Ухвала суду № 89669165, 05.06.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання)

Справа № 348/869/20

Провадження № 1-кс/348/275/20

05 червня 2020 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., прокурорів Надвірнянської місцевої прокуратури Іроденко О.С. та Лозінського Б.В., слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Антошко Р.В., розглянувши клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Київ, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з повною загальною середньою освітою, згідно ст. 89 КК України не судимого, громадянина України, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання надійшло до суду 05.06.2020.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000378 від 03.06.2020 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Іроденко О.С., слідчого Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Антошко Р.В. неповнолітніх свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника служби у справах дітей Надвірнянської РДА Федишин Н.Я.,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції Синяк Я.В. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Іроденко О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000378 від 03.06.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 3 червня 2020 року близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 , на легковому автомобілі марки Mercedes-Benz, моделі 180 реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , світло-коричневого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 приїхали до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: с. Гвізд, вул. АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 . На той час у приміщенні вищевказаного магазину перебувала продавець ОСОБА_5 . Зайшовши в приміщення магазину « ОСОБА_6 ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 почали словесний конфлікт із продавцем ОСОБА_5 . У ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 виник спільний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, за попередньою змовою групою осіб, підійшли до продавця ОСОБА_5 та почали погрожувати їй фізичною розправою, при цьому вимагати грошові кошти та мобільний телефон.

Продовжуючи свої злочині дії, ОСОБА_4 взяв до рук скляну пляшку горілки марки «Мороша», об`ємом 0,37 л, вартістю 57 гривень 50 копійок та розбив її до краю стола, демонструючи свої наміри, при цьому погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_5 .. Остання сприймаючи таку погрозу як реальну, побоюючись за своє здоров`я почала плакати та повідомила, що телефонує своєму чоловікові по допомогу, тоді ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_1 про те, що потрібно йти геть.

У подальшому, ОСОБА_4 застосовуючи психічний вплив на ОСОБА_5 і подолавши таким чином волю до опору з її боку, шляхом висловлювання погроз застосування щодо неї фізичного насильства, відкрито взяв із стелажа пляшку горілки марки «Первак», об`ємом 0,5 л, вартістю 42 гривень 50 копійок та тримаючи пляшку у руці разом із ОСОБА_1 попрямували на вихід із магазину.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_1 залишили місце події та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ФОП « ОСОБА_8 » матеріальних збитків на загальну суму 100 гривень.

03 червня 2020 року о 14:30 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04 червня 2020 року на підставі п.1 ч.1 ст. 276, ч.1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_4 , протоколами допитів потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 та іншими доказами в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

В клопотанні слідчого зазначено що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_10 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучіть покарання у виді позбавлення волі. Також ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі об`єктивно матиме можливість вчиняти тиск на них, оскільки йому відомі їх особи. Крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти нові умисні злочини, і таким чином становить небезпеку для суспільства.

Також при обранні запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що ОСОБА_1 розлучений, не має постійного місця роботи, усталеного способу життя, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів. Тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , можуть призвести до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурори та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задоволити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 -адвокат Антошко Р.В. в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості та безпідставності, вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

В обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є необґрунтованою та безпідставною, без жодного долученого належного доказу, який би підтверджував версію сторони обвинувачення щодо наявності у ОСОБА_1 злочинного умислу, а матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не доводять факт того, що ОСОБА_1 вчинив злочинні дії. Також зазначив, що заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, є необґрунтованими, а докази на підтвердження наявності відповідних ризиків наразі відсутні та не надані стороною обвинувачення, а тому застосування найсуворішого запобіжного заходу є недопустимим. Крім того стороною обвинувачення не доведено того факту, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Звернув увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює по тимчасових заробітках, тобто має міцні соціальні зв`язки, що не враховано стороною обвинувачення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, заперечив свою причетність до вчинення даного злочину, вказав, що він жодного злочинного умислу не мав та злочинних дій не вчиняв. Просив відмовити в застосуванні до нього запобіжного заходу.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 03.06.2020 він разом з батьком та його друзями зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с.Гвізд, Надвірнянського району Івано-Франківської області, щоб куприти продукти. Стверджує, що під час перебування їх в магазині мав місце незначний конфлікт щодо придбання алкогольних напоїв, однак будь-яких протиправних дій та погроз в сторону потерпілої ніхто не вчиняв.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_3 дав аналогічні за змістом показання як і свідок ОСОБА_2 , при цьому зазначивши, що дійсно мав місце конфлікт з приводу відсутності алкогольних напоїв визначеної марки, однак ствердив, що протиправні дії та погрозм в сторону потерпілої ніхто не вчиняв.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000378 від 03.06.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

03 червня 2020 року о 14:30 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04 червня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Щодо обґрунтованості підозри суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_4 , протоколами допитів потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_9 та іншими доказами в їх сукупності.

Вище зазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується.

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

При цьому показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спростовують обґрунтованість підозри.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість:

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_11 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризику незаконно впливати потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватись з потерпілою та свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що стороною захисту не надано доказів щодо постійного джерела доходу та засобів до існування підозрюваного, що може в подальшому спонукати вчиняти корисливі злочини.

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що незастосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на потерпілу та свідків, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, та вчинення іншого кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам, що свідчить про обґрунтованість клопотання прокурора про застосування заходу забезпечення у виді тримання під вартою.

Твердження сторони захисту про те, що у підозрюваного міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, оцінюються слідчим суддею критично з огляду, на суть злочину, у вчиненні якого вказана особа обгрунтовано підозрюється, його особу, та обставини вчинення злочину.

Вказані особисті дані, з огляду на наведене, не є достатніми запобіжниками для усунення (зменшення) ризиків, існування яких доведено стороною обвинувачення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора в частині застосування заходу забезпечення у виді тримання під вартою ОСОБА_1 обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяк Я.В., погоджене з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Іроденко О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ОСОБА_12 – задовільнити .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ та жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту його затримання, тобто до 14 год. 30 хв. 01 серпня 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040,00 (сорок дві тисячі сорок гривень), яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на депозитний рахунок UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.