Рішення № 89674679, 26.05.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1246/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Гребеннікова Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Підлісна Л.Л. - заступник директора по правових питаннях, наказ №56/2018 від 11.07.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фермерського господарства "Марися-07"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод"

про повернення майна набутого без достатньої правової підстави

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання відповідача повернути позивачу 49 одиниць свиней.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в рахунок погашення заборгованості по договору №50716 поставки білково-мінерально-вітамінних добавок, комбікормів та іншого товару від 07.07.2016, укладеному між сторонами у справі, позивач передав відповідачу 1504 одиниць свиней під реалізацію.

Дане майно, на думку позивача, є безпідставно набуте відповідачем.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позов, просила відмовити в задоволенні позову.

Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що за даних обставин можливо розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, 07.07.2016 року між ФГ "Марися-07" (позивачем) та ТОВ "Попільнянский комбікормовий завод" (відповідачем) було укладено договір поставки № 50716.

Згідно умов цього договору відповідач зобов`язувався передавати у власність позивача білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорм (насипом чи фасовані мішки) премікси, інший товар за погодженням (складу якісних показників та ціни) сторін, а позивач брав зобов`язання прийняти товар та оплатити його.

За результатами співпраці за вказаним Договором у ФГ "Марися-07" виникла заборгованість перед ТОВ "Попільнянский комбікормовий завод". Директором ТОВ "Попільнянский комбікормовий завод" ОСОБА_1 було запропоновано директору ФГ "Марися-07" надати частково в рахунок погашення заборгованості, а також для цілей реалізацій - 1504 одиниці свиней, що належать ФГ "Марися-07".

Свині передавались для подальшої реалізації, а жодного документу на підтвердження переходу права власності свиней до відповідача не складалося, як і документів які б підтверджували зарахування боргу не складалися.

Натомість, позивач зазначив, що факт передачі свиней та детальні обставини можуть підтвердити наступні працівники ФГ "Марися-07": завідувач виробництвом ФГ "Марися-07" ОСОБА_2 , а також працівник ТОВ "Попільнянский комбікормовий завод" ОСОБА_3 , а також водії, вантажники, головний бухгалтер та інші працівники ТОВ "Попільнянский комбікормовий завод". Крім того, факт відвантаження останньої партії підтверджено повідомленням на мій телефон ОСОБА_1 в Вайбер, скріншот якого міститься в матеріалах справи.

Отже, на думку позивача, відповідач фактично заволодів чужим майном та утримує його без належної правової підстави.

21.10.2019 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення усього безпідставно отриманого ним майна.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу статті 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, позивач повинен довести факт передачі такого майна, а також наявність помилки, обману, випадковості або інших підстав набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених статтею 11 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.07.16 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (постачальник) та Фермерським господарством "Марися-07" (покупець) укладено договір поставки №50716, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням (складу, якісних показників та ціни) сторін, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Внаслідок виконання даного договору у ФГ "Марися-07" перед ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" виникла заборгованість.

Відповідач з метою стягнення заборгованості звернувся до Господарського суду Житомирської області про стягнення заборгованості в сумі 1798231,47 грн. (справа №906/8941/19).

В судовому засіданні 20.02.2020 та в тексті позовної заяви позивачем зазначено, що письмових доказів передачі свиней не оформлено.

Посилання позивача на скріншоти з Вайбер,як на доказ передачі останньої партії свиней, суд оцінює критично виходячи з наступного.

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що роздруківка переписки в месенджері (в т.ч. в Вайбері) не є належним та допустимим доказом у даній справі.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.12.2019 у справі №922/788/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не подав до суду жодного доказу на підтвердження позовних вимог, в тому числі доказів передачі 49 голів свиней.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.06.20

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)