Рішення № 8966389, 06.04.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          06.04.2010                     Справа № 9/29-10

          Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Шибінській А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр", м. Євпаторія АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Таврійськ Херсонської області

про стягнення 20007,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

          Позивач 16.02.2010р. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 20007,67 грн., з якої: 18926,00 грн. - сума основного боргу, 710,00 грн. - сума інфляційних збитків, 368,67 грн. - сума 3-х % річних. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № ДГ-000126 від 21.05.2009р., документальні докази - видаткові накладні, положення ст. ст. 193, 220, 224 ГК України ст.ст. 525, 526, 530, 536, 611, 612, 623, 624, 625 ЦК України.

          Позивач у судове засідання не прибув, але 02.04.2010р. надіслав до суду клопотання, в якому повідомляє, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

          Відповідач у судові засідання 11.03.2010р. та 06.04.2010р. не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, явку уповноваженого представника відповідно до ст. 28 ГПК України не забезпечив, не зважаючи на ті обставини, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки 10.03.2010р. відповідач надіслав до суду заяву, в якій просив суд перенести розгляд справи на інший день.

          Крім того, поштова кореспонденція, яка направлялась судом на адресу відповідача - 74989, Херсонська область, м. Таврійськ, вул. Райдужна, 9, до суду не повернулась, що свідчить про отримання її відповідачем.

          Процесуальний час розгляду справи закінчується, клопотань про його продовження від сторін не надходило.

          За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст.75 ГПК України.

          Дослідивши матеріали справи, суд

                                                  в с т а н о в и в:

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

          21 травня 2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № ДГ-000126, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити вартість отриманого товару.

          На виконання умов договору позивач 26.05.2009р. відгрузив, а відповідач прийняв товар в асортименті на загальну суму 26426,002 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000324 від 26.05.2009р. та товаро-транспортною накладною №181902 від 26.05.2009р. (а.с.15-16).

          Що стосується умов розрахунків, то відповідно до п.5.1.2. договору поставки, покупець здійснює оплату поставленого товару з відстрочкою платежу на 21 календарний день з моменту відгрузки товару.

          Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково, за отриманий товар розрахувався з позивачем лише у сумі 7500,00 грн, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 18926,00 грн..

          Розрахуватися за весь товар поставлений в межах договору в повному обсязі, відповідач повинен був до 16.06.2009р.

          З метою досудового врегулювання спору позивач 29.12.2009р. вих. № 186 звертався до відповідача з письмовою претензією про сплату боргу (а.с.11), яку відповідач залишив без належного реагування.

          Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за основним боргом становить 18926,00 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

          Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 19639,00 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 19639,00 грн. основного боргу є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків та 3-х % річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 710,00 грн. та 3-х % річних у розмірі 368,67 грн., підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Згідно положень ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

          Відповідно до положень ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Оскільки спір доведений до суду з вини відповідача, з останнього на користь позивача стягуються витрати по сплаті держмита в сумі 200,08 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,

в и р і ш и в :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (74989, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Американо-російське-українське спільне підприємство "Інтавр" (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 2-ї Гвардійської армії, 18-В, п/р 260050004086 в КРФ ОАО "Кредобанк" МФО 324913, код ЄДРПОУ 20729660) суму основного боргу у розмірі 18926,00 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 710,00 грн., суму 3-х % річних у розмірі 368,67 грн. 200,08 грн. Державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   С.В. Ребриста