Рішення № 89668052, 14.05.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/770/20

Провадження 2/206/491/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

при секретарі Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.07.2017 о 09:01 в м. Дніпро, просп.. Слобожанський, 11 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford, д.н. НОМЕР_1 , яки керував водій ОСОБА_1 та автомобіля Subaru, д.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 , власник автомобіля – ОСОБА_3 , внаслідок чого було пошкодження автомобіль Subaru, д.н. НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу, механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в Довідка № НОМЕР_3 про ДТП, та акті огляду пошкодженого ТЗ з фото додатками. Згідно довідки №3017194785017690 про ДТП та Постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2017 року, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України. В порушення умов Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховане не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ. Потерпіла особа власник транспортного засобу Subaru, д.н. НОМЕР_2 звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до Наказу №10986 від 27.11.2017 року та вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентованої виплати склав 18857,90грн., яке МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжного доручення №1262179 від 27.11.2017 року. Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 700,00грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди. Позивачем було понесені витрати , пов`язані з регламентною виплатою в розмірі 19557,90грн., отже ціна позову становить 19557,90грн.

На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, 19557,90грн. шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 21022,00грн. (а.с. 1-4).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити (а.с. 30).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

21.02.2020 представником позивача подано позовну заяву (а.с. 1-23).

06.03.2020 провадження усправі відкрито та призначено справу для розгляду по суті на 02.04.2020 (а.с. 27).

30.03.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 30).

В судовому засіданні відповідач позов визнав в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Моторне (транспортне) бюро України (МТСБУ) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є управління фондами Код КВЕД 66.30 (а.с 19-21).

Транспортний засіб «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 13.07.2017 не мав полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, що підтверджується витягом, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ (а.с. 17).

Транспортний засіб «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 станом на 13.07.2017 було застраховано згідно довідки про дорожньо – транспортну пригоду (а.с. 7).

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 199/5123/17 від 30.08.2017 встановлено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 9триста сорок) грн. (а.с. 6).

Згідно копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 18.07.2017, ОСОБА_4 , звертався до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду згідно якого 13.07.2017 о 09:00 год. у м. Дніпро по пр. Слобожанський, 11, рухаючись у лівому ряді в цей час автомобіль, який рухався в правому ряді здійснив поворот ліворуч внаслідок чого сталося зіткнення (а.с. 5)..

Відповідно до копії листа про надання доручення на виконання робіт по справі № 43675 від 08.08.2017, копії звіту № 65-08.17 від 02.10.2017 про оцінку вартості збитків спричинених власнику колісного транспортного засобу, копії акту огляду транспортного засобу, копії ремонтної калькуляції № KOR650817 від 02.10.2017 та копії фототаблиці, транспортний засіб «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 знав механічних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 41231,57 грн. (а.с. 10-15).

Відповідно до акту від 10.08.2017 було проведено огляд автомобіля «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 » (ас. НОМЕР_4 ).

10.08.2017 власник автомобіля Субару, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернулася до МТСБУ щодо відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 13.07.2017 в м. Дніпро по пр. Слобожанський, 11 (а.с. 8)

Як вбачається з копії довідки № 1 від 20.11.2017 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, копії наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих від 27.11.2017, та копії платіжного доручення № 1262179 від 27.11.2017, позивач -МТСБУ виплатило власнику транспортного засобу «Subaru», д.н.з. НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 18857,90 грн. (а.с. 15-16).

Також відповідно платіжного доручення №1261638 від 14.11.2017 було сплачено на рахунок ОСОБА_5 витрати за послуги аваркома (експерта) по справі №43675, згідно рах. Від. 02.10.2017р ІНФОРМАЦІЯ_1 , т.з. НОМЕР_2 (а.с. 16).

МТСБУ направляло відповідачу ОСОБА_1 письмову претензію № СУ/43675/4 від 29.08.2018 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму у розмірі 19557,90 грн. (а.с. 35-36).

В той же час, станом на дату розгляду даної цивільної справи докази виконання відповідачем вимоги позивача відсутні.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п.п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - закон) потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 3 Закону, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Згідно ст. 6 Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Згідно п. 21.4. ст. 21 Закону, у разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 39.1. ст. 39 Закону визначено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Підпунктом а п. 41.1. ст. 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

В той же час, згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених упункті 13.1статті 13 цього Закону.

У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим, що відповідає висновкам, зробленим у постановах від 28.03.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/791/16-ц (ЄДРСРУ № 73219603) та від 28.02.2018 у справі № 521/16989/13-ц (ЄДРСРУ № 72587626).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у даному випадку, між сторонами виникло саме право зворотної вимоги (регресу).

Таким чином, враховуючи, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, так у позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідача на відшкодування витрат у розмірі 19557,90 грн.

Такий правовий висновок підтверджується також і правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 по справі № 6-2188цс16.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Верховний Суд України у постанові від 18 травня 2016 р. у справі № 6-658цс15 висловив наступну правову позицію: «Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні».

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі імперативних приписів частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України враховуючи визнання позову відповідачем, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову у розмірі 1051 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 1, 3, 5, 6, 9, 21, 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 15,16,52,1187,1188,1191ЦК України, ст.ст. 4,5,12,13,76,81,141,258,264-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (індентифікаційний код 21647131; місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ) 19577,90грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім гривень 90коп.) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (індентифікаційний код 21647131; місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ) 50% сплаченого судового збору, а саме в розмірі 1051,00грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (індентифікаційний код 21647131; місцезнаходження: Русанівський бульвар, буд. 8, м. Київ) 50% сплаченого згідно платіжного доручення №9795247 від 28.01.2020р., а саме в сумі 1051,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 травня 2020 року.

Суддя А.О. Сухоруков