Ухвала суду № 89657818, 04.06.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12836/19

1-кс/308/2336/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019071030000126 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено наступне.

В ході опрацювання публікації в мережі Інтернет від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 запустила схему "дерибану" майна комунального підприємства», режим доступу за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт можливої незаконної приватизації будівель В, Г, Д та О по АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.

Відповідно ч. 3 вказаного закону, орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Як вбачається з публікації, службові особи Ужгородської міської ради реалізовують схему з протиправного відчуження комунального майна територіальної громади міста Ужгорода шляхом його незаконної приватизації.

Так, 11 липня 2019 року на сесії Ужгородської міської ради прийнято рішення № 1589 про ліквідацію КП «Агромікс». Одночасно цим же рішенням припинено право господарського відання вказаного товариства на споруди, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 .

25 липня 2019 року сесією Ужгородської міської ради прийнято рішення № 1614 «Про доповнення до рішення ХХХІV сесії міської ради VІІ скликання 28 лютого 2019 року № 1458», яким доповнено перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2019 році, об`єктами нерухомості в АДРЕСА_1 , а саме будівля літери В загальною площею 283,8 кв. м, будівля літери Г загальною площею 354,3 кв. м, будівля літери Д загальною площею 124,1 кв. м, будівля літ О площею 375,6 кв.м.

Вказані приміщення вирішено приватизувати на користь ТОВ «УЖАГРОМІКС» шляхом викупу.

Способом приватизації будівель В, Г, Д та О по вул. Загорській, 51 в м. Ужгороді є викуп орендованого майна, тобто приватизація вказаного майна можлива лише за умови здійснення орендарем невід`ємних поліпшень.

Водночас, як зазначається у публікації, фактично майно перебуває в занедбаному стані та ніякі ремонтні роботи там не проводились, що може свідчити про підробку приватизаційних документів.

13.12.2019 в рамках кримінального провадження проведено тимчасовий доступ до речей і документів, в ході якого вилучено всі документи, які стосуються питань оренди та приватизації будівель В, Г, Д та О по вул. Загорській, 51 в м. Ужгороді, в тому числі акти виконаних робіт, згідно яких на об`єктах проведено ремонтні роботи.

Однак, оскільки слідчий, прокурор не володіють спеціальними знаннями, необхідними для того, щоб зробити висновок про те, чи виконувались на об`єкті ремонтні роботи чи ні, та якщо виконувались, то в якому обсязі, в рамках даного кримінального провадження виникла необхідність у призначенні будівельно-технічної експертизи. Крім цього, відповідно до ч.2 ст.242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків. Оскільки в рамках кримінального провадження слід визначити вартість котельні, яка є предметом злочину, виникла необхідність у проведенні оціночно-будівельної експертизи.

За таких обставин, у кримінальному провадженні 19.05.2020 доручено проведення комплексної будівельну-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

Прокурор, що з метою збереження того стану будівель АДРЕСА_1 , який існує на даний момент, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані будівлі, адже наразі у винних осіб є можливість провести на об`єкті невід`ємні поліпшення чи якісь інші ремонто-будівельні роботи з метою спотворення результатів експертиз, які можуть встановити відсутність на об`єкті невід`ємних поліпшень.

Очевидно, що вищевказана котельня має значення речового доказу, оскільки в рамках кримінального провадження розслідується ймовірно незаконне відчуження будівлі цієї котельні, тобто вона є предметом кримінального правопорушення.

Також, необхідність арешту вказаної котельні у даному кримінальному провадженні обумовлена також і тим, що у випадку встановлення протиправності її приватизації можливе відчуження цієї котельні її теперішнім власником Ужгородською міською радою значно ускладнить подальше її повернення у комунальну власність.

Крім цього, при оцінці доводів клопотання прокурор просить звернути увагу й на неабиякий суспільний резонанс, викликаний можливим відчуженням об`єкту комунальної власності в історичній частині міста та земельної ділянки під котельнею, про що свідчать численні публікації в місцевих ЗМІ.

Як вбачається з відомостей реєстру речових прав на нерухоме майно, наразі власником будівель В, Г, Д та О по вул. Загорській, 51 в м. Ужгороді, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932491421101), є Товариство з обмеженою відповідальністю «УЖАГРОМІКС (ідентифікаційний код 38943618).

Клопотання прокурора мотивоване тим, що будівлі літери В загальною площею 283,8 кв. м, будівлі літери Г загальною площею 354,3 кв. м, будівлі літери Д загальною площею 124,1 кв. м, будівлі літ О площею 375,6 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932491421101) мають значення речового доказу у кримінальному провадженні і для забезпечення проведення всіх необхідних експертиз та задля всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження необхідно запобігти відчуженню та проведення ремонту будівлі літери В загальною площею 283,8 кв. м, будівлі літери Г загальною площею 354,3 кв. м, будівлі літери Д загальною площею 124,1 кв. м, будівлі літ О площею 375,6 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932491421101).

Прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 також подав заяву про розгляд клопотання без її участі. Крім того подав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладання арешту на майно.

Вказані заперечення обґрунтовує тим, що в даному випадку основним обґрунтуванням прокурора про застосування даного виду заходу забезпечення є посилання на публікацію невідомого автора, якого навіть не допитано сприводу обставин викладеної ним інформації.

Адвокат зазначає, що сторона обвинувачення лише через рік після внесення відомостей до ЄРДР призначила проведення експертизи у даному кримінальному провадженні і у випадку задоволення клопотання про арешт майна можуть бути порушені законні права його власника ТОВ «Ужагромікс», який у передбаченому законом порядку, з дотриманням всіх процедур, приписів та процедур щодо приватизації майна шляхом викупу трудовим колективом набув право власності на вказане нерухоме майно. Представник власника майна акцентує увагу на тому, що рішення про проведення викуп нерухомого майна прийнято сесією Ужгородської міської ради, вказане рішення ніким не оскаржувалось та не скасовувалось., викуп об`єкту нерухомого майна відбувся за суму коштів, яка встановлена шляхом залучення незалежного експерта, а висновок якого до теперішнього часу не спростований, а договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу від 10.10.2019 року станом на теперішній час є чинним і позовів щодо визнання його недійсним не подавалось. Також вказує на те, що сторона обвинувачення до теперішнього часу не допитала осіб, які проводили підрядні роботи, будівельну експертизу, аудит та оцінювання об`єкту сприводу обставин кримінального провадження.

Відтак представник власника майна вказує на те, що по суті у сторони обвинувачення відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б обґрунтовували застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Також на його думку у клопотанні відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вказане прокурором нерухоме майно може слугувати речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки в матеріалах справи відсутня постанова прокурора( слідчого ) про визнання речовим доказом.

Вивчивши зміст клопотання та додані до нього письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового слідства - СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області - проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42019071030000126 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України.

Згідно доданого до клопотання Витягу з ЄРДР 22.08.2019 року СВ Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019071030000126 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення в ході опрацювання публікації в мережі Інтернет від 22.08.2019 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 запустила схему "дерибану" майна комунального підприємства», режим доступу за інтернет-посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт можливої незаконної приватизації будівель В, Г, Д та О по АДРЕСА_1 . 21.05.2020 прокурором ОСОБА_3 подане клопотання в порядку ст.ст. 170-171 КПК України про накладання арешту на майно в рамках даного кримінального провадження, а саме: будівлю літери В загальною площею 283,8 кв. м, будівлю літери Г загальною площею 354,3 кв. м, будівля літери Д загальною площею 124,1 кв. м, будівлю літ О площею 375,6 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932491421101), що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «УЖАГРОМІКС (ідентифікаційний код 38943618) та заборонити проводити будь-які ремонтні роботи чи реконструкцію, розпоряджатись, використовувати, відчужувати, проводити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного об`єкту нерухомості.

Прокурор обґрунтовує подане клопотання тим, що вищеописаний об`єкт нерухомості відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є предметом, що був об`єктом кримінально-протиправних дій, і у випадку встановлення протиправності його приватизації існує ризик її відчуження теперішнім власником , а також з метою проведення всіх необхідних експертиз.

На спростування наведених стороною обвинувачення доводів представником власника майна надано суду для вивчення копії належним чином завірених документів на підтвердження правомірності набуття ТзОВ «УЖАГРОМІКС» права власності на будівлю літери В загальною площею 283,8 кв. м, будівлю літери Г загальною площею 354,3 кв. м, будівля літери Д загальною площею 124,1 кв. м, будівлю літ О площею 375,6 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1932491421101).

В даномувипадку слідчийсуддя звертаєувагу на те,що вякості доказупрокурором наданотільки рапорт провиявлення кримінальноправопорушення,копію публікації в мережі Інтернет від 22.08.2019 під назвою «Влада Ужгорода запустила схему "дерибану" майна комунального підприємства», копії рішень Ужгородської міської ради, які є чинні, постанова про доручення проведення експертизи.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Стороникримінального провадженнямають рівніправа назбирання таподання досуду речей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом.

Надавши оцінку доказам, що надані учасниками розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що в даному випадку в матеріалах справи прокурором не надано жодного належного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин сприводу встановлення факту можливої незаконної приватизації будівель В, Г, Д та О по вул. Загорській, 51 в м. Ужгороді. 21.05.2020 прокурором ОСОБА_3 .

Слідчий суддя вважає, що одних тільки рапорту, публікації у інтернеті та постанови про призначення експертизи у даному кримінальному провадженні є недостатньо для застосування вказаного прокурором заходу забезпечення кримінального провадження з огляду на те, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не вручено підозру, відсутня постанова прокурора(слідчого) про визнання вказаного об`єкту нерухомості речовим доказом у кримінальному провадженні та відсутні будь-які пояснення свідків, висновки експертів тощо, які б підтверджували наявність певних порушень в процесі приватизації вказаних будівель.

В даному випадку слідчий суддя також враховує те, що практика ЄСПЛ зобов`язує при вирішенні питання щодо накладення арешту на майно встановити «справедливий баланс»між обов`язками інтересу суспільства та вимогами захисту права заявників на повагу до їх власності з метою запобігання порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що без арешту вказаного майна неможливо проведення слідчих дій, а також не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні, що він виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи осіб, що є правові підстави для такого арешту, натомість у даному випадку можливі зворотні наслідки здійснення арешту - а саме обмеження права власності добросовісного набувача ТОВ «Ужагромікс» на вільне володіння вказаним об`єктом нерухомі, адже доказів будь-яких порушень з боку останнього матеріали клопотання не містять.

Слідчий суддя оцінивши доводи сторін кримінального провадження приходить до переконання, що зазначений у клопотанні об`єкт нерухомості з огляду на вивчені в судовому засіданні надані сторонами письмові докази не містять даних про відповідність критеріям ст. 98 КПК України, оскільки не містить даних про набуття вказаного об`єкту нерухомості кримінально-протиправним шляхом або отримання юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру

щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо статті173КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Положеннями ст. 98 КПК України законодавцем визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частинами другою та третьою ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та може накладатись на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначених у статті 98 КПК України.

Вивчивши всі матеріали клопотання слідчий суддя приходить до переконання, що стороною кримінального провадження прокурором не надано обґрунтування доцільності накладення арешту на вказане у клопотанні нерухоме майно, що є підставою для відмови у його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Закарпатську область прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019071030000126 від 22.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КК України - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`яти днів з дня її проголошення (особою, яка не була присутньою на оголошенні протягом п`яти днів з дня отримання її копії) до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_1