Рішення № 89671426, 05.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2088/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Кіровоградській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /далі – позивач, ФОП ОСОБА_2 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці в Кіровоградській області /далі – відповідач/ про скасування як незаконної (протиправної) постанови про накладення штрафу №КР4496/390/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року /а.с. 1-2/.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт №КР4496/390/АВ від 16 грудня 2019 року. Позивач не вчиняла зафіксованого в акті інспекційного відвідування порушення вимог статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України, оскільки фізична особа ОСОБА_3 перебуває у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_4 , з якою позивач орендує одне приміщення, та не виконувала роботу у позивача і останньою не допускалася до роботи. Крім того, в оскаржуваній постанові №КР4496/390/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року відповідачем зазначено про накладення на позивача штрафу у розмірі 125190,00 грн на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, тоді як на дату винесення цієї постанови чинною була редакція абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 378-IX від 12 грудня 2019 року), якою передбачена відповідальність фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору вперше у вигляді попередження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 38-41/ зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, адже вона допустила порушення вимог статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допуском працівника, ОСОБА_3 , до роботи без укладення з нею трудового договору. Під час інспекційного відвідування позивача 06 грудня 2019 року встановлений факт виконання роботи продавцем ОСОБА_3 у ФОП ОСОБА_1 , а у ФОП ОСОБА_4 фізична особа ОСОБА_3 була працевлаштована лише з 11 грудня 2019 року. Таким чином, позивачем здійснювалося використання найманої праці ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин щонайменше з 06 грудня 2019 року.

22 травня 2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.78-79/, в якій представник позивача зазначив, що відповідачем не наведено жодного доказу здійснення ОСОБА_3 продажу товарів позивача, надання консультацій щодо товару покупцям позивача, отримання коштів за товар, що належить позивачу, тощо. Позивач орендує приміщення одночасно із ФОП ОСОБА_4 , що підтверджується договором суборенди №37-1/19м від 26 червня 2019 року та додатковою угодою до нього від 01 серпня 2019 року; договором суборенди №3-1/19 м від 01 серпня 2019 року; актами приймання-передачі приміщення в оренду; актами виконаних робіт щодо оренди приміщення. Відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу, трудового договору та звіту зі сплати ЄСВ за грудень 2019 року ОСОБА_3 є найманим працівником саме ФОП ОСОБА_4 .

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статей 12, 257 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 05 травня 2015 року та здійснює підприємницьку діяльність за видом діяльності: 47.79 "Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (основний)", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 119-120/.

Службовою запискою начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Масловської Г.В. від 06 грудня 2019 року /а.с. 43/ повідомлено т.в.о. начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Заніздрі В.А. про те, що під час проведення превентивних заходів головним державним інспектором ОСОБА_5 . 06 грудня 2019 року виявлений факт нелегальної праці, а саме: у ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності ( АДРЕСА_1 магазин АДРЕСА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) встановлено використання праці одного працівника без оформлення.

Пунктом 1 наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області №1849 від 06 грудня 2019 року "Про проведення інспекційного відвідування" /а.с.44/ наказано провести в термін з 06 грудня 2019 року по 19 грудня 2019 року державний нагляд (контроль) з питань додержання законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю інформації, передбаченої підпунктом 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року.

На підставі вказаного наказу т.в.о. начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області Заніздрою В.А. видано заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В., головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пуриш Н.О., та за участю головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Гущі Л.А. направлення № 1849/02.18 від 06 грудня 2019 року /а.с. 45-46/ на проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інші нормативно-правових актів у ФОП ОСОБА_1 щодо виявлення неоформлених трудових відносин.

06 грудня 2019 року інспектором праці Пуриш Н.О. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування №КР4496/390/НП/АВ /а.с. 47-48/, яким зафіксовано, що о 11 годині 06 грудня 2019 року у присутності заступника начальника відділу Пасічник Т.В., за участю головного державного інспектора Гущі Л.А., здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою фактичного здійснення діяльності: АДРЕСА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ). Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці внаслідок ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням та відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, копія цього акта та письмова вимога про надання/поновлення документів №КР4496/390/ПД від 06 грудня 2019 року надіслані об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 17 грудня 2019 року.

Також 06 грудня 2019 року інспектором праці Пуриш Н.О. складено вимогу про надання/поновлення документів №КР4496/390/ПД /а.с.49/, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 9:00 год 17 грудня 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: витяг з ЄДРПОУ, паспортні дані ФОП, повідомлення до органів Фіскальної служби та квитанції №2 про прийом на роботу найманих працівників, заяви про прийом на роботу, накази про прийом на роботу, трудові договори з найманими працівниками, особові картки.

16 грудня 2019 року інспектором праці Пуриш Н.О. складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КР4496/390/АВ /а.с.59-62/, в розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" якого зазначено, що "06 грудня 2019 року заступником начальника відділу Управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Т.В., головним державним інспектором Пуриш Н.О., за участю головного державного інспектора Гущі Л.А., під час моніторингу використання найманої праці та заходів з легалізації найманої праці в м. Кропивницький в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 Store" за адресою: АДРЕСА_1 а, встановлено виконання роботи продавця ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у ФОП ОСОБА_1 . Інформацію щодо суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність за вказаною адресою отримано із куточка споживача, в якому на момент відвідування, знаходились реєстраційні документи ФОП ОСОБА_1 , документів щодо здійснення діяльності іншими суб`єктами господарювання за вказаною адресою в куточку споживача не було. Зі слів обох працівників, вони проходили стажування. Документи про працевлаштування вказаних осіб на робочому місці були відсутні. На підставі отриманої інформації було повідомлено Управління Держпраці у Кіровоградській області про необхідність проведення інспекційного відвідування для з`ясування дотримання вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками ФОП ОСОБА_1 . Управлінням Держпраці у Кіровоградській області видано наказ на проведення інспекційного відвідування від 06 грудня 2019 року №1849 та направлення від 06 грудня 2019 року №1849/02.18 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , копію якого (за відсутності можливості роздрукувати за місцем здійснення діяльності ФОП) виписано вручну. Копію направлення на проведення інспекційного відвідування вручено 06 грудня 2019 року о 12.30 працівникам магазину та направлено поштовим відправленням на юридичну адресу ФОП ОСОБА_1 06 грудня 2019 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06 грудня 2019 року № КР4496/390/АВ/НД та винесено вимогу про надання документів від 06 грудня 2019 року №KP4496/390/ПД, тобто термін проведення інспекційного відвідування зупинено на 12 календарних днів до 09:00 години 17 грудня 2019 року. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів, разом із направленням вручено під відеозапис працівникам ФОП ОСОБА_1 . Документи для інспекційного відвідування були надані 12 грудня 2019 року о 08 годині 45 хвилин ОСОБА_7 А ОСОБА_8 , яка є представником ФОП ОСОБА_1 . Згідно наданих документів, встановлено наступне: у ФОП ОСОБА_1 на посаду продавців непродовольчих товарів оформлено 5 осіб, а саме: ОСОБА_9 (наказ від 15 липня 2019 року № 53), ОСОБА_10 (наказ від 21 травня 2019 року № 51), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (наказ від 19 квітня 2019 року № 48), ОСОБА_13 (наказ від 08 лютого 2019 року № 42). Повідомлення про прийняття працівників подано у відповідності до вимог постанови КМУ від 17 червня 2015 року №413. Щодо прийняття на роботу ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які працювали ІНФОРМАЦІЯ_3 грудня 2019 ІНФОРМАЦІЯ_4 в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", то ОСОБА_14 надано документи про те, що вказані особи прийняті на роботу до ФОП ОСОБА_4 . Так, ОСОБА_3 прийнято згідно наказу від 10 грудня 2019 року № 5 (повідомлення до органів ДПС подано 10 грудня 2019 року о 12 год 54 хвилини); ОСОБА_6 прийнято на роботу згідно наказу від 05 грудня 2019 року № 4 (повідомлення до органів ДПС подано 05 грудня 2019 року о 14 год 31 хвилина), копії наказів, повідомлення до органів ДПС, трудові договори та заяви про прийняття на· роботу додаються. Враховуючи той факт, що виконання роботи продавцем ОСОБА_3 зафіксовано 06 грудня 2019 року у ФОП ОСОБА_1 , а оформлена ОСОБА_3 лише з 11 грудня 2019 року, то використання найманої праці без оформлення мало місце щонайменше 06 грудня 2019 року. Все вищевикладене свідчить про порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України, якими передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Примірник вказаного акта надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено адресату 24 грудня 2019 року /а.с. 63/.

18 грудня 2019 року до Управління Держпраці у Кіровоградській області надійшли заперечення від 17 грудня 2019 року до акту перевірки №КР4496/390/АВ від 16 грудня 2019 року /ас.65/, в яких ФОП ОСОБА_1 зазначила, що "в акті зазначені обставини, які не відповідають дійсності. Так, фізичні особи ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не виконували роботу для ФОП ОСОБА_1 . Зазначені вище працівники перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 ФОП ОСОБА_15 і ФОП ОСОБА_4 орендують частини одного приміщення - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_1 (копії договорів суборенди №3-l/19м від 01 серпня 2019року та №37-1/19м від 26 червня 2019 року були надані раніше). Інформація про здійснення підприємницької діяльності в окремих частинах приміщення кожним підприємцем міститься в куточку споживача. Твердження перевіряючих, що в куточку покупця відсутні документи ФОП ОСОБА_4 не відповідають дійсності. Товар, що належить ФОП ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_4 , розміщено окремо, в різних частинах приміщення, кожний із зазначених підприємців уклав трудові договори з працівниками. ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не здійснювали жодних дій щодо реалізації товару, який належить ФОП ОСОБА_1 , та є найманими працівниками ФОП ОСОБА_4 і, відповідно, здійснювали реалізацію товару, що належить саме ФОП ОСОБА_4 . В ході інспекційного відвідування ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не заявляли, що проходять стажування у ФОП ОСОБА_1 та є найманими працівниками ФОП ОСОБА_1 , виконують роботу для ФОП ОСОБА_1 тощо. Тобто працівники Держпраці не навели жодного доказу існування трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та фізичними особами ОСОБА_3 і ОСОБА_6 . Таким чином, зроблені в акті висновки щодо не оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з фізичними особами ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не відповідають дійсності".

Листом Управління Держпраці у Кіровоградській області №01-20-02/8046-19 від 20 грудня 2019 року /а.с. 66/ повідомлено, що виконання ОСОБА_3 роботи 06 грудня 2019 року зафіксоване в ході інспекційного відвідування, про що зазначено в акті, та документи щодо оформлення цього дня трудових відносин з будь-яким підприємцем відсутні. Трудовий договір між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладений лише 11 грудня 2019 року. Об`єкт торгівлі 06 грудня 2019 року зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 . Таким чином, відсутні підстави для скасування акта інспекційного відвідування №КР4496/380/АВ від 16 грудня 2019 року.

21 грудня 2019 року інспектором Управління Держпраці у Кіровоградській області винесено припис про усунення виявлених порушень №КР4496/390/АВ/П /а.с.64/, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення вимог статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України.

Листом Управління Держпраці у Кіровоградській області №15-20-02/166-20 від 10 січня 2020 року /а.с.71/ повідомлено ФОП ОСОБА_16 про отримання 09 січня 2020 року акту державного інспектора праці №КР4496/390/АВ від 16 грудня 2019 року.

19 лютого 2020 року т.в.о. начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області Заніздрою В. А. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР4496/390/АВ/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_16 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України відносно одного працівника ОСОБА_3 /а.с. 72/.

Не погодившись із прийняттям відповідачем постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №КР4496/390/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України /далі - КЗпП України (у редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування)/.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною третьою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

З аналізу цих норм КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 вбачається, що працівник може бути допущений до роботи за трудовим договором лише після подання до територіального органу Державної фіскальної служби повідомлення про прийняття працівника на роботу за таким трудовим договором.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСУМ-С" (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди №37-1/19м /а.с.82-86/, відповідно до умов якого орендар передає суборендарю для здійснення господарської діяльності в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 265 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його використання під магазин (пункти 1.1 та 1.3 Договору); суборендар вступає в строкове платне користування майном після підписання акта прийому-передачі (пункт 2.1 Договору); передача майна підтверджується укладанням між сторонами відповідного акта прийому-передачі (пункт 2.2 Договору); сторони встановили, що строк дії оренди майна спливає 31 грудня 2019 року включно, починаючи з моменту підписання ними акту-приймання передачі майна в суборенду (пункт 6.2 Договору).

01 липня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСУМ-С" (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) складено акт прийому-передачі згідно договору суборенди №37-1/19м від 26 червня 2019 року /а.с. 87/, згідно з яким орендар передав, а суборендар прийняв для здійснення господарської діяльності в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 265 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСУМ-С" (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) укладено додаткову угоду до Договору №37-1/19м від 26 червня 2019 року /а.с. 88/, згідно із пунктом 1 якого змінено в договорі пункт 1.1 та викладено його в наступній редакції: “за цим договором орендар передає суборендарю для здійснення господарської діяльності останнього в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 132 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

01 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСУМ-С" (орендар) та ФОП ОСОБА_4 (суборендар) укладено договір суборенди №3-1/19м /а.с.89-93/, відповідно до умов якого орендар передає суборендарю для здійснення господарської діяльності в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 132 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його використання під магазин (пункти 1.1 та 1.3 Договору); суборендар вступає в строкове платне користування майном після підписання акта прийому-передачі (пункт 2.1 Договору); передача майна підтверджується укладанням між сторонами відповідного акта прийому-передачі (пункт 2.2 Договору); сторони встановили, що строк дії оренди майна спливає 31 грудня 2019 року включно, починаючи з моменту підписання ними акту-приймання передачі майна в суборенду (пункт 6.2 Договору).

01 серпня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРСУМ-С" (орендар) та ФОП ОСОБА_4 (суборендар) складено акт прийому-передачі згідно договору суборенди №3-1/19м від 01 серпня 2019 року /а.с. 94/, згідно з яким орендар передав, а суборендар прийняв для здійснення господарської діяльності в строкове платне користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 132 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до актів наданих послуг №60 від 31 жовтня 2019 року, №71 від 30 листопада 2019 року, №72 від 31 грудня 2019 року та №1 від 31 січня 2020 року, затверджених ФОП ОСОБА_4 /а.с.95-98/, та №18 від 31 жовтня 2019 року, №71 від 30 листопада 2019 року, №79 від 31 грудня 2019 року та №2 від 31 січня 2020 року, затверджених ФОП ОСОБА_1 /а.с.99-102/, виконавцем ТОВ "ЮНІВЕРСУМ-С" були надані послуги ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 з оренди приміщення за період із жовтня 2019 року по січень 2020 року згідно договору №3-1/19м від 01 серпня 2019 року та згідно договору №37-1/19м від 26 червня 2019 року відповідно.

З огляду на встановлені вище обставини суд доходить висновку, що в нежитловому приміщенні загальною площею 265 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , одночасно здійснювали підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 , кожна з яких станом на 06 грудня 2019 року займала площу вказаного приміщення у розмірі 132 кв.м. відповідно до договорів суборенди №37-1/19м від 26 червня 2019 року з урахуванням додаткової угоди від 01 серпня 2019 року та №3-1/19м від 01 серпня 2019 року.

Також судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено трудовий договір 11 грудня 2019 року /а.с. 103-104/, згідно з яким ОСОБА_3 прийнята на посаду продавця непродовольчих товарів з 11 грудня 2019 року.

Згідно із квитанцією №2 за реєстраційним номером 9294946645 /а.с. 107-108/ повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_3 подано ФОП ОСОБА_4 до ГУ ДПС у Полтавській області 10 грудня 2019 року о 12:54:54 год. та згідно із Відомостями про нарахування заробітної плати застрахованим особам /а.с.117-118/ ФОП ОСОБА_4 нараховано заробітну плату ОСОБА_3 за грудень 2019 року та сплачено суму єдиного внеску.

Таким чином, ОСОБА_3 є працівником ФОП ОСОБА_4 з 11 грудня 2019 року та в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 у період до та з 06 грудня 2019 року по 10 грудня 2019 року.

Довід відповідача про те, що факт допуску позивачем до роботи ОСОБА_3 06 грудня 2019 року зафіксовано в акті №КР4496/390/АВ від 16 грудня 2019 року суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року /далі – Порядок № 823 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 6 Порядку №823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

Пунктами 10 та 19 Порядку №823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Отже, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може збирати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування. За наявності службового посвідчення інспектори праці мають право під час проведення інспекційних відвідувань без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення та фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Матеріали, що зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями під час підготовки до проведення інспекційного відвідування одержувати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, а також отримувати пояснення від присутніх осіб під час проведення інспекційного відвідування та здійснювати фіксацію проведення відвідування за допомогою аудіо-, фото- та відеотехніки.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання посадових обов`язків продавця ОСОБА_3 щодо реалізації (відпуску/продажу) товару, що належить позивачу; консультування покупців позивача; розкладки товару позивача тощо, зокрема відповідачем не надано суду пояснень ОСОБА_3 про проходження нею стажування чи виконання роботи у ФОП ОСОБА_1 , а також не надано матеріалів відеофіксації щодо виконання роботи продавцем ОСОБА_3 саме для ФОП ОСОБА_1 , на які є посилання в акті №КР4496/390/АВ від 16 грудня 2019 року

За відсутності доказів, які свідчать про фактичний допуск позивачем працівника ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем висновку акту перевірки щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статей 21 та 24 Кодексу законів про працю України.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12 грудня 2019 року №378-IX, який набрав чинності 02 лютого 2020 року, внесено зміни до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України та абзац другий замінено двома новими абзацами.

Так, відповідно до абзаців другого та третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

- вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Отже, відповідно до чинного на момент прийняття відповідачем оскаржуваної постанови законодавства про працю фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) вперше притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або у вигляді попередження, якщо вказане правопорушення вчинено фізичними особами – підприємцями, які є платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Таким чином, до ФОП ОСОБА_1 , яка відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку /а.с. 11/ є платником єдиного податку 2 групи та стосовно якої відсутні докази щодо повторного вчинення нею порушення вимог статей 21 та 24 КЗпП України, протиправно застосовано штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, постанова Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР4496/390/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року підлягає скасуванню як протиправна.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено клопотання про стягнення на її користь судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, яка надана ОСОБА_17 на підставі ордеру серії АХ №1013745 від 17 квітня 2020 року /а.с.4/.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано ані договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кокоревим Едуардом Олександровичем, ані акта приймання - передачі виконаних робіт/послуг, ані документів про виплату адвокату гонорару (квитанції, платіжного доручення тощо).

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правничу допомогу адвоката ОСОБА_17 , у зв`язку з чим судові витрати на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягають.

З наявної у матеріалах справи квитанції №77862 від 17 квітня 2020 року /а.с. 3/ вбачається, що позивач понесла витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1882,50 грн, в т.ч. за подання цього позову у сумі 1251,90 грн та заяви про забезпечення позову у цій справі у сумі 630,60 грн.

Ухвалою Полтавського адміністративного суду від 21 квітня 2020 року заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Враховуючи часткове задоволення заяви про забезпечення позову та викладені вище висновки про наявність підстав для задоволення позову повністю, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1567,20 грн, в т.ч. за подання цього позову у сумі 1251,90 грн та заяви про забезпечення позову у цій справі у сумі 315,30 грн (630,60 грн / 2).

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці в Кіровоградській області (вул. Дворцова, буд. 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 39808965) про скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Кіровоградській області №КР4496/390/АВ/ТД-ФС від 19 лютого 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Кіровоградській області (вул. Дворцова, буд. 24, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, ідентифікаційний код 39808965) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 1567,20 грн (одна тисяча п`ятсот шістдесят сім гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк