Ухвала суду № 89671349, 05.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1939/20

УХВАЛА

05 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, про:

визнання протиправним та скасування Наказу №2237 від 12.09.2019 року, начальника Головного управління національної поліції в Одеській області Бех О.В., яким підполковнику поліції Берлізову Євгену Валерійовичу, як слідчому слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області, оголошено догану;

визнання протиправним та скасування Наказу №2734 від 07.11.2019 року, начальника Головного управління національної поліції в Одеській області Бех О.В., яким підполковнику поліції Берлізову ОСОБА_2 Валеріцйовичу, як слідчому слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області, оголошено догану;

визнання протиправним та скасування Наказу №224 від 28.01.2020 року, начальника Головного управління національної поліції в Одеській області Бех О.В., яким підполковника поліції ОСОБА_1 , як слідчого слідчого відділення Чорноморського відділення Овідіопольського відділу поліції ГУНП в Одеської області, попереджено про неповну посадову відповідність.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.

Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, була отримана позивачем 26 травня 2020 року.

04 червня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№21501/20 від 04.06.2020 р.) разом з позовною заявою.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від 04 червня 2020 року, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року – усунуті частково.

Зокрема, усунути недоліки позовної заяви необхідно було шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, його копій відповідно до кількості учасників справи, власного письмового підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, доказів доплати судового збору у розмірі 1050,99 гривень (оригінал).

Проте, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску ОСОБА_1 , надано до суду – не було.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 , оскаржує до суду накази: №2237 від 12.09.2019 року та №2734 від 07.11.2019 року, якими позивачеві оголошено догану, №224 від 28.01.2020 року яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

ОСОБА_1 з позовною заявою про оскарження наказів від 12.09.2019 року, 07.11.2019 року, 28.01.2020 року, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду – 05.03.2020 року. Тобто, з пропуском встановленого законодавством місячного строку.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, ОСОБА_1 , - надано не було.

У тексті позовної заяви від 04 червня 2020 року, ОСОБА_1 , зазначає, що він не мав на руках доказів, а саме оскаржуваних наказів та висновків службового розслідування, а тому, не мав можливості своєчасно оскаржити їх до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі 826/19196/16, від 31.07.2019 року у праві №0240/3698/18-а.

Суд наголошує, що оскаржувані накази доводилися до оголошувалися особовому складу структурних та територіальних підрозділів та за належністю направлялися позивачеві.

Крім того, на самих наказах, зокрема, наказ №2237 від 12.09.2019 року, міститься власноручний підпис позивача: «… з наказом ГУНП в Одеській області №2237 від 12.09.2019 року «оголошено догану» ознайомлений. Слідчий Є.В. Берлізов 16.09.2019 року…». З наказом №2734 від 07.11.2019 року, ОСОБА_1 , ознайомлений 11.11.2019 року, про що також свідчить власноручний підпис позивача на наказі. З оскаржуваним наказом №224 від 28.01.2020 року, ОСОБА_1 , був ознайомлений – 03.02.2020 року.

Суд наголошує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Позивачем таких причин не наведено, доказів поважності причин пропуску строку суду – не надано.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України» роз`яснив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 04.10.2019 року по справі №805/3080/18-а.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові по справі №813/3950/17 від 25.10.2018 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, поновлення процесуального строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Статтею 123 КАС України, встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд роз`яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «…3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)…».

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку.

Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/1939/20.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.

В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

У випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), позивачеві належить звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку, надіславши її на офіційну електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду - inbox@adm.od.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Балан Я.В.