Рішення № 89670733, 26.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/1849/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Костелей І.Ф.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з"явився,

представник позивача: адвокат Романюк Ольга Петрівна - в судове засідання не з`явилася,

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – представник Маровді Володимир Михайлович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання провести перерахунок пенсії -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 26 травня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 04 червня 2020 року.

17 грудня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Закарпатської області щодо неврахування до стажу роботи періоду роботи в колгоспі «Калупе» Даугавпилсского района Латвійської ССР з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 ; 2) зобов`язати Головне управління ПФУ Закарпатської області врахувати до стажу роботи для призначення пенсії період з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року ОСОБА_1 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з часу призначення йому пенсії по віку, а саме з 05.01.2017 року.

17 січня 2020 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

18 лютого 2020 року, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року.

26 травня 2020 року, ухвалою суду відмовлено у задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1. ст.238 КАС України.

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що 04 листопада 2019 року звернувся до сервісного центру Тячівського відділу обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Закарпатській області із проханням повідомити його, які саме періоди стажу включено у розрахунок його пенсії. На що 18 листопада 2019 року, листом за № 3/Ц-19 повідомлено, що його загальний стаж роботи складає 37 років 11 місяців 21 день. У відповіді на його звернення зазначено, що стаж роботи в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки не враховано до розрахунку стажу роботи для призначення його пенсії через відсутність довідки про встановлений мінімум та відпрацьований період. Просить врахувати, що 05.01.2017 року звернувся до Тячівського об`єднав управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою перерахунок пенсії з одного виду на інший, а саме з пенсії по інвалідності на пенсію по віку та для підтвердження його страхового стажу надав визначені Порядком № 22-1 необхідні документи. У трудовій книжці ОСОБА_1 , у записі № 10 зазначено, що 25.03.1986 року, наказом № 5 прийнятий на роботу у будівельну бригаду та прийнятий членом колгоспу, а у записі № 11 зазначено, що 13.10.1989 року наказом № 10 від 12.10.1989 року звільнений з роботи та виключений із членів колгоспу. Після надання всіх необхідних документів, Тячівським об`єднаним управлінням ПФУ Закарпатської області проведено зазначений перерахунок з виду на вид, без врахування періоду роботи в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року. Підставою для відмови у врахуванні до стажу періоду роботи в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки, Пенсійний фонд зазначає: відсутність довідки про встановлений мінімум та відпрацьований період, у зв`язку з чим вважає дії Голові управління щодо не врахування до стажу роботи періоди роботи в колгоспі протиправними, а призначена пенсія підлягає перерахунку з врахування періоду роботи з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року.

12 лютого 2020 року, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, (а.с. 36-40). В обґрунтування якого вказано, що 07 березня 2013 року на підставі заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії та доданих до неї документів, зазначених у розписці - повідомленні (трудова книжка, довідка про заробітну плату, довідка про стаж, копія атестату, копія в/к, копія ідентифікаційного коду) позивачу було призначено пенсію по інвалідності (ІІІ група). 05 січня 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до Тячівського об`єднаного управління ПФУ Закарпатської області із заявою щодо переходу пенсії з одного виду на інший, а саме з пенсії по інвалідності призначеної 16 липня 2013 року на пенсію по віку та на підтвердження страхового стажу надав визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 необхідні документи, які зазначені у розписці - повідомленні, а саме: трудову книжку; довідку про заробітну плату; довідку про стаж; паспорт. Тячівським об`єднаним управління ПФУ Закарпатської області було прийнято рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується Розпорядженням №171154 від 19.01.2017 року. 04 листопада 2019 року, ОСОБА_1 , звернувся до сервісного центру Тячівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із проханням повідомити його, які саме періоди стажу включено у розрахунок пенсії за віком, призначеної 16 липня 2013 року, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 18 листопада 2019 року № 3/Ц-19, Головне управління вкотре повідомило позивача, що стаж роботи в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року не враховано до розрахунку стажу роботи для призначення пенсії за віком із-за відсутності довідки про встановлений мінімум та відпрацьований період. 23 грудня 2019 року на підставі поданої заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, які зазначені у розписці-повідомленні, зокрема: заяви про призначення/перерахунок пенсії №4053 від 23.01.2019 p.; паспорту серії BP НОМЕР_2 ; трудової книжки або документа про стаж Nr.DZVA-6/2/4/15481 від 20.11.2019 року - позивачу було здійснено перерахунок пенсії за віком, призначеної 05 січня 2017 року, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якого стаж роботи складає 43 роки із зарахуванням стажу роботи в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року на підставі вищезгаданих документів.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке вручено 18 квітня 2020 року та повернулося до суду 29 квітня 2020 року.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності достатті 205 КАС України, неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що, 07 серпня 2013 року, ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності, (а.с. 41).

До заяви позивачем була надано трудову книжку, довідку про заробітну плату, документи про стаж, копію атестату, копію військового квитка, паспорт та ідентифікаційний код.

12 серпня 2013 року, позивачу була призначена пенсія по інвалідності, відповідно до протоколу № 1713.

05 січня 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Тячівського району із заявою про призначення пенсії за віком, (а.с. 46).

До заяви позивачем була надано трудову книжку, довідку про заробітну плату, документи про стаж, паспорт.

19 січня 2017 року, позивачу призначена пенсія за віком із дня звернення та загальним стажем роботи 37 роки 11 місяців 21 день, відповідно до розпорядження № 171154, ( а.с. 47).

18 листопада 2019 року, позивачем отримано відповідь на звернення від Тячівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 3/Ц-19, де вказано, що період роботи в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки не враховано до стажу роботи із-за відсутності довідки про встановлений мінімум та відпрацьований період, (а.с. 48).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

23 грудня 2019 року, позивач звернувся до Тячівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою, в якій просить перерахувати пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із зміною страхового стажу, набутого до 01 січня 2004 року, (а.с. 50).

До заяви позивачем була додана заява про призначення/перерахунок пенсії № 4053 від 23 грудня 2019 року, паспорт ВР 450980 та документ про стаж Nr.DZVA-6/2/4//15481 від 20 листопада 2019 року.

13 січня 2020 року, на підставі заяви від 23 грудня 2019 року, позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням даних в ЕПС з 01 січня 2020 року з врахування періоду роботи у колгоспі.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України,громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (у редакції яка діяла на момент звернення – 05.01.2017), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Положенням статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Законуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Як встановлено судом, позивачем при поданні заяви 05 січня 2017 року про призначення/перерахунок пенсії було надано трудову книжку від 12 серпня 1974 року.

Згідно записів трудової книги позивача встановлено наступне:

25 березня 1986 року прийнятий на роботу в будівельну бригаду і прийнятий членом колгоспу, згідно запису 10 у трудовій книзі позивача.

13 жовтня 1989 року, звільнений з роботи і виключений зі складу членів колгоспа на підставі ст. 31 КЗОТ Латв. ССР (за власним бажанням), (а.с. 10, зворот).

Однак, відповідачем при зверненні позивача в січні 2017 року вказані записи не враховані, як і не враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.

Вказана позиція наведена як у спірному рішенні, так і у відзиві на позовну заяву.

Слід відмітити, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Пенсійним органом, при прийнятті оскаржуваного рішення протиправно не взято до уваги визначених у трудовій книжці даних щодо періодів роботи позивача та не наведено доводів щодо обґрунтованого неврахування таких даних, при цьому будь-які зауваження щодо правильності та дійсності записів у трудовій книжці не висловлено.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинностіЗаконом №1058(01.01.2004 року) аналогічні правовідносини регулювались та регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до статті 56 якого - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Тобто, для спірних періодів факт сплати єдиного внеску або нарахування заробітної плати не є визначальним. Обставинами, які підлягають встановленню, є періоди роботи, які визначені у трудовій книжці позивача.

Крім того, позивачем самостійно було отримано соціально-правову довідку від 20 листопада 2019 року № DZVA-6/2/4//15481 із Національного архіву Латвії Даугавпільського зонального державного архіву про трудовий стаж та заробітну плату в колгоспі «Калупе» Латвійської Республіки , де зазначено кількість трудоднів, які пропрацював ОСОБА_1 , що додатково підтвердило право позивача на врахування до стажу роботи спірного періоду, при зверненні до відповідача 05 січня 2017 року, (а.с. 49).

Відповідачем не наведено доводів, які б дали змогу оцінювати дії щодо неврахування стажу як обґрунтовані та такі, що вчинені з урахуванням всіх обставин, а тому суд вважає такі протиправними.

Таким чином, беручи до уваги те, що у судовому розгляді факт перебування позивача у трудових відносинах у періоди з 25 березня 1986 року по 13 жовтень 1989 року підтверджено належними та допустимими доказами, то позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління ПФУ Закарпатської області щодо неврахування до стажу роботи періоду роботи в колгоспі «Калупе» Даугавпілського району Латвійської РСР з 25 березня 1986 року по 13 жовтня 1989 року підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ПФУ Закарпатської області врахувати до стажу роботи для призначення пенсії період з 25 березня 1986 року по 13жовтня 1989 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії з часу призначення пенсії по віку, а саме з 05.01.2017 року, то вказану вимогу суд розцінює як похідну від попередньої вимоги.

Як вже зазначалося судом, була встановлена неправомірність дій відповідача, що полягала у не врахуванні стажу роботи позивача, з 25 березня 1986 року по 13 жовтень 1989 року в колгоспі «Калупе» Даугавпілського району Латвійської РСР, чим порушено право позивача, яке гарантоване Конституцією на пенсійне забезпечення.

Судом встановлено, що 05 січня 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Тячівського району із заявою про призначення пенсії за віком, (а.с. 46).

На підставі даної заяви, позивачу, 19 січня 2017 року, була призначена пенсія за віком із дня звернення та загальним стажем роботи 37 роки 11 місяців 21 день, відповідно до розпорядження № 171154, ( а.с. 47).

Таким чином, для належного відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ПФУ Закарпатської області врахувати до стажу роботи для призначення пенсії період з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року ОСОБА_1 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з часу призначення пенсії по віку, а саме з 05.01.2017 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1536,80 грн., що підтверджено квитанцією від 12.12.19 №7, (а.с. 5).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ПФУ Закарпатської області щодо неврахування до стажу роботи періоду роботи в колгоспі «Калупе» Даугавпілського району Латвійської РСР з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

3. Зобов`язати Головне управління ПФУ Закарпатської області врахувати до стажу роботи для призначення пенсії період з 25.03.1986 року по 13.10.1989 року ОСОБА_1 та здійснити відповідний перерахунок пенсії з часу призначення пенсії по віку, а саме з 05.01.2017 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1536,80 грн. (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень, 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль