА_1 18.08.2017р. .о 19-30 годині повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. (а.с. 116-118);

Відповідно до заяви від 18.08.2017р., ОСОБА_1 відмовився від послуг захисника Гавриленка А.І. на одну слідчу дію допит. (а.с. 121);

Відповідно до запиту слідчого Нарожної В.В., остання просить надати інформацію щодо вартості лікування за один ліжко-день в неврологічному відділенні, відділенні анестезії та інтенсивної терапії ЦМЛ ім. Тітова м. Лисичанська за період лікування з 10.08.2017 по 15.08.2017. (а.с. 124);

Відповідно до відповіді на запит слідчого, адміністрація ЦМЛ ім.. Тітова не може видати довідку з роздрукуванням вартості лікування, тому що історія хвороби знаходиться в бюро судово-медичної експертизи. (а.с. 125);

Згідно заяви ОСОБА_2 від 22.08.2017р., остання просить визнати її потерпілою у кримінальному провадженні по факту спричинення тяжких тілесних ушкоджень її дочці ОСОБА_3 , від яких вона померла в реанімації ММЛ ім. Тітова, оскільки їй був нанесений моральний та матеріальні збитки. (а.с. 126);

Згідно копії свідоцтва про смерть від 15.07.2017р., ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 127);

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої записані ОСОБА_21 та ОСОБА_2 (а.с. 128);

Судом було дослідженні квитанції про витрати на лікування загиблої ОСОБА_3 , рахунки за поминальний обід з спиртними напоями та ритуальні послуги. (а.с. 135-141);

Судом було досліджено заяву потерпілої ОСОБА_2 , яка просить долучити до справи характеристику зі школи її доньки. (а.с. 141);

Відповідно до характеристик зі школи та ВУЗу, ОСОБА_3 зарекомендовала себе як старанний та сумлінний учень і студент. Усі характеристики позитивні. (а.с. 142-143);

Згідно довідки №160 від 16.10.2015р. ОСОБА_20 знаходиться під наглядом у лікаря терапевта. (а.с. 147);

Згідно відповіді Лисичанської обласної психіатричної лікарні №558 від 12.09.2017р., ОСОБА_1 перебував на диспансерному обліку та був знятий у 2002р. у зв`язку з виїздом. Медична карта не збереглась. (а.с. 148);

Постановою слідчого від 28.08.2017 року було призначено комплексну психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_1 (а.с. 149-150);

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №180 від 14.09.2017, експерт приходить до висновків: 1.2 ОСОБА_1 на період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється будь-яким психічним захворюванням не страждав. Виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. (Згідно з МКХ-10 F 10.2). За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 3. ОСОБА_1 у теперішній час будь - яким психічним захворюванням не страждає. Виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. (Згідно з МКХ-10 F 10.2). За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. 4. У разі звинувачення, ОСОБА_1 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, не потребує. 5. ОСОБА_1 на період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється, у стані фізіологічного афекту не знаходився. ОСОБА_1 на період часу, що відноситься до діяння, у якому він підозрюється, в іншому емоційному стані, який здійснив вагомий вплив на його свідомість та діяльність, не знаходився. 7. ОСОБА_1 не має індивідуально-психологічних властивостей, які здійснили вагомий вплив на його поведінку в ситуації, що досліджується. (а.с. 154-158);

Згідно заяви потерпілої ОСОБА_2 від 21.09.2017р., остання просить долучити до матеріалів кримінального провадження цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального та морального збитку. (а.с. 159);

Відповідно до цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 від 21.09.2017 року, остання просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь завдану їй матеріальну шкоду у сумі 26 583 гривні 91 копійка та за завдану їй моральну шкоду у сумі 1 000 000 гривень. (а.с. 160);

Відповідно до запиту слідчого Нарожної В.В., остання просить надати інформацію щодо вартості лікування за один ліжко-день в неврологічному відділенні, відділенні анестезії та інтенсивної терапії ЦМЛ ім. Тітова м. Лисичанська за період лікування з 10.08.2017 по 15.08.2017. (а.с. 161);

Постановою слідчого від 29.09.2017 року перекваліфіковано склад злочину у кримінальному провадженні № 12017130240001656 з ч. 2 ст. 121 КК України на п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України. (а.с. 167);

Відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 29.09.2017р., ОСОБА_1 29.09.2017р. о 12-20 годині повідомлено про підозру за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України та п.7 ч. 2 ст. 115 КК України. (а.с. 168-169);

Дорученням прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Гусак О.О. слідчому доручено повідомити потерпілій у кримінальному провадженні ОСОБА_2 про завершення досудового розслідування, надання доступу до матеріалів досудового розслідування та можливості їх копіювання. (а.с. 175);

Судом було досліджено запит про надання доступу до матеріалів стороні захисту. (а.с. 177);

Згідно відповіді на запит, сторона захисту не володіє речовими доказами чи матеріалами, які згідно ч. 6 ст. 290 КПК України, необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення. (а.с. 178);

Судом було досліджено: повідомлення слідчого про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту. (а.с. 179); протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, де підозрюваний ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження ознайомився в повному обсязі, заяв або клопотань не має. (а.с. 180-181); повідомлення про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів, а саме потерпілій ОСОБА_2 (а.с. 182); заяву потерпілої ОСОБА_2 , в якій остання повідомляє, що повідомлена про завершення досудового розслідування кримінального провадження, де вона є потерпілою, та відкриттям сторонам матеріалів провадження. Від ознайомлення відмовляється, у зв`язку з тим, що знаходиться на території Російської Федерації, тому не може приїхати з причин матеріального становища. (а.с. 183); обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України. (а.с. 184-185).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з яким судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо, щодо вчинення кримінального правопорушення передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, дослідивши, надані суду докази, зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, які є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого стороною обвинувачення, встановив доведення вини обвинуваченого ОСОБА_1 , яка не дивлячись на її не визнання, підтверджується доказами, які були досліджені у судовому засіданні безпосередньо.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина, обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України).

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини, який визначає, що суд, при оцінці доказів керується вказаним критерієм доведеності. Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

До показів даних обвинуваченим ОСОБА_1 , суд підходить критично, він своєї вини не визнав у вчиненні інкримінованого злочину, а саме вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, вчиненому із хуліганських мотивів, пояснюючи, що він ніяких тілесних ушкоджень потерпілій не наносив, він навіть не був з нею знайомий, а в цій ситуації він навпаки став потерпілим, оскільки по дорозі додому на нього напали невідомі йому молоді люди, яким він нібито зробив зауваження щодо їхньої поведінки, його почали бити, заламувати руки, потім він скоріш за все втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то поліцейські вже на нього надівали кайданки. Він вважає, що даний злочин вчинив хтось із компанії цих молодих людей з якими була потерпіла, але коли побачили його, то вирішили на нього повісити цей злочин, загибла також дала неправдиві покази, щоб захистити іншу людину, з якою вона скоріш за все була у дружніх стосунках, а ніж який був вилучений на місці події йому підкинули, бо на ньому навіть не було його відбитків пальців. Свідки його оговорюють, з яких причин йому не відомо, бо ніяких тілесних ушкоджень він не наносив, і навіть не чув ніяких криків дівчини, а чув тільки як лаялись між собою молоді люди. Суд, таку версію розвитку подій по показам обвинуваченого розцінює як вибрану позицію свого захисту, для уникнення передбаченої законом відповідальності за вказаний злочин, за який передбачено до 15-ти років або довічне позбавлення волі, побудовану на його непричетності, щоб викликати у суду відчуття співчуття до нього, але всі дії обвинуваченого направлені саме на умисне спричинення встановлених у потерпілої тілесних ушкоджень які були спрямовані на її вбивство, а саме, дослідженими доказами встановлені тілесні ушкодження які причинялись свідомо та зухвало, не сумісні з життям, нанесені у життєво важливі органи які у своїй сукупності підтверджують наявність умислу саме на вбивство, та потягли за собою встановлені злочинні наслідки і знаходяться у причинному зв`язку з діями обвинуваченого ОСОБА_1 .

Покази обвинуваченого в частині нанесення йому тілесних ушкоджень групою молодих людей та непричетності до вбивства потерпілої не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, та повністю спростовуються показами потерпілої, свідків які здійснювали затримання обвинуваченого під час нападу на потерпілу, допитаних безпосередньо під час судового засідання, сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою та з іншими письмовими доказами у справі, дослідженими судом та показами судово-медичного експерта ОСОБА_15 , який пояснив можливість походження тілесних ушкоджень виявлених у обвинуваченого, а саме перелому носа, забитої рани правої скулової області, обох бровних дуг вік, множинних саден обох передпліч, при падінні, якщо особа біжить та зачепившись за щось ногою, падає, тобто падіння при прискоренні.

Висновки експертів по кримінальному провадженню, здійснені компетентними спеціалістами, які відповідно до Закону України «Про судову експертизу» мають право на проведення експертиз, а також узгоджуються з іншими об`єктивними доказами дослідженими судом. Досліджені протоколи слідчих та процесуальних дій, складені і оформлені у порядку передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною, такі його дії кваліфікує за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненому із хуліганських мотивів.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер суспільної небезпеки злочину, який скоїв останній, його віднесено законом, відповідно до ст. 12

КК України, до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, у встановленому законом порядку судимість не знята та не погашена, він офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України судом не встановлені.

Обставини, що обтяжували б покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України суд вважає рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Виходячи з приведених вище обставин, суд, погоджується з позицією державного обвинувача у судовому процесі, щодо призначення максимального покарання передбаченого санкцією інкримінованої обвинуваченому статті у вигляді довічного позбавлення волі, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 становить вкрай підвищену небезпеку для суспільства та застосування до нього позбавлення волі на певний строк, не буде відповідати меті покарання, тому саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення нових злочинів, суд враховує позицію потерпілої сторони, щодо призначення справедливого покарання відповідно до Закону, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його відношення до скоєного, а він не кається у вчиненому не визнає вини, тому суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише з призначенням йому покарання враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявністю обставин, які його обтяжують, за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 № 2 звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя та здоров`я особи. Однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання судами вимог кримінально - процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.64 КК України, довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

Призначення такого покарання буде відповідати нормам кримінального законодавства України та принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абз.1 п.2. постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ імені Титова цивільного позову про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а саме ОСОБА_3 , суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається з цивільного позову, прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ імені Титова, просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_3 у розмірі 1473 гривні 45 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлений цивільний позов прокурора не визнав, посилаючись на свою непричетність до вчинення даного злочину, і як наслідок, відсутність підстав її стягнення.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ імені Титова про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, повністю доведена у судовому засіданні, а сума коштів, витрачених на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення підтверджена у судовому засіданні, довідкою про знаходження на лікуванні потерпілої та розрахунку вартості лікування.

До початку судового розгляду, в порядку ч.1 ст. 128 КПК України, потерпілою ОСОБА_2 пред`явлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь майнової шкоди - витрат на лікування доньки у сумі 26 583 гривні 91 копійки та моральної шкоди, як компенсацію за загибель доньки у сумі 1 000 000 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги потерпілої не визнав, посилаючись на свою непричетність до скоєного злочину, і як наслідок відсутність підстав для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілою позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково або відмовляє у ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. Шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Тому розмір майнової та моральної шкоди потерпілій має бути відшкодовано за рахунок обвинуваченого ОСОБА_1

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Потерпілою ОСОБА_2 на підтвердження позовних вимог у частині стягнення майнової шкоди надано докази про понесення витрат на лікування та поховання загиблої доньки у сумі 26 583 гривні 91 копійка, а саме товарні та фіскальні чеки, у зв`язку з чим суд вважає, позов потерпілої в частині відшкодування майнової шкоди таким що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року (з наступними доповненнями та змінами) моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, спричинена фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я,

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів,

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженні її майна,

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Тобто, за загибель доньки потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди.

Суд, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди має також враховувати характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи принцип рівності громадян, закріплений у ст. 24 Конституції України, відповідно до якого не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; виконуючи вимоги ч.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право кожної людини на розгляд судом її справи впродовж розумного строку та положення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4; з урахуванням того, що ОСОБА_3 загинула унаслідок отримання тілесних ушкоджень завданих обвинуваченим ОСОБА_1 , та страждань потерпілої ОСОБА_2 як матері, що спричинені потрясінням від смерті єдиної доньки, яких ніяка грошова сума вже не зможе компенсувати; також враховуючи глибину душевних страждань потерпілої, яка назавжди, безповоротно втратила рідну людину - єдину доньку, понесла значні моральні страждання, які носять триваючий, нескінченй характер, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000 гривень підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, цивільні позови, прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ імені Титова та потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають задоволенню.

Процесуальні витрати в матеріалах справи відсутні, а доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Запобіжний захід обраний у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання призначеного обвинуваченому за даним вироком, строк запобіжного заходу, тримання його під вартою з моменту затримання - 10.08.2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ імені Титова про стягнення коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину, а саме ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ імені Титова суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, а саме ОСОБА_3 у розмірі 1473 (одна тисяча чотириста сімдесят три) гривні 45 (сорок п`ять) копійок.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь майнової шкоди у сумі 26 583 гривні 91 копійка задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 26 583 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят три) гривні 91 копійку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь моральної шкоди у сумі 1 000 000 гривень, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Речові докази по справі, а саме: ніж зі слідами речовини бурого кольору; змиви речовини бурого кольору; футболка сірого кольору з візерунком у смужку синього, чорного та сірого кольорів зі слідами речовини бурого кольору; шорти темно-синього кольору з написом «Adidas» зі слідами речовини бурого кольору; кеди чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; зразки крові підозрюваного ОСОБА_1 , зразок медичного бинта, на який робився забір крові підозрюваного - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя В.І. Луганський

Судді В.М. Олійник

Н.В. Бойко