Рішення № 89664088, 28.05.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/323/20

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2020 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Жигаровій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця в залі суду в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про звільнення майна з-під арешту, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) про звільнення майна з-під арешту, посилаючись на те, що 26.07.2008 року він, маючи на меті придбати транспортний засіб - автомобіль: марка – «Renault», модель – «Kangoo», тип – пасажирський-В, номер шасі (кузова рами) – НОМЕР_1 , повна маса 1630, маса без навантаження 1136, об`єм двигуна 1870, тип пального - дизельне паливо, колір - жовтий, особливі відмітки: переобладнання. Акт МВЧ951106 04.07.07; Т/П №РСА198339 14.04.06. Місць-4 без водія, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 1999, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.06.2008 р. належить - ОСОБА_2 , та передав останньому 7500 доларів США. Після отримання грошових коштів, ОСОБА_2 на підставі довіреності від 13.06.2008 р., посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лавреновим І.А., зареєстрованої в реєстрі за №1437 уповноважив ОСОБА_3 розпорядитися (продати, обміняти, здавати в оренду) належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , виданого Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області, транспортним засобом марки «RENAULT KANGOO», 1999 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований в тому ж ВРЕР 04.06.2008 р.Починаючи з 26.07.2008 року позивач вказує, що користувався транспортним засобом марки «RENAULT KANGOO», 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та вважав, що даний автомобіль належить йому на праві власності.У липні 2019 року позивач мав на меті подарувати свій автомобіль своєму сину, проте звернувшись за консультацією до Територіального сервісного центру МВС України у Вінницькій області позивачу в усному порядку повідомили, що власником зазначеного вище автомобіля являється ОСОБА_2 , а довіреність від 26.07.2008 року, посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б., зареєстрована в реєстрі за №12712, відповідно до якої ОСОБА_1 мав би змогу подарувати або ж продати автомобіль втратила свою чинність 30.06.2011 року, тому, хоча автомобіль і знаходиться у нього, та він не може вчинити жодних дій по відчуженню автомобіля. Після отримання даної відповіді позивач намагався поговорити з ОСОБА_2 щодо надання останнім йому нової довіреності або ж зняття ним автомобіля з реєстраційного обліку для оформлення права власності на вказаний автомобіль на сина позивача, проте за відомою адресою проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відкрив, а відтак вжити заходи досудового врегулювання спору виявилось неможливим. Враховуючи зазначене вище, позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом про визнання права власності на транспортний засіб - автомобіль за набувальною давністю. Наведені вище обставини доказування не потребують, оскільки встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від (справа № 127/23102/19).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2019 року по справі № 127/23102/19 визнано за - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на транспортний засіб - автомобіль: марка - RENAULT, модель - KANGOO, тип - ПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова рами) - НОМЕР_1 , повна маса 1630, маса без навантаження 1135, об`єм двигуна 1870, тип пального - дизельне паливо, колір - жовтий, особливі відмітки: переобладнання. Акт МВЧ951106 04.07.07; Т/П №РСА198339 14.04.06. Місць-4 без водія, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 1999. Зазначене вище рішення суду набрало законної сили 21.12.2019 року.

В подальшому, маючи на меті зняти з реєстрації вищезазначений автомобіль, позивач звернувся до Регіонального сервісного центру МВС у Вінницькій області, у якому йому повідомили, що на автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_2 накладено арешт. Наявність обтяжень на автомобілі підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 25.11.2019, у якому у графі «наявність обтяжень на авто» зазначено « ОСОБА_4 ». Під час з`ясування, хто саме і коли наклав обтяження на автомобіль, позивачем зроблено запит до Автоматизованої системи виконавчого провадження, по особі ОСОБА_2 , з відповіді на який вбачається, що відносно останнього по справі №127/23102/19 у Староміському ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області існувало виконавче провадження № АСВП: 51493347, яке на даний час завершено.

На усне звернення позивача до Староміського ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області було повідомлено, що під час здійснення виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 (відповідача по справі №127/23102/19) № АСВП: 51493347 було накладено арешт на автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_2 . Зняти накладений арешт Староміський ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області самостійно не може, оскільки виконавче провадження на даний час завершено, тому задля захисту свого порушеного права позивач вимушений звернутися до суду, оскільки арешт у виконавчому провадженні не має до ОСОБА_1 ніякого відношення та не може обмежувати його користуватися та розпоряджатися своїм майном. Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 34983389, який раніше належав Староміському ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області діє його правонаступник - Староміський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький), який є відповідачем у даній справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю, змін та доповнень не має. В разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький) в особі Містрюкової О.В. також просять справу розглянути у їх відсутність, при вирішення судового спору покладаються на розсуд суду.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, належності та допустимості, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом є встановленим, що 26.07.2008 року ОСОБА_1 маючи на меті придбати транспортний засіб - автомобіль: марка – «Renault», модель – «Kangoo», тип – пасажирський-В, номер шасі (кузова рами) – НОМЕР_1 , повна маса 1630, маса без навантаження 1136, об`єм двигуна 1870, тип пального - дизельне паливо, колір - жовтий, особливі відмітки: переобладнання. Акт МВЧ951106 04.07.07; Т/П №РСА198339 14.04.06. Місць-4 без водія, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску - НОМЕР_6 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.06.2008 року та передав останньому 7500 доларів США ОСОБА_2 .. Даний факт ніким оспорений не був.

Також відповідно до копії технічного паспорту на автомобіль марка - RENAULT, модель - KANGOO, тип - ПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова рами) - НОМЕР_1 , повна маса 1630, маса без навантаження 1135, об`єм двигуна 1870, тип пального - дизельне паливо, колір - жовтий, особливі відмітки: переобладнання. Акт МВЧ951106 04.07.07; Т/П №РСА198339 14.04.06. Місць-4 без водія, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску – 1999, власником вказано ОСОБА_2 (а.с.8).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2019 року по справі № 127/23102/19 визнано за - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на транспортний засіб - автомобіль: марка - RENAULT, модель - KANGOO, тип - ПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова рами) - НОМЕР_1 , повна маса 1630, маса без навантаження 1135, об`єм двигуна 1870, тип пального - дизельне паливо, колір - жовтий, особливі відмітки: переобладнання. Акт МВЧ951106 04.07.07; Т/П №РСА198339 14.04.06. Місць-4 без водія, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 1999. Зазначене вище рішення суду набрало законної сили 21.12.2019 року (а.с.12-13).

На автомобіль реєстраційний номер НОМЕР_2 накладено арешт, наявність обтяжень на автомобіль підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 25.11.2019, у якому у графі «наявність обтяжень на авто» зазначено « ОСОБА_4 », що підтверджується копією витягу від 25.11.2019 року (а.с.10-11).

Судом встановлено, що накладений арешт на майно позивача в ході виконавчих дій до цього часу не скасований. В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивач не може.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Таким чином, на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Однак позивач не бажає стягнення судових витрат з відповідача, тому суд вирішує їх залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268,280-283, 289, 354, ЦПК України, на підставі ст.ст.41, 55 Конституції України, ст.ст.16, 29, 316, 317, 318, 319, 321, 328, 346, 347, 379, 380, 383, 386, 391 ЦК України, суд,-

Вирішив:

Позов задоволити.

Скасувати арешт у виконавчому провадженні № 51493347, накладений на транспортний засіб – автомобіль марка - RENAULT, модель - KANGOO, тип - ПАСАЖИРСЬКИЙ-В, номер шасі (кузова рами) - НОМЕР_1 , повна маса 1630, маса без навантаження 1135, об`єм двигуна 1870, тип пального - дизельне паливо, колір - жовтий, особливі відмітки: переобладнання. Акт МВЧ951106 04.07.07; Т/П №РСА198339 14.04.06. Місць-4 без водія, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску – 1999.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Суддя І.А. Ганкіна