Рішення № 8964300, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/1719.03.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» ДоКомунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району м. Києва

Простягнення заборгованості –8863169,59 грн.

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідачаЛазаренко Ю.Г.

Ромась Д.М.

Карпічка В.Л.- представник

- представник

- представник(дов. №26 від 01.01.10.)

(дов. №16 від 01.01.10р.)

(дов. №1670 від 11.11.09р.)

Суддя Шевченко Е.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району м. Києвапро стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. у розмірі 8863169,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором №6717/2-12 на послуги водопостачання та водовідведення від 12.05.1999р. не оплатив надані йому позивачем послуги за період з 01.07.2009 по 01.12.2009, заборгувавши позивачу 8863169,59 грн. З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 8751991,64 грн. - основного боргу, 111177,95 –інфляційних витрат, 25 500,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До прийняття рішення по суті позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої він просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення з врахуванням штрафних санкцій в розмірі 9373739,92 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач надав суду письмовий відзив, згідно якого вбачається, що із визначеною позивачем заборгованістю він не погоджується, та зазначає, що згідно Розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №520 від 29.04.2009р. та №1192 від 15.10.2009р. здійснює нарахування для населення кількості і вартості по холодній воді на підігрів та водовідведення гарячої води в розмірі, який не перевищує 3,5 куб.м, тоді як позивач здійснює розрахунок згідно загальної кількості спожитої води за Договором, що значно перевищує 3,5 куб.м. на особу, з огляду на що виникає різниця у розрахунках між позивачем та відповідачем. Згідно розрахунку відповідача його заборгованість перед позивачем складає 5166611,79 грн., яку він і просить задовольнити до стягнення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2010р. розгляд справи було відкладено межах строку, встановленого чинним законодавством України, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Справа слухалась з оголошеному в судовому засіданні 28.01.10р, 04.02.10р., 04.03.2010р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.1999р. між Державним комунальним об’єднанням «Київводоканал», реорганізованим у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»та Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Служба замовника житлово-комунальних послуг»Оболонського району у м. Києві було укладено Договір №6717/2-12 на послуги водопостачання та водовідведення.

За умовами даного Договору позивач зобов’язався забезпечити відповідачу постачання питаної води та прийняти від відповідача каналізаційні стоки, а відповідач сплатити за послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.4. Договору кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності –за узгодженням з позивачем, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил.

Згідно з п. 3.2., п. 3.3. Договору якщо водолічильники тимчасово знято представником позивача, або їх зіпсовано не з вини відповідача, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі тривалості роботи водолічильників менше 2-х місяців, кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше 10 днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не провадиться. Якщо водолічильники відсутні, позивач визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами.

Пунктом 3.6. Договору визначено, що відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п’ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів.

Відповідно до розділу 5 Договору цей Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання.

Доказів розірвання Договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства на підставі даних розрахункових листів, документів первинного обліку наданих послуг за період з 01.07.2009р. по 01.12.2009р. стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг водопостачання та водовідведення загальною вартістю 22830697,61 грн., а також оплати останнім спожитих у цей період послуг у розмірі 14078705,97 грн.

Доказів належної оплати за договором суми боргу у розмірі 8751991,64 грн. суду не надано.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про необхідність здійснення позивачем розрахунків кількості та вартості по холодній воді на підігрів та водовідведення гарячої води в розмірі, який не перевищує 3,5 куб.м. на особу з посиланням на Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №520 від 29.04.2009р. та №1192 від 15.10.2009р. спростовуються наступним.

Посилання відповідача на Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №520 від 29.04.2009р. є неправомірним, так як воно згідно Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009р. визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття.

Згідно Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»від 15.01.2009р. №1192 затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК «Київенерго»та ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль» для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення/створення комунальних послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води населенню, за виключенням теплової енергії, що відпускається ЗАТ «ЕК «ДАРтеплоцентраль»через теплові пункти, які знаходяться на балансі АК «Київенерго», та введено в дію з 01.10.2009р.; встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з населенням та погоджено на цьому рівні тарифи на зазначені послуги виконавцям цих послуг інших форм власності, та введено в дію з 01.10.2009р.

Відповідно до п. 4 Примітки Розпорядження від 15.01.2009р. №1192 в тарифі на гарячу воду в будинках з централізованим постачанням гарячої води з ваннами, обладнаними душами, враховано вартість 3,5 куб. м. води, що підігрівається.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»у разі якщо виконавець не є виробником, відносити між ними та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Як встановлено вище, між позивачем, як виробником, та відповідачем, як виконавцем послуг, укладено Договір на постачання води та прийняття каналізаційних стоків. Цим Договором визначено, що кількість води, яка подається, визначається за показниками лічильників та розрахунки проводяться за фактично отримані послуги, а не за нормою 3,5 куб.м.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановленого договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат складає 208672,82 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми інфляційних витрат відповідачем суду не надано.

Судом зроблено розрахунок розміру інфляційних витрат, який складає суму 163346,80 грн., що стягується з відповідача.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 50955,43 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачем суду не надано.

Згідно розрахунку розміру 3% річних, зробленого судом, ця сума складає 47625,96 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню суми інфляційних витрат в розмірі 163346,80 грн. та сума 3% річних в розмірі 47625,96 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 362120,03 грн.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,1 відсоток несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку суми пені, зробленого позивачем, її сума складає 362120,03 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку розміру пені відповідачем суду не надано.

Згідно розрахунку суду сума пені складає 325444,08 грн.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, судом частково задовольняються вимоги позивача та стягується з відповідача сума основної заборгованості в розмірі 8751991,64 грн., сума інфляційних витрат в розмірі 163346,80 грн., сума 3% річних в розмірі 47625,96 грн. та сума пені в розмірі 325444,08 грн.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району м. Києва (04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 57, код ЄДРПОУ 05757498) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) 8751991,64 (вісім мільйонів сімсот п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот дев’яносто одна грн. 64 коп.) грн. основного боргу, 163346,80 (сто шістдесят три тисячі триста сорок шість грн. 80 коп.) грн. суму інфляційних витрат, 47625,96 (сорок сім тисяч шістсот двадцять п’ять грн. 96 коп.) грн. суму 3% річних, 325444,08 (триста двадцять п’ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 08 коп.) грн. суму пені, 25500,00 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Е.О. Шевченко