Рішення № 89660718, 28.05.2020, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4917/19

Номер провадження 2/676/217/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдович инського А.В.,

секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Зданевич Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави, -

встановив:

АТ "Ідея Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21.03.2011 р. між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 910.76013, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 158 336,97 грн., в т.ч. на купівлю автомобіля КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, державний номерний знак/реєстраційний № НОМЕР_1 . Строк користування кредитними коштами за Кредитним договором до 21.03.2018. Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконав, останній платіж (зарахування по Кредитному договору) здійснено ще 21.05.2014 р. Сума боргу ОСОБА_2 за кредитним договором станом на 14.06.2019 р. становить 361236,56 грн., в т.ч.: прострочений борг - 143972,06 грн., прострочені проценти - 215015,22 грн., строкові проценти - 2249,28 грн. У забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позичальником та банком було укладено договір застави вище згадуваного Транспортного засобу, який належав позичальнику на праві приватної власності. На підставі Договору застави обтяження на Транспортний засіб, що є предметом спору, зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. За умовами вказаного Договору застави, відчуження Предмету застави здійснюється Заставодавцем тільки за письмовою згодою Заставодержателя. Проте AT «Ідея Банк» стало відомо, що всупереч вищезазначеному, та без письмової згоди банку заставодавцем було відчужено предмет застави, актуальним власником якого є ОСОБА_1 , із актуальним номерним знаком НОМЕР_2 . Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження. За таких обставин реалізація (продаж) майна, яка проведена позичальником, що є Предметом застави, та на сьогоднішній момент належить ОСОБА_1 , без припинення обтяжень, не припиняє застави, тому застава збергла чинність при переході права власності на Предмет застави до іншої особи, отже, на нього може бути звернено стягнення з підстав, передбачених ст. ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором, та звернення стягнення на Предмет застави, який належить ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за цим Кредитним договором. Позивач просить суд винести рішення яким: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 910.76013 у сумі 361236,56 грн., яка складається з: прострочений борг -143972,06 грн., прострочені проценти - 215015,22 грн., строкові проценти -2249,28 грн.; вилучити у ОСОБА_1 транспортний засіб, який є предметом застави, саме автомобіль КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 та передати позивачу на період до його реалізації; в рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь позивача за кредитним договором №910.76013, укладеним між AT «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 в сумі 361236,56 грн., яка складається з: простроченого боргу в сумі 143972,06 грн., прострочених процентів в сумі 215015,22 грн., строкових процентів в сумі 2249,28 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_1 , а саме автомобіль КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 , шляхом продажу зазначеного автомобіля AT «ІДЕЯ БАНК» будь-якій третій особі покупцю від імені власника) за ціною не нижче ринкової, визначеної незалежним суб`єктом оціночної діяльності, для чого надати AT «ІДЕЯ БАНК» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії у відповідних структурних підрозділах Національної поліції України, структурних підрозділах МВС України, уповноважених здійснювати дії з державної реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб, отримувати/виготовляти ключі) їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов`язані з продажем автомобіля тощо); стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 5418,55 грн. та інші можливі витрати, пов`язані з розглядом даної справи. Під час підготовчого розгляду справи позивачем позовні вимоги було уточнено. В заяві про зміну предмету позову від 24.09.2019 р.(а.с.122-125) позивач просить суд винести рішення яким: стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 910.76013 у сумі 361236,56 грн., яка складається з: прострочений борг - 143972,06 грн., прострочені проценти - 215015,22 грн., строкові проценти - 2249,28 грн.; вилучити у ОСОБА_1 транспортний засіб, який є предметом застави, саме автомобіль КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 та передати позивачу на період до його реалізації; в рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь позивача за кредитним договором №910.76013, укладеним між AT «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 , в сумі 361236,56 грн., яка складається з: простроченого боргу в сумі 143972,06 грн., прострочених процентів в сумі 215015,22 грн., строкових процентів в сумі 2249,28 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_1 , а саме автомобіль КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів; стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 5418,55 грн. та інші можливі витрати, пов`язані з розглядом даної справи. В судове засідання представник позивача не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи неодноразово повідомлялася судовими повістками за адресою зазначеною в позовній заяві, через оголошення в порядку встановленому ч.11 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без її участі на підставі наявних в справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в суді позов в частині позовних вимог до неї не визнали, просять відмовити в їх задоволенні, просять застосувати до вимог позивача строк позовної давності про що подали суду відповідну заяву(а.с.153-154), подали суду відзив на позов. Суду представник відповідача пояснив, що його довіритель придбала спірний автомобіль ще в травні 2015 р., під час придбання транспортний засіб не був обтяжений, що підтверджується отриманими судом за її клопотанням довідками з Головного сервісного центру МВС та Регіональних сервісних центрів; з того часу позивач мав можливість звернутися до її довірителя з вимогами про повернення транспортного засобу чого не вчинив; при застосуванні строку позовної давності до вимог позивача просить суд також врахувати, що останній платіж позичальником було здійснено ще в 2014 р., а з позовом банк звернувся в 2019 р. тобто з пропуском загального трирічного строку позовної давності; при розрахунках банком неправомірно застосовано збільшену відсоткову ставку за кредитом в розмірі 23,76% річних, в той час як умовами договору встановлено ставку в розмірі 18,9% річних, яка також вказана у витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, яка надана позивачем в обґрунтування позовних вимог, доказів, що позичальник дала свою згоду на збільшену відсоткову ставку позивач суду не подав; позивачем не надано суду належних банківських документів підтверджуючих виплату позивачем позичальнику ОСОБА_2 кредитних коштів.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21 березня 2011 р. між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4 було укладено договір № 910.76013 про відкриття кредитної лінії(а.с.12-19).

П.1 параграфу 1 зазначеного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з можливістю одержання траншів кредиту з лімітом 158336,97 грн. на строк 84 місяці. Відповідно до п.6 параграфу 1 договору транші кредиту надаються банком для фінансування купівлі позичальником транспортного засобу КІА моделі CERATO FW612B, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , у сумі 137200,00 грн. та фінансування страхових платежів по страхуванню ТЗ на умовах повного КАСКО та страхування життя позичальника. Умовами договору(параграф 2 п.1) передбачено плату за користування кредитом в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 4,9 %(Маржа Банку), Станом на день укладення Договору змінна частина ставки становила 14,00 % , що разом з ОСОБА_5 разом склало 18,9% річних. П.2 зазначеного параграфу договору передбачено право та порядок зміни банком процентної ставки в односторонньому порядку. Згідно параграфу 4 договору встановлено, що позичальник зобов`язаний отримати кредит і протягом дії договору сплачувати кредит та проценти у вигляді ануїтентних платежів на вказаний в договорі банківський рахунок в терміни та сумах, визначених у Графіку щомісячних платежів, що є Додатком № 1 до договору. Відповідно до Графіку щомісячних платежів(Додаток № 1) сторони кредитного договору передбачили, що позичальник повинен сплатити 84 платежі щомісяця 21 числа, дата останнього платежу(строк дії договору) – 21.03.2018 р. Розмір щомісячних платежів було встановлено в розмірі 3860,05 грн.(останній 3859,34 грн.). П. 10 параграфу 10 договору передбачено строк позовної давності тривалістю 5 років.

Під час дії кредитного договору банком двічі збільшувалась відсоткова ставка за кредитним договором: з 21.01.2012 р. до 20,01% річних та з 21.08.2012 р. до 23,76% річних. Збільшення відсоткової ставки по кредитному договору здійснювалося банком в односторонньому порядку відповідно до положень п.3 параграфу 2 договору № 910.76013 про відкриття кредитної лінії шляхом направлення ОСОБА_2 листів-повідомлень (а.с.196, 199) та відповідних графіків сплати ануїтетних платежів(а.с.197-198, 200-201).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. Ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав перерахувавши кошти за автомобіль придбаний позичальником та за страхування, що підтверджується наданим позивачем суду доказами про перерахування з банківського рахунку позичальника в банку коштів: копією меморіального ордеру № 910.76013 від 28.03.2011 р. на суму 137200,00 грн. згідно рахунку від 16.03.2011 р. за а/м CERATO к. НОМЕР_4 (а.с.23), копією платіжного доручення № 3 від 28.03.2011 р. на суму 12173,56 грн. ТзДВ «Експрес Страхування» згідно рах-факт № 202.11.2055677/1(а.с.24), копією меморіального ордеру № 910.76013 від 28.03.2011 р. Коміс.Страх.Кред.Уніка в сумі 8963,41 грн. згідно договору страхування № ПБ від 01.12.2008 р.(а.с.25).

Свої зобов`язання за договором № 910.76013 про відкриття кредитної лінії позичальник ОСОБА_2 не виконала, останній платіж в сумі 3400 грн. нею здійснено ще 21.05.2014 року. Сума заборгованості ОСОБА_2 за вказаним договором станом на 14.06.2019 р. згідно розрахунків позивача становила: 361236,56 грн., в т.ч.: прострочений борг по кредиту - 143972,06 грн., прострочені проценти - 215015,22 грн., строкові проценти(проценти після - 2249,28 грн. Зазначені обставини підтверджуються довідкою-розрахунком заборгованості(а.с.49) та Детальним розрахунком по кредиту № 910.76013(а.с.189-195).

Суд критично оцінює твердження представника відповідача ОСОБА_1 про ненадання позивачем належних доказів про надання кредитних коштів позичальнику згідно умов кредитного договору оскільки ці твердження спростовуються наданими позивачем копіями: двох меморіального ордерів № 910.76013 від 28.03.2011 р.(а.с.23, 25) та копією платіжного доручення № 3 від 28.03.2011 р.(а.с.24). Також суд критично оцінює твердження представника відповідача ОСОБА_1 про ненадання банком доказів підтверджуючих погодження позичальником збільшення відсоткової ставки процентів оскільки з наданих позивачем доказів – листів-повідомлень та графіків ануїтетних платежів(а.с.196-201) видно, що збільшення процентної ставки банком було проведено з дотриманням умов передбачених банком і позичальником в параграфі 6 кредитного договору. Крім цього суд враховує, що після збільшення банком процентної ставки в 2012 р. позичальник ОСОБА_2 продовжувала сплачувала проценти за користування кредитом в 2012-2013 роках, що підтверджується випискою з рахунку ОСОБА_2 по кредитному договору(а.с.46-48), детальним розрахунком по кредиту(а.с.189-195), і свідчить про її погодження з підвищенням банком процентної ставки за користування кредитом. Та обставина, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вказано проценти тільки в розмірі 18,9%, як це передбачено в п.1 розділу 3 кредитного договору, про що свідчать надані позивачем Витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна(а.с 33-34, 35, 38-39), не свідчить про неправомірне підвищення банком відсотків в 2012 р. та неправильний розрахунок заборгованості як на це вказував представник відповідача в суді оскільки питання зміни процентної ставки між сторонами кредитного договору безпосередньо обумовлені в цьому договорі.

Відповідачем ОСОБА_1 та її представником подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності складає три роки. При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

На думку суду, вимоги відповідача ОСОБА_1 та її представника щодо застосування до позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по кредитному договору задоволенню не підлягають оскільки відповідач не є стороною кредитних правовідносин, не є поручителем(майновим поручителем) позичальника ОСОБА_4 по договору № 910.76013 про відкриття кредитної лінії. Крім цього суд враховує, що строк дії кредитного договору 21.03.2018 р., п.10 параграфу 10 кредитного договору сторони визначили строк позовної давності тривалістю п`ять років, з позовом до суду позивач звернувся 29.07.2019 р.

Відповідно до правової позиції висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10 цс 18) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наданого позивачем Детального розрахунку по кредиту № 910.76013 (а.с.189-195) видно, що позивачем після закінчення строку договору було додатково нараховано проценти за період з 21.03.2018 р. по 20.05.2019 р. в сумі 39924,68 грн., які включені позивачем у прострочені проценти в сумі 215015,22 грн., та за період з 21.05.2019 р. по 13.06.2019 р. в сумі 2249,28 грн. які позивачем визначені як строкові. Враховуючи, що умовами кредитного договору не було передбачено сплату позичальником відсотків після визначеного строку кредитування, вимог про стягнення відсотків в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем не пред`являлось, а тому вимоги позивача щодо стягнення відсотків за період з 21.02.2018 р. по 13.06.2019 р. задоволенню не підлягають.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 910.76013 від 21.03.2011 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 319 062,60 грн., яка складається з: прострочений борг - 143972,06 грн., прострочені проценти - 175090,54 грн. (215015,22 грн.- 39924,68 грн. = 175090,54 грн.). Що ж стосується вимог щодо стягнення прострочених відсотків в сумі 2249,28 грн., то вони задоволенню не підлягають.

29.04.2011 р. між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є позивач, та представником по дорученню ОСОБА_4 – ОСОБА_6 було укладено договір застави транспортного засобу № 910.76013, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Винницьким А.Л., та зареєстровано в реєстрі за № 1945.(а.с.26-29).

Відповідно до умов зазначеного договору ОСОБА_2 як заставодавець для забезпечення зобов`язань за договором 910.76013 від 21.03.2011 р. про відкриття кредитної лінії та всіма додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, передала у заставу ПАТ «Плюс Банк»(заставодержателю) транспортний засіб КІА модель CERATO FW612B, 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 4-им ВРЕР УДАІ м.Кам`янець-Подільський УМВС Хмельницьої області, який належав заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 4-им ВРЕР УДАІ м.Кам`янець-Подільський УМВС Хмельницької області 18.03.2011 р.(а.с.32). П.1 параграфу 2 Договору застави транспортного засобу № 910.76013 встановлено, що у разі невиконання заставодавцем зобов`язань за кредитним договором заставодержатель(банк) має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами(на праві вищого пріоритету). П.2. зазначеного параграфу договору передбачено, що відчуження, заміна, обтяження предмету застави будь-якими зобов`язаннями здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя. Наступні застави предмету застави не допускаються(п.3). П.7 зазначеного параграфу також встановлено, що заставодавець не має права без письмової згоди заставодержателя: передавати право керування чи управління ТЗ третім особам, переміщати ТЗ за межі території України, відчужувати ТЗ чи здійснювати інші дії, пов`язані із зміною права власності на нього, його обтяження будь-якими зобов`язаннями, в тому числі: передача в оренду, лізинг, майновий найм, безоплатне користування, спільну діяльність тощо.

Відповідно до параграфу 5 зазначеного договору заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані, … Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя одним із способів: за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі – покупцю.

П.3 параграфу 6 договору застави транспортного засобу № 910.76013 сторони встановили, що договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань за кредитним договором і всіма додатковими договорами до нього, в тому числі в разі зміни Графіку та/або пролонгації дії кредитного договору. З усіх питань, які не врегульовані договором, сторони керуються чинним законодавством України, кредитним договором та Положенням заставодержателя про правила надання кредиту та забезпечення кредиту заставою придбаного ТЗ(п.4 пар.6).

12.08.2011 р. до реєстру обтяжень рухомого майна внесені дані про заставу автомобіля КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 32546380 від 12.08.2011 р.(а.с.33-34) в ньому було зазначено також боржника, розмір основного зобов`язання – 158336,97 грн., строк виконання зобов`язання 21.03.2018 р., дату та номер кредитного договору, процентну ставку по кредиту, термін дії – 12.08.2016 р. Реєстрація обтяження була здійснена Івано-Франківською філією ДП «Інформаційний центр» міністерства юстиції України.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна(а.с.38) 11.03.2016 р. реєстратором Львівської філії ДП «Національні інформаційні системи» було зареєстровано зміну обтяження та продовжено дію обтяження до 11.03.2021 р. Крім цього 26.07.2019 р. реєстратором було зареєстровано звернення стягнення (а.с.35, а.с.38-39).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

У Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено правовий режим обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

П.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.

За змістом статті 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно із ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Як встановлено судом, предмет застави - КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , позичальником ОСОБА_2 було відчужено без згоди банку ОСОБА_7 (перереєстрація на нового власника відбулася 25.04.2015 р.), який в подальшому його відчужив. 19.05.2015 р. вказаний транспортний засіб було зареєстровано за відповідачем по справі яка на той час носила прізвище « ОСОБА_8 », а 18.04.2018 р. в зв`язку із зміною нею анкетних даних власника було зареєстровано на « ОСОБА_1 ». Вказані обставини підтверджуються інформаційною довідкою Головного сервісного центру МВС України від 01.10.2019 р.(а.с.106), яку витребувано ухвалою суду від 24.09.2019 р. за клопотанням представника позивача.

На думку суду, заперечення відповідача та її представника, що на час перереєстрації на неї спірного транспортного засобу у ВРЕР м.Хмельницького не було відомостей про його обтяження, не було їх і на час перереєстрації автомобіля попереднім власником ОСОБА_7 , а також посилання в підтвердження цього на витребувані судом за їх клопотанням ухвалою від 12.11.2019 р. інформацію з Головного сервісного центру МВС України від 25.11.2019 р.(а.с.170), інформацію з Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області(а.с.172), інформацію з Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області(а.с.164), не впливають на вирішення спору оскільки на момент відчужень предмету застави без згоди банка 25.04.2015 р. та 19.05.2015 р., перереєстрації транспортного засобу 18.04.2018 р. в зв`язку із зміною анкетних даних власника ОСОБА_1 було чинним та діяло зареєстроване у встановленому законом порядку обтяження рухомого майна у виді заборони відчуження.

Посилання відповідача на те, що він є добросовісним набувачем спірного автомобіля, який він придбав та зареєстрував у спосіб та порядок, що передбачені чинним законодавством, є передчасними, оскільки відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Питання дотримання порядку реєстрації транспортних засобів під час здійснення неодноразових відчужень автомобіля без згоди заставодержателя, банку, не спростовує його права на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

В зв`язку з цим підлягають до задоволення вимоги позивача про вилучення у відповідача ОСОБА_1 транспортний засіб, який є предметом застави, та передачу його позивачу на період до його реалізації, а також про звернення стягнення на спірний транспортний засіб в рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь позивача за кредитним договором №910.76013 від 21.03.2011 р. шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 17,76, 81, 84, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354, п.3 розділу XII ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк"(код ЄДРПОУ 19390819; місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Львів) заборгованість за кредитним договором № 910.76013 від 21.03.2011 р. в сумі 319 062,60 грн., грн., яка складається з: прострочений борг - 143972,06 грн., прострочені проценти - 175090,54 грн.

Вилучити у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) транспортний засіб, який є предметом застави, а саме: автомобіль КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , номерний знак № НОМЕР_2 та передати Акціонерному товариству "Ідея Банк"(код ЄДРПОУ 19390819; муісцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Львів) на період до його реалізації.

В рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк"(код ЄДРПОУ 19390819; місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Львів) за кредитним договором №910.76013 від 21.03.2011 р., укладеним між AT «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_2 в сумі 319 062,60 грн., грн., яка складається з: прострочений борг - 143972,06 грн., прострочені проценти - 175090,54 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), а саме автомобіль КІА CERATO FW612B, 2011 року випуску, колір ЧЕРВОНИЙ, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , актуальний номерний знак № НОМЕР_2 , шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Ідея Банк" щодо стягнення 2249,28 грн. строкових процентів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Ідея Банк"(код ЄДРПОУ 19390819; місцезнаходження: вул.Валова, 11, м.Львів) по 2392,97 грн. судового збору з кожного.

На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. строк подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії карантину.

Повний текст рішення виготовлено 05.06.2020 р.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В