
01.06.2020 Єдиний унікальний номер 205/1994/20
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Провадження №1-кп/205/859/20
01 червня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Тауса М.М.
за участю секретаря - Кожемяка Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження №12020042010000048 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , постійного місця проживання не має, судимості не має,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора - Васильєвої М.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_2 18.02.2020 року о 12 год. 00 хв. маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, взявши один порожній мішок білого кольору, прибув на залізничну станцію Діївка Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця», що розташована за адресою: м. Дніпро, Новокодацький район, вул. Весняна, буд. 99-А, з метою набрати вугілля з вагону.
Знаходячись у зазначеному місці, ОСОБА_2 побачив, що на 12 залізничній колії східної горловини стоїть вагон №64092935 за відправкою №45750825 станції Діївка - станція Кам`янське Регіональної філії Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» з вантажем вугілля кокс, не поіменований в алфавіті, що належить ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 18.02.2020 року о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 , впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, підійшов до вказаного вагону № 64092935, що належить Приватному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний завод», та заліз на нього. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 руками наповнив принесений з собою один порожній мішок 52 кг вугіллям кокс, не поіменований в алфавіті, після чого скинув мішок з вугіллям на землю, зліз з вагону, та при спробі перенести мішок від вказаного вагону був зупинений співробітниками воєнізованої охорони Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», тим самим виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_2 , вчинив таємне викрадення чужого майна - 52 кг вугілля кокс, не поіменований в алфавіті з вагону №64092935 за відправкою №45750825 станції Діївка - станція Кам`янське Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця», що належить Приватному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний завод», вартість якого становить 270 гривень 40 копійок.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся, завив про осуд свої дій, та суду пояснив, що він 18 лютого 2020 року приблизно о 11 годині 30 хвилин, вирішив піти на залізничну станцію Діївка, з метою набрати вугілля для продажу. Прийшовши на станцію Діївка він побачив вагони з вугіллям та підійшов до них. Обійшовши зазначені вагони він впевнився, що поруч нікого не має, заліз на один із вагонів та почав руками наповнювати мішок вугіллям. Наповнивши мішок, він зліз з вагону та відійшовши приблизно на тридцять метрів від нього був затриманий працівниками охорони залізниці, якими в подальшому було викликано працівників поліції.
Окрім зізнання ОСОБА_3 його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- протоколом огляду від 18.02.2020 року та фото-таблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована на залізничній станції Діївка Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яка розташована в адміністративно-територіальних межах Новокадацького району м. Дніпра, де 18.02.2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 було скоєно злочин, в результаті огляду у гр. ОСОБА_1 було вилучено один мішок з вугіллям, який було опечатано в присутності понятих;
- висновком судово-товарознавчої експертизи №19/104-10/1/143 від 03.03.2020 року, відповідно до якого ринкова вартість 52 кг. коксу доменного (вугілля, не поіменований в алфавіті) станом на 18.02.2020 року складає 270,40 грн.;
- постановою про визнання речових доказів від 18.02.2020 року, відповідно до якої речовим доказом по кримінальному провадженню було визнано мішок вугілля, а саме 52 кг. коксу доменного (вугілля, не поіменований в алфавіті), який було передано під схорону розписку працівнику ПрАТ «ДМЗ»;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 29.02.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 у присутності двох понятих, серед чотирьох осіб впізнав за зовнішніми ознаками, формою обличчя, структурою тіла під номером два гр. ОСОБА_1 , який 18.02.2020 року на станції Діївка здійснив крадіжку одного мішка вугілля;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.03.2020 року та фото-таблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_2 розповів та показав всім учасникам слідчого експерименту обставини скоєного ним злочину, що мало місце 18.02.2020 року, а саме показав місце розташування залізничного вагону, який перебував на залізничній колії № 12 Західної горловини залізничної станції Діївка, з якого він таємно викрав вугілля, а також показав спосіб, яким він сходами піднявся на вказаний вагон, набрав викрадене вугілля у мішки, та місце де його було затримано працівниками охорони залізниці.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає йогоповне визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується задовільно.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також для попередження нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, відповідно до ст. 75 КК України та поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу №19/104-10/1/143 від 03.03.2020 року, витрати на яку складають 628,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Речові докази, один мішок вугілля, а саме 52 кг. коксу доменного (вугілля, не поіменований в алфавіті)», відповідно до вимог ст. 100 КПК України, підлягають поверненню власнику - ПрАТ «ДМЗ».
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк в один рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійок витрат на проведення судової товарознавчої експертизи №19/104-10/1/143 від 03.03.2020 року.
Речові докази, якими було визнано мішок вугілля, а саме 52 кг. коксу доменного (вугілля, не поіменований в алфавіті)», який було передано під схорону розписку працівнику ПрАТ «ДМЗ» - вважати повернутим потерпілому ПрАТ «ДМЗ» за належністю.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: М.М. Таус
Судове рішення № 89635039, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 01.06.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/1994/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: