Рішення № 89669106, 05.06.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 червня 2020 р. Справа № 120/1947/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2014 - 2016 роки та неврахування підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної з 01.04.2020 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки та врахувати підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач починаючи з 10.10.1997 року по 31.03.2020 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Після досягнення пенсійного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в якій просив призначити йому пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за період 2017-2019 роки у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, у своїй відповіді від 16.04.2020 року № 1486-1458/І-02/8-0200/20 відповідач повідомив, що при призначені йому пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки з причин переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки вважає, що у випадку з його зверненням мало місце саме призначення іншої пенсії за іншим законом - Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим відбувся не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії. Таким чином позивач вважає, що відповідачем було протиправно відмовлено в перерахунку його пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки та не враховано підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення, у зв`язку з чим за захистом своїх прав та інтересів він звернувся до суду.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня її вручення для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

03.06.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 14880), у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що з 10.10.1997 року по 31.03.2020 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а за заявою позивача від 19.03.2020 року його було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (перехід на інший вид пенсії). Відповідач зазначив, що при перерахунку пенсії у зв`язку з переходом позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія була обчислена, виходячи з показника середньої заробітної плати в цілому по Україні за 2014-2016 роки, що відповідає положенням частини третьої статті 45 цього Закону. Проте, 01.05.2020 року у відповідності до постанови КМ України від 01.04.2020 № 251 "Про деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" позивачу було проведено перерахунок розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу на 1%. З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що наразі відсутній спір у даній справі, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк, не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 10.10.1997 року по 31.03.2020 року отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

06.10.2019 року позивач досягнув встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV пенсійного віку – 60 років, та набув необхідний для призначення пенсії за віком страховий стаж.

Тому, 19.03.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком в порядку, передбаченому Законом № 1058-IV. При цьому, наступним зверненням про призначення пенсії за віком останній, зокрема, просив відповідача застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три календарні роки (2017-2019 року), що передують року звернення за призначенням пенсії.

Листом ГУ ПФУ у Вінницькій області «Щодо пенсійного забезпечення» від 16.04.2020 року № 1486-1458/І-02/8-0200/20, повідомлено позивачу про відмову у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки посилаючись на те, що середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV застосовується тільки при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком і в разі, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу. При призначені пенсії застосовується середня заробітна плата за три календарні роки, що передують року звернення. Відтак, на думку відповідача, заява позивача про застосування показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки суперечить чинному законодавству та не може бути задоволена.

Позивач не погоджується з такою позицією ГУ ПФУ у Вінницькій області та вважає, що при розрахунку призначеної йому пенсії за віком відповідач повинен був застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи оцінку тим правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить із такого.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст.10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії.

Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-ІV.

Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2-2 та п. 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Згідно з положеннями частини першої ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV України встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.

З огляду на те, що Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше (переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону відсутнє), суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017 - 2019 роки. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія яка до цього була призначена позивачу.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 31.10.2018 по справі № 876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові № 185/1474/17 від 06.03.2018 року та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

З огляду на вищевикладене, та беручи до уваги той факт, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно при призначені пенсії за віком з 01.04.2020 року враховано показники середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а тому заявлені позивачем позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як наслідок, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної з 01.04.2020 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки.

Щодо вимоги позивача про необхідність врахування підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону № 1058-IV особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

- на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

Вищезазначена норма визначає право особи, яка набула право на пенсію за віком на підвищення розміру пенсії у разі відстрочки часу її призначення. Тобто, зазначене підвищення визначається з урахуванням часу, з якого особі саме призначено пенсію.

У даному випадку, ОСОБА_1 вийшов на пенсію за віком у віці 60 років та 5 місяців. При цьому, враховуючи факт набуття права на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внаслідок її призначення вперше, а не переведення з одного виду пенсії на інший, позивач набув також право на підвищення розміру пенсії у разі відстрочки часу її призначення. Тобто, в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 06.03.2018 р. по справі № 520/6664/17.

Стосовно тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про відсутність порушеного права позивача у межах спірних відносин, оскільки з 01.05.2020 року ГУ ПФУ у Вінницькій області у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" позивачу проведено осучаснення (перерахунок) розміру пенсії із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 року (4888,83 грн.).

Так, суд враховує, що на момент призначення позивачу пенсії за віком згідно вимог Закону № 1058-IV, відповідач діяв не у спосіб встановлений законом, а тому навіть і здійснений подальший перерахунок пенсії позивачу із застосуванням середньої заробітної плати за період 2017-2019 роки, не відновлює становища позивача до того стану, який мав існувати на момент набуття відповідного права. Тому підстав стверджувати про те, що наразі права позивача фактично відновленні, - немає.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2014 - 2016 роки та неврахування підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної з 01.04.2020 року пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки та врахувати підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження, визначені ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місце знаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ: 13322403).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович