Ухвала суду № 89670081, 05.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 червня 2020 року Справа № 160/4664/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Південно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про вихід із спрощеного позовного провадження в загальне у справі №160/4664/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Південно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (відповідач-2) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/4664/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Південно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (відповідач-2) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року позовна заява була залишена без руху та позивачевы надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України та зазначивши кого саме позивач просить вчинити дії з виключення даних про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 з інтегрованої картки платника податків та які саме дані про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 він просить виключити з інтегрованої картки платника податків, а також чітко визначивши в уточненій позовній заяві кого саме він вважає відповідачем та до кого спрямовує свої позовні вимоги; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 3363,20грн.

На виконання вимог вказаної ухвали суду від 04.05.2020 року представником позивача усунуті означені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду 06.05.2020 року оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2522,40 грн. та уточненої позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуальних строків було задоволено та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а також прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4664/20 за позовом ОСОБА_1 , призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.06.2020 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області детальний розрахунок суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, визначеної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2965-56/434У від 10.05.2019 року із зазначенням за які періоди та в яких сумах вона виникла та на підставі чого була нарахована.

27 травня 2020 року на електронну адресу суду, з наступним наданням 28 травня 2020 року до канцелярії суду, від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

03 червня 2020 року від відповідача-2 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву.

Крім того, 03 червня 2020 року від відповідача-2 до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження в загальне.

Обидва клопотання відповідача-2 обґрунтовані тим, що останній вважає, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а для винесення законного та обґрунтованого рішення у даній справі необхідно всебічно та в повному обсязі дослідити докази, надані позивачем, та заслухати обґрунтування представників сторін щодо заявлених позовних вимог. Таким чином, відповідач-2 вважає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження э неможливим через складність справи, велику кількість учасників та особливості предмета доказування і просить розгляд справи №160/14500/14 проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При вирішенні клопотаннь відповідача-2 про необхідність розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження та у судовому засіданні з участю представників сторін, суд виходить із наступного.

Положеннями ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому ч.4 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначалося вище, звертаючись з клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про вихід із спрощеного позовного провадження, відповідач формально зазначив про те, що дана справа має важливе значення для Південно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), не зазначивши при цьому жодних підстав чому саме ця справа має для відповідача-2 важливе значення та в чому воно полягає.

Також зі змісту приписів ч.4 ст.257 КАС України слідує, що при вирішенні питання про вид позовного провадження, за правилами якого слід розглядати справу про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, необхідно враховувати суму зобов`язань, визначених таким рішенням для позивача (платника), і у разі, якщо така сума перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, - справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2965-56/434У від 10.05.2019 року у розмірі 21030,90грн., прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а також зобов`язати відповідачів виконати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі №804/14500/14.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

Таким чином, з урахуванням приписів п.4 ч.4 ст.257 КАС України, за правилами загального позовного провадження мають розглядатися, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує 1051000,00грн. (500 х 2102,00грн.).

Зважаючи на те, що у справі, що розглядається, позивачем оскаржується вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2965-56/434У від 10.05.2019 року у розмірі 21030,90 грн., а така сума не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа не є такою, що відповідно до приписів п.4 ч.4 ст.257 КАС України має розглядатися за правилами загального позовного провадження.

У заявлених відповідачем-2 клопотаннях не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме з повідомленням (викликом) сторін, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Відповідно до ч.4 ст.260 КАС України у разі якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Зважаючи на вищенаведене, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен здійснюватися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутні, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача-2 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про вихід із спрощеного позовного провадження в загальне.

Керуючись статтями 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань Південно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про вихід із спрощеного позовного провадження в загальне у справі №160/4664/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (відповідач-1), Південно-східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (відповідач-2) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Турова