Ухвала суду № 89661581, 01.06.2020, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/355/20

Номер провадження № 1-кс/699/67/20

У Х В А Л А

про арешт майна

01.06.2020 року м. Корсунь-Шевченківський

Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області, начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження № 12020250190000214 про те, що ОСОБА_7 , відповідно до наказу №68о/с від 19.03.2020 перебуває на посаді тимчасово виконуючого обов`язки начальника Корсунь-Шевченківського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 зі змінами та доповненнями, - до правоохоронних органів відносяться органи Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_7 , займаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки начальника Корсунь-Шевченківського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з моменту покладення на нього обов`язків є працівником правоохоронного органу, представником влади, атому відповідно до ч. 2 ст. 18 КК України та Примітки ч. 1 ст. 364 КК України є службовою особою.

Згідно з п. 2 Примітки ст. 368 КК України, ОСОБА_7 є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Так, о 18 годині 27 хвилин 15.05.2020 ОСОБА_4 за власною ініціативою зустрівся з ОСОБА_7 , за адресою розташування Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, а саме за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області.

У ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди для третіх осіб, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за не притягнення останніх до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 187 КК України, повернення вилученого майна та зняття з розшуку вказаних вище осіб повідомив ОСОБА_7 про необхідність вчинення дій на закриття кримінального провадження відкритого відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а саме кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019250190000210 за умови передачі йому неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України станом на 15.05.2020, складає 80460 (вісімдесят тисяч чотириста шістдесят) гривень, що у 75,84 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, в інтересах третіх осіб, з метою звільнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 187 КК України, повернення вилученого майна та зняття з розшуку вказаних вище осіб, о 18 год. 32 хв. 19.05.2020 під час зустрічі з ОСОБА_7 , перебуваючи в службовому кабінеті начальника Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, який розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 36, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаської області, шляхом надання частини обіцяних грошових коштів, надав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого Національним банком України станом на 19.05.2020, складає 40230 (сорок тисяч двісті тридцять) гривень, за звільнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 187 КК України, повернення вилученого майна та зняття з розшуку вказаних вище осіб.

Відомості про дане кримінальне правопорушення 13.05.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровані за № 12020250190000214.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст.369 КК України, тобто надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданого службового становища службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Органом досудового розслідування є Корсунь-Шевченківське відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

25.05.2020 року до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло клопотання заступника начальника Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області, начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про арешт майна.

Внесене клопотаннямотивоване тим,що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України, ОСОБА_4 20.05.2020 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. 19.05.2020 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 19.05.2020 в ході проведення огляду місця події у кабінеті начальника Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ярослава Мудрого, 36, вилучено грошові кошти в національній валюті США, а саме 15 (п`ятнадцять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна: КВ82002844J; КВ38650876С; КВ43053342J; НL60134938D; МВ60716434F; КG94283915А; КВ35876488G; МВ55064419R; НА08145230А; КВ92780796Q; КА17843413А; КК15343755В; НF72201199Е; НЕ33383949С; КF17331899С поміщено до сейф пакету № INZ1004482. Вилучені речі матимуть значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

19.05.2020 винесено постанову про визнання речових доказів відповідно до якої грошові кошти в національній валюті США, а саме 15 (п`ятнадцять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна: КВ82002844J; КВ38650876С; КВ43053342J; НL60134938D; МВ60716434F; КG94283915А; КВ35876488G; МВ55064419R; НА08145230А; КВ92780796Q; КА17843413А; КК15343755В; НF72201199Е; НЕ33383949С; КF17331899С поміщено до сейф пакету INZ1004482 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020250190000214 та приєднано їх в цій якості до матеріалів даного провадження, оскільки вказані об`єкти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 КК України, санкція статті передбачає собою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.).

Ухвалою слідчогосудді від01.06.2020поновлено пропущенийз поважнихпричин процесуальнийстрок,передбачений дляподання клопотанняпро арештмайна у кримінальному провадженні № 12020250190000214.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив його задовольнити.

Власник майна грошових коштів ОСОБА_4 у суді підтвердив, що вказані у клопотанні гроші дійсно належали йому, а виклав їх на стіл для того, щоб начальник поліції вплинув на прокурора і суддю, щоб розшукуваних його родичів не взяли під варту.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Перевіривши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання.

У відповідності до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано до суду не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України,для прийняттязаконного таобґрунтованого рішення,слідчим суддеюз`ясовановсі обставини,які передбачаютьпідстави дляарешту майнаабо відмовиу задоволенніклопотання проарешт майна.

З метою об`єктивного та всебічного розслідування вищевказаного кримінального провадження та враховуюче те, що вказане майно, має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому може бути використане в якості речового доказу, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України, є обґрунтованим і тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 167, 170, 172-173, 309, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області, начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020250190000214, задовольнити.

Накласти арешт на :

- грошові кошти в національній валюті США, а саме 15 (п`ятнадцять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна: КВ82002844J; КВ38650876С; КВ43053342J; НL60134938D; МВ60716434F; КG94283915А; КВ35876488G; МВ55064419R; НА08145230А; КВ92780796Q; КА17843413А; КК15343755В; НF72201199Е; НЕ33383949С; КF17331899С, що вилучені під час огляду місця події від 19.05.2020 року, поміщені до сейф пакету INZ1004482 та визнано речовим доказом в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020250190000214.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1