Ухвала суду № 89670299, 05.06.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1405/20

провадження №: 1-кс/398/314/20

УХВАЛА

Іменем України

"05" червня 2020 р. слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А., прокурора Шевченка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Швеця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії клопотання заступника начальника СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Пугачова О.Ю., погоджене прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Шевченком Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 15 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120070002392, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дніпровка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 червня 2017 року за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Вирок змінено ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2017 року, зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення та звільнено ОСОБА_1 з-під варти по відбуттю строку покарання,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Будучи належним чином повідомленим про підозру, на виклики до слідчого не з`являвся, за місцем фактичного проживання та реєстрації тривалий час був відсутній, у зв`язку з чим був оголошений у розшук та слідчим суддею надано дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, а також вчинити нове кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 повідомив, що дійсно вчиняв кримінальні правопорушення за обставин, вказаних у повідомлені про нову підозру. Додатково пояснив, що до 15 лютого 2020 року протягом двох років проживав в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , разом з колишньою дружиною та їх спільними двома дітьми. Потім переїхав до матері за адресою: АДРЕСА_1 . Йому було відомо, що матері вручили повідомлення про підозру для передання та повістку про виклик до слідчого на допит. Однак він не зявився на допит, бо боявся. З урахуванням викладеного, не заперечував проти задоволення клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник теж не заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що 15 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120070002392 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України.

29 квітня 2020 року слідчим у відповідності до вимог ч. 3 ст. 111, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, у зв`язку з переховуванням ОСОБА_1 та відсутністю за місцем проживання, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України вручено його матері - ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за тією ж адресою, що і підозрюваний, а саме: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

04 червня 2020 року ОСОБА_1 особисто повідомлено про нову підозру у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182).

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій: огляду місця події, допиту потерпілих та свідків, проведення слідчого експерименту зі свідком, огляду речей та висновку експертизи в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На момент вчинення кримінального провадження проживав в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , разом з колишньою дружиною та їх спільними двома дітьми. Проте, з 15 лютого 2020 року з дітьми та їх матір`ю не проживає. Офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається. Зазначене свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Підозрюваний ухилявся від явки до слідчого, тривалий час не проживав за місцем свого проживання та був відсутній за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим перебував у розшуку. На переконання слідчого судді зазначені обставини свідчать про переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Крім того, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тобто без перешкод залишить своє місце проживання, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Зазначені обставини в сукупності дають підстави зробити висновок про існування реального ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що викрадений у потерпілого електричний скутер було придбано свідком ОСОБА_3 у підозрюваного, які до цього були раніше знайомі та підтримували дружні стосунки. Такі обставини свідчать про існування ризику незаконного впливу ОСОБА_1 на зазначеного свідка, з метою зміни останнім раніше наданих показів та відповідно уникнення підозрюваним відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

У підозрюваного відсутнє законне джерело одержання доходу чи/або заробітної плати. Підозрюваний раніше судимий за вчинення умисних та корисливих злочинів, знову вчинив два епізоди злочину, в яких обґрунтовано підозрюється, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість. Ознака повторності інкримінованого обвинуваченому злочину, свідчить про ігнорування ним принципу мирного володіння майном. Зазначені обставини в сукупності свідчать про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно наявність реального ризику вчинення нових кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Взявши до уваги дані, що характеризують особу підозрюваного, який офіційно не працює та останнім часом неодноразово змінював місця свого проживання, тоюто не має міцних соціальних зв`язків, раніше судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачає позбавлення волі від трьох до шести років, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 частині 1 стастті 177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

У разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним вище ризикам, на які вказали у клопотанні та в судовому засіданні слідчий і прокурор.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не пов`язаного з застосуванням насильства, тому згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлена ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, а також розмір збитків, завданих кримінальним правопорушення, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як того вимагають положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

За правилами ст. 209 КПК України моментом затримання ОСОБА_1 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто 21 год. 00 хв. 03 червня 2020 року, що підтверджується протоколом затримання підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Згідно з частинами 3, 5 статті 115 КПК України при обчисленні строку днями, строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку; при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строку тримання під вартою, до якого зараховується неробочий час та який обчислюються з моменту фактичного затримання.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання заступника начальника СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Пугачова О.Ю., погоджене прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Шевченком Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 21 год. 00 хв. 03 червня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 21 год. 00 хв. 01 серпня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040,00 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505 , призначення платежу: запобіжний захід - застава за ОСОБА_1 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення визначеної суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися з із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками по кримінальному провадженню, крім участі під час процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя О.В.Авраменко