Ухвала суду № 89641020, 29.05.2020, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2112/19

Провадження №2-п/148/3/20

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині заяву Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області про перегляд заочного рішення суду від 12.02.2020 у справі № 148/2112/19, за участі: представників позивача - ОСОБА_1 , Позолотіної ОСОБА_2 М., відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.02.2020 у справі № 148/2112/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до ОСОБА_3 , Тиврівської районної державної адміністрації (як державного реєстратора) про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Заява мотивована тим, що 12.02.2020 Тульчинським районним судом Вінницької області ухвалено заочне рішення. З зазначеного рішення слідує, що в розгляді справи приймали участь лише представники позивача. Відповідачі ОСОБА_3 , його представник ОСОБА_4 , Тиврівська районна державна адміністрація Вінницької області в розгляді справи участі не брали, оскільки представник ОСОБА_4 з поважної причини (хвороби) не мав можливості прийняти участь у розгляді справи, а відповідач Тиврівська районна державна адміністрація, з огляду на норми матеріального та цивільного процесуального права, в тому числі, з поважної причини - неявки в судове засідання представника іншого відповідача ОСОБА_4 , очікував, що розгляд справи буде перенесено на іншу дату.

Крім того, відповідач Тиврівська райдержадміністрація, незважаючи на свою відсутність в судовому засіданні, сподівалася на безпомилкове прийняття судом рішення, принаймні щодо тих позовних вимог, що стосуються даного відповідача.

Позиція відповідача Тиврівської райдержадміністрації базується на тому, що рішення суду мало б прийматись з урахуванням вимог закону, зокрема ч. 2 ст. 6 Конституції України, а саме: усіх обставин, викладених у позовній заяві, наданих доказів, поважної причини неявки відповідачів, тощо. Судом не враховано норми Конституції України щодо принципу верховенства права, діяльність органів державної влади в межах закону.

Однією з підстав скасування заочного рішення представник відповідача Тиврівської райдержадміністрації вказує неправильне визначення та зазначення позивачем у позовній заяві ціни позову, оскільки ціна позову має бути визначена, в даному випадку, виходячи з вартості нерухомого майна. Як наслідок, справу помилково визнано малозначною. На думку відповідача Тиврівської райдержадміністрації дана справа є складною, оскільки позов пред`явлений до двох відповідачів, які не є взаємопов`язаними між собою.

Також, судом не взято до уваги п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в якій зазначено, що державні реєстратори є окремо визначеною складовою організаційної системи державної реєстрації прав, які відповідно до ст. 11 вказаного Закону, самостійно приймають рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав, і втручання будь-яких органів, громадян у діяльність державного реєстратора забороняється. Тобто, Тиврівська райдержадміністрація не мала права та обов`язку втручатись у прийняття державним реєстратором свого рішення.

Окрім того, в рішенні суду вказано, що оскаржувані реєстраційні дії здійснював державний реєстратор Мигдалюк Олег Григорович, однак, державного реєстратора з таким прізвищем у Тиврівській райдержадміністрації не було.

Представник відповідача Тиврівської райдержадміністрація не мав можливості висловити вищезазначене в судовому засіданні, оскільки в Тиврівській райдержадміністрації проходив процес реорганізації структурних підрозділів, шляхом їх об`єднання, поділу, тощо, вживалися заходи щодо оптимізації кадрового складу, внаслідок чого, не було можливості командирувати в судове засідання відповідного фахівця.

За викладених обставин, вважає, що заочне рішення слід переглянути та скасувати, розгляд справи призначити в загальному порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 подав до суду письмові заперечення щодо заяви про перегляд заочного рішення, у яких зазначив, що заявник, хоч і робить висновок про своє право на поновлення пропущеного строку щодо подання заяви про перегляд заочного рішення, однак, питання про поновлення йому пропущеного строку у заяві не ставить.

З приводу підстав, зазначених відповідачем Тиврівською райдержадміністрацією для скасування заочного рішення, зазначає, що, ні відповідачем ОСОБА_3 , ні його представником ОСОБА_4 , не надано суду доказів поважності неявки останнього у судові засідання, також відповідач ОСОБА_3 жодного разу в судове засідання не з`явився, а тому, очікування відповідача Тиврівської райдержадміністрації, що справу буде перенесено в зв`язку з хворобою адвоката іншого відповідача, не є підставою для скасування заочного рішення.

В свою чергу, представник відповідача Тиврівської райдержадміністрації будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про що зазначено в судовому рішенні.

Щодо позиції заявника, що суд помилково визнав справу малозначною і про неможливість розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, зазначає, що позивачем пред`явлено позов про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що є вимогами немайнового характеру і грошовій оцінці не підлягають. Таким чином, малозначність справи визначена судом не з точки зору ціни позову.

Позиція заявника, щодо зазначення прізвища державного реєстратора "Мигдалюк", якого в Тиврівській райдержадміністрації не було, спростовується банальною опискою, яка відсутня вже на 5 та 8 аркушах рішення суду, і жодним чином не впливає на вирішення справи.

Водночас, представник позивача звертає увагу, що відповідач Тиврівська райдержадміністрація просить скасувати заочне рішення і одночасно зазначає, що внаслідок реєстраційних дій, власником житлового будинку можливо помилково став відповідач ОСОБА_3 .

Також, представник позивача зазначив, що всупереч тому, що у вказаній цивільній справі 01.11.2019 ухвалою суду забезпечено позов шляхом заборони відповідачу ОСОБА_3 та третім особам виготовляти будь-яку документацію на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняти дії щодо його відчуження та проведення відповідних реєстраційних дій, відповідач ОСОБА_3 розмістив оголошення в мережі Інтернет про продаж квартир у вказаному будинку, де зазначив свій номер мобільного телефону та вказав, що всього квартир у будинку АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 з яких вже куплені. Слідчим суддею Тульчинського районного суду Вінницької області зобов`язано начальника СВ Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області внести відповідні відомості до ЄРДР.

Враховуючи те, що заявником не ставиться питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, не надано підтвердження причин поважності неявки в судові засідання, не надано відзиву на позовну заяву та не надано підтвердження того, що докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, представник позивача вважає, що заяву про перегляд заочного рішення суду слід залишити без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення, з підстав зазначених ним у письмових запереченнях. Представник позивача Позолотіна О ОСОБА_5 , також, в судовому засіданні просила залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтимали.

Представник відповідача Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Ознайомившись з заявою відповідача Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що дана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.02.2020 у справі №148/2112/19 (а.с. 189-193) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до ОСОБА_3 , Тиврівської районної державної адміністрації (як державного реєстратора) про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Визнано незаконним та скасувано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47294031 від 11.06.2019, номер запису 31944272, згідно якого, ОСОБА_3 зареєстрував право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1849363405000, з подальшим внесенням запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Стягнуто судові витрати.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області посилається на те, що відповідачі ОСОБА_3 , його представник ОСОБА_4 , Тиврівська районна державна адміністрація Вінницької області в розгляді справи участі не брали, оскільки представник ОСОБА_4 з поважної причини (хвороби) не мав можливості прийняти участь у розгляді справи, а відповідач Тиврівська районна державна адміністрація, з огляду на норми матеріального та цивільного процесуального права, в тому числі з поважної причини - неявки в судове засідання представника іншого відповідача ОСОБА_4 , очікувала, що розгляд справи буде перенесено на іншу дату.

Разом з тим, судом при вирішенні справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення судової повістки (а.с. 176), подав до суду заяву про відкладення розгляду справи через хворобу адвоката, у встановлений судом строк відзив не подав. Також, відповідач ОСОБА_3 просив відкласти попередні судові засідання призначені на 26.12.2019 та 20.01.2020 в зв`язку з хворобою адвоката, не надавши суду жодного разу підтвердження причин відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Поважність причин неявки представника сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка представника повинна бути обумовлена причинами, які об`єктивно та безумовно не дозволяють йому з`явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо.

Разом з тим, ні відповідачем ОСОБА_3 , ні його представником, не надано суду доказів поважності неявки останнього у попередні судові засідання та в судове засідання призначене на 12.02.2020. Також, сам відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим, жодного разу в судове засідання не з`явився.

Представник відповідача Тиврівської районної державної адміністрації, також, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 177), повторно в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав, з огляду на що, судом ухвалено розглянути справу заочно за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Таким чином, посилання відповідача Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області на те, що відповідачі ОСОБА_3 , його представник ОСОБА_4 та Тиврівська районна державна адміністрація Вінницької області в розгляді справи участі не брали, та сподівання відповідача Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області на те, що розгляд справи буде перенесено на іншу дату в зв`язку з хворобою представника іншого відповідача, суд вважає безпідставними та не вважає наведені причини неявки в судове засідання поважними.

Іншою підставою для скасування заочного рішення представник відповідача Тиврівської райдержадміністрації зазначає неправильне визначення та зазначення позивачем у позовній заяві ціни позову, оскільки ціна позову має бути визначена, в даному випадку, виходячи з вартості нерухомого майна. Вказує на відсутність грошової оцінки позову, внаслідок чого, суд помилково визнав справу малозначною.

Суд не погоджується з такими твердженнями з огляду на те, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію, тобто пред`явив вимоги немайнового характеру. Предметом спору є не власність, а законність рішення про державну реєстрацію. Таким чином, відповідно до вимог ст. 19, 274 ЦПК України, при відкритті провадження, дану справу визнано малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

В свою чергу, відповідач Тиврівська райдержадміністрація, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не була позбавлена можливості подати до суду відзив на позовну заяву, у якому викласти свої аргументи щодо предмету спору, чи звернутися до суду з відповідними клопотаннями про залишення позовної заяви без руху в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 187 ЦПК України, чи здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження в порядку встановленому ст. 277 ЦПК України.

Щодо посилань відповідача на те, що судом при розгляді справи не взято до уваги п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої, державні реєстратори є окремо визначеною складовою організаційної системи державної реєстрації прав, і, відповідно до ст. 11 вказаного Закону, самостійно приймають рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав і втручання у їх діяльність забороняється, слід зазначити, що дане питання досліджувалось судом при вирішенні справи. Окрім того, як було зазначено вище, відповідач Тиврівська райдержадміністрація, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не була позбавлена можливості викласти відповідні аргументи у відзиві на позовну заяву, з посиланням на докази, чи доводити безпосередньо в судовому засіданні, а також шляхом подання відповідних клопотань до суду.

Помилка у прізвищі державного реєстратора не має істотного значення для правильного вирішення справи. Окрім того, при встановленні обставин справи, судом встановлено, що державну реєстрацію здійснено державним реєстратором Магдалюком О.Г. Прізвище " ОСОБА_6 " зазначено у позовній заяві, і відповідач Тиврівська райдержадміністрація, знову ж таки, не була позбавлена можливості викласти свої аргументи з приводу цього у відзиві на позовну заяву, чи в судовому засіданні.

Відповідач вказує, що не мав можливості з`явитись в судове засідання та висловити свою позицію, оскільки в Тиврівській райдержадміністрації проходив процес реорганізації структурних підрозділів, шляхом їх об`єднання, поділу, тощо, вживалися заходи щодо оптимізації кадрового складу, внаслідок чого не було можливості командирувати в судове засідання відповідного фахівця.

Разом з тим, суд не вважає вказану причину неявки представника відповідача в судове засідання поважною, оскільки відповідачем, в тому числі і під час розгляду справи, не надано суду доказів зазначеного, також відповідних клопотань, в яких би зазначалась така причина неявки, ним не подавалось.

Таким чином, представник відповідача Тиврівської райдержадміністрації, будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву, бути присутнім в судовому засіданні та наводити свої аргументи та подавати відповідні докази безпосередньо в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Оскільки судом не встановлено, що представник відповідача Тиврівської райдержадміністрації не з`явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається істотного значення для правильного вирішення справи не мають, суд приходить до висновку що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Щодо строку подання заяви про перегляд заочного рішення, про який зазначає представник позивача, то судом враховується, що частинами 2-4 ст. 284 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З досліджених матеріалів заяви про перегляд заочного рішення та матеріалів цивільної справи, встановлено, що відповідач Тиврівська райдержадміністрація копію заочного рішення отримала 26.02.2020 (а.с. 203), з заявою про перегляд заочного рішення звернулася 17.03.2020 (а.с. 207), тобто має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Питання щодо поновлення строку вирішено судом під час прийняття заяви про перегляд заочного рішення та призначення розгляду даної заяви, що відображено в ухвалі від 16.04.2020.

На підставі викладеного, керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області про перегляд заочного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.02.2020 у справі № 148/2112/19 залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, з урахуванням п. 3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02.06.2020.

Суддя: