Рішення № 89670713, 04.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1875/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Гонтовому Ю.О.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 – у судове засідання не з`явився;

відповідач: Приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна - в судове засідання не з`явилася,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» - представник у судове засідання не з`явився,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни ( 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 19), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100, код ЄДРПОУ 23494714) про визнання протиправним та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2020 року, ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни, якою просить визнати постанову Приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 60224067 протиправною та скасувати її.

25 травня 2020 року, судом відкрито провадження по справі та витребувано від відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 60224067.

01 червня 2020 року, до суду електронним шляхом надійшли витребувані судом докази, а саме копії матеріалів виконавчого провадження № 60224067.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60224067. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виконавець не мав права відкривати дане провадження, у зв`язку з тим, що вона, як боржник не має жодного відношення до виконавчого округу м. Києва, адже зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 25 травня 2020 року не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання. При цьому, надсилаючи до суду копії матеріалів виконавчого провадження відповідач зазначає відомості про відзив, однак такий суду не надісланий та до поданих доказів не доданий.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач або уповноважений представник у судове засідання не з`явилися, однак 03 червня 2020 року позивачем подано додаткові пояснення, в яких просить суд розглянути справу без її участі.

В судове засідання відповідач не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується роздруківкою про надіслання на електронну адресу відповідача ухвали про відкриття провадження та повістки, (а.с. 33), про причини неприбуття суд не повідомила.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується звітом про доставку ухвали, позовної заяви з додатками та повістки на електронну адресу, (а.с. 34).

Відповідно до статті 268 частин 1,2 та 3 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, оскільки учасників справи було належним чином повідомлено про розгляд справи, суд вважає за можливе дану справу розглядати за їх відсутності.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Згідно паспортних даних позивач, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 15).

Приватний виконавець Юхименко О.Л. має посвідчення приватного виконавця № 0191 від 12.06.2018 року та здійснює діяльність в межах виконавчого округу м. Київ за даними реєстру приватних виконавців.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 28 серпня 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною видано виконавчий напис № 19781 про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 15 141,73 грн. . Виконавчий напис видано на підставі кредитного договору № 490992450 від 25 вересня 2018 року укладеним з АТ «Альфа-Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,100. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів.

АТ «Альфа-Банк», в особі представника Нагора Олени Олександрівни звернулось до Приватного виконавця Юхименко О.Л. із заявою про примусове виконання виконавчого напису № 19781 від 28.08.2019 року, до якої додано квитанцію про сплату авансового внеску, оригінал виконавчого напису, завірену копію довіреності представника стягувача.

04 жовтня 2019 року, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л., на підставі вищезазначеного виконавчого напису, винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60224067 про стягнення з боржника на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 15 791,73 грн. та постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 1 579,17 грн. по ВП № 60224067.

Як вбачається з матеріалів справи, в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 60224067, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. в графі «боржник» вказано – ОСОБА_1 , а в графі «адреса» зазначено: АДРЕСА_3 .

Також, у заяві про примусове виконання АТ «Альфа-Банк» за вих.№115439, повідомлено, що у клієнта ОСОБА_1 є рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», який розташований за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Згідно з статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно з статтею 22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” №1403-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються: 1) виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність; 2) інформація про офіс приватного виконавця; 3) реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму; 4) інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності). Приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2 статті 23 Закону №1403-VIII, Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно з частинами 1, 2 статті 25 цього Закону, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з статтею 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Згідно з пунктом 3.1 Закону України “Про платіжні системи та перекази коштів в Україні”, кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до пункту 7.1 Закону України “Про платіжні системи та перекази коштів в Україні”, банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Статтею 48 Закону України “Про виконавче провадження”, звернення стягнення на майно боржника полягає в йогоарешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертаєтьсяв першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансовихустановах.

Крім того, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільних прав та обов`язків, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.

При цьому, наявність рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів.

Будь-яких доказів на підтвердження знаходження на рахунку № НОМЕР_2 відкритого в АТ «Альфа – Банк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Висильківська, 100, грошових коштів позивача, або на а інших рахунках, що б давало підстави вважати їх майном боржника матеріали виконавчого провадження не містять.

Крім того, факт звернення відповідачем стягнення на доходи позивача, а не на грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Альфа – Банк», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Висильківська, 100 - вказує на відсутність коштів на цьому рахунку.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Разом з тим, всупереч частині 5 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. при відкритті виконавчого провадження не пересвідчилася з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Таким чином, можливість приймати до виконання виконавчі документи пов`язана саме з наявністю коштів на рахунку, а не наявністю інформації про відкриття рахунку.

Крім того, із встановлених судом обставин слідує, що при відкритті виконавчого провадження вказана інформація про місце проживання боржника була відома відповідачу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі. Відтак, відповідач протиправно та всупереч чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Отже, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. за наявності достовірної інформації про місцезнаходження боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі, прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил як територіальної діяльності приватних виконавців.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 60224067 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку з чим, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн., що підтверджується квитанцією № 40267 від 15 травня 2020 року, (а.с. 7).

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача.

Що стосується інших судових витрат , судом встановлено наступне.

Позивач у позові зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат у справі складає 5 840, 80 грн, де 5 000 грн. витрат по підготовці справи до судового розгляду, що передбачено ч.3 п. 5 КАС, де до витрат пов`язаних із розглядом справи , належать витрати: пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, Зокрема позивач подала копії: договору про надання юридичних послуг № 14/05/02 від 14 травня 2020 року, (а.с. 16), прибутковий касовий ордер № 58 від 15 травня 2020 року, (а.с. 19), акт приймання – передачі надання послуг № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 14/05/02 від 14 лютого 2020 року, (а.с. 18), в якому вказано, що вартість послуг виконавця за цим актом складає 5 000 грн.

Розрахунок вартості:

- проведення усної консультації – 2 години – 1000 гривень;

- аналіз документів справи – 2 години – 1000 гривень;

- підготовка позовної заяви – 6 годин – 3000 гривень..

Щодо компенсації судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи в сумі 5000 грн., суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.138 КАС України, розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Проте, як вбачається з доданого до позову договору про надання юридичних послуг № 14/05/02 від 14.05.2020 року, укладеного між позивачем та спеціалістом в галузі права ФОП ОСОБА_2 та акта приймання-передачі надання послуг № 1 (а.с.16-18), вказані документи по суті стосуються надання позивачу правничої допомоги по даній справі (усна консультація, аналіз документів, підготовка позовної заяви) та не пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду. Позивач не вказує у позові, які саме процесуальні дії вчинялися та про яку підготовку справи до розгляду йдеться, в розумінні саме п.5 ч.2 ст.132 КАС України, у зв`язку з чим позивач понесла витрати.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відшкодування цих витрат за рахунок відповідача.

При цьому суд зауважує, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу передбачено п.1 ч.3 статті 132 та статті 134 КАС України, яка стосується витрат на професійну правничу допомогу саме адвоката. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що ФОП ОСОБА_2 є адвокатом.

Тому суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають лише витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 134, 139, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування постанови – задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 60224067 від 04 жовтня 2019 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-а, офіс 35-б) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

4. У стягненні інших судових витрати - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено повне судове рішення 04 червня 2020 року.

СуддяТ.В.Скраль