Ухвала суду № 89669112, 05.06.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/869/20

Провадження № 1-кс/348/276/20

05 червня 2020 року м. Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., прокурорів Надвірнянської місцевої прокуратури Іроденко О.С. та Лозінського Б.В., слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Войцеховської Т.М., розглянувши клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с. Бабче, Богородчанського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з повною загальною середньою освітою, раніше судимого: 08.02.2012 вироком Богородчанського районного суду за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки 6 місяців; 26.03.2014 вироком Надвірнянського районного суду за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців; 24.09.2014 вироком Надвірнянського районного суду за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки 6 місяців; 11.12.2015 вироком Хмельницького міськрайонного суду за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 3 роки 1 місяць; 17.12.2018 вироком Воловецького районного суду Закарпатської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 3 роки, громадянина України, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання надійшло до суду 05.06.2020.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000378 від 03.06.2020 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Іроденко О.С., слідчого Синяка Я.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Войцеховської Т.М.,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції Синяк Я.В. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Іроденко О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 .

В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000378 від 03.06.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово раніше судимим за вчинення умисних, корисливих злочинів, останній раз 17.12.2018 Воловецьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 190 КК України, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив новий злочин проти власності, за наступних обставин.

Так, 3 червня 2020 року близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , на легковому автомобілі марки «Mercedes-Benz», моделі 180 реєстраційний номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , світло-коричневого кольору під керуванням ОСОБА_1 приїхали до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: с. Гвізд, вул. АДРЕСА_2 . На той час у приміщенні вище вказаного магазину перебувала продавець ОСОБА_3 .

Зайшовши в приміщення магазину « ОСОБА_4 ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 почали словесний конфлікт із продавцем ОСОБА_3 . У ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 виник спільний злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, за попередньою змовою групою осіб, підійшли до продавця ОСОБА_3 та почали погрожувати їй фізичною розправою, при цьому вимагати грошові кошти та мобільний телефон.

Продовжуючи свої злочині дії ОСОБА_1 взяв до рук скляну пляшку горілки марки «Мороша», об`ємом. 0, 37 л, вартістю 57 гривень 50 копійок, та розбив її до краю стола, демонструючи свої наміри, при цьому погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_5 . Остання сприймаючи таку погрозу як реальну, побоюючись за своє здоров`я почала плакати та повідомила, що телефонує своєму чоловікові по допомогу, тоді ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2 про те, що потрібно йти геть.

У подальшому, ОСОБА_1 застосовуючи психічний вплив на ОСОБА_5 , і подолавши таким чином волю до опору з її боку, шляхом висловлювання погроз застосування щодо неї фізичного насильства, відкрито взяв із стелажа пляшку горілки марки «Первак», об`ємом 0,5 л, вартістю 42 гривень 50 копійок та тримаючи пляшку у руці разом із ОСОБА_2 попрямували на вихід із магазину.

Після вчинення злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишили місце події та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим завдали ФОП « ОСОБА_7 » матеріальних збитків на загальну суму 100 гривень.

03 червня 2020 року о 14 год. 30 хв. у АДРЕСА_3 , в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1

04 червня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст, 186 КК України.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , доказами в їх сукупності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

В клопотанні слідчого зазначено що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучіть покарання у виді позбавлення волі. Також ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі об`єктивно матиме можливість вчиняти тиск на них, оскільки йому відомі їх особи. Крім того ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, однак на шлях виправлення та перевиховання не став, правильних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти нові умисні злочини, і таким чином становить небезпеку для суспільства.

Також при обранні запобіжного заходу слідчий просить врахувати, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, усталеного способу життя, у нього відсутня будь-яка майнова власність, що вказує на відсутність у нього стійких соціальних зв`язків.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів. Тому відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , можуть призвести до продовження його злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також негативно вплинуть на об`єктивне розслідування кримінального провадження, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурори та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задоволити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 -адвокат Войцеховська Т.М. в судовому засіданні заперечила проти застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором недоведено неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Також зазначає про неправильну кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_9 , оскільки прокурором не наведеного обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КПК України. Крім того прокурором не доведено належними доказами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, буде добровільно з`являтись на виклики слідчого, також не має наміру чинити тиск на потерпілу та свідків чи вчиняти інші злочини. При цьому тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Також при обранні запобіжного заходу просить врахувати особу підозрюваного ОСОБА_1 , який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину-інваліда, працює по тимчасових заробітках, має зареєстроване місце проживання та веде усталений спосіб життя, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`ягкий запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, також заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він не має жодного наміру ухилятись від слідства та суду, впливати на потерпілу та свідка по кримінальному провадженні, а також вчиняти інші злочини. Просив застосувати до нього більш м`ягкий запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1, 2ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділенням Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000378 від 03.06.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

03 червня 2020 року о 14.30 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

04 червня 2020 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відносяться до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти ОСОБА_10 » ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами: протоколом затримання ОСОБА_1 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 03.06.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_8 , та іншими доказами в їх сукупності.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Заперечення сторони захисту стосуються оцінки доказів, наданих стороною обвинувачення на предмет їх належності, допустимості та достатності, що виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, та інші обставини, визначені в ст. 178 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Так, під час судового розгляду слідчим суддею встановлено наявність ризику переховування, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох дошести років із конфіскацією майна, та усвідомлюючи про неминучість призначення йому саме такого покарання, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду, і наявність сім`ї та утриманців не зменшують такий ризик. Також слідчий суддя бере до уваги особу підозрюваного, а саме що ОСОБА_1 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку, в будь-який момент може змінити місце проживання,що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що опинившись на волі він зможе продовжувати ухилятись від органів досудового розслідування та суду та не виконувати процесуальні рішення.

Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин даного кримінального провадження та особистої поведінки підозрюваного ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, роботу, місце проживання, засоби до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість підозрюваного та тяжкість ймовірного покарання за ч. 2 ст. 186 КК України.

Ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а підозрюваним може бути здійснений вплив на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх особи, потерпіла та свідок ОСОБА_8 налякані його протиправними діями.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевихованя не став, правильних висновків для себе не зробив, та в період не погашеної та не знятої в установленому законом порядку судимості повторно підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, і таким чином становить небезпеку для суспільства. Крім того стороною захисту не надано доказів щодо постійного джерела доходу та засобів до існування підозрюваного, що може в подальшому спонукати вчиняти нові корисливі злочини.

Таким чином, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків по кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про можливе застосування більш м`якого запобіжного заходу, прокурор посилається на те, що жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.

Посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази їх існування, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, та в сукупності дають достатні правові підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, на думку суду на даний час жоден інший із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, врахованим судом під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Зважаючи на те, що на даний час досудове розслідування триває, не проведено всіх необхідних слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя вважає, що незастосування запобіжного заходу до підозрюваного на такому етапі буде негативно впливати на повноту досудового розслідування, та встановлення об`єктивної істини по кримінальному провадженні. Тому клопотання прокурора про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задовололення.

Також при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчинених злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, розмір завданої шкоди а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про застосування до підозрюваного більш м`ягкого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання слід відмовити, оскільки слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тому застосування тримання під вартою, на даному етапі є виправданим.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідча суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції Синяка Я.В., погоджене з прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури Івано-Франківської області Іроденко О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 – задовільнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с. Бабче, Богородчанського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з моменту його затримання, тобто до 14 год. 30 хв. 01 серпня 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок гривень), яка може бути внесена підозрюваним чи іншою особою на депозитний рахунок UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в`їзд в Україну, зобов`язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.

Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Войцеховської Т.М. про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання – відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Міськевич О.Я.