Рішення № 8963472, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/64502.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»

До

Треті особиКомунального підприємства «Інженерний центр»

1)          Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

2)          Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення (КМДА)

простягнення 705 833, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Киринчук В.М. –представник за довіреністю від 30.12.2009 року; Від відповідача:

Від третіх осіб:не з’явились;

1)          Басурова О.А. –представник за довіреністю від 20.05.2009 року;

2)          не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»до Комунального підприємства «Інженерний центр»про стягнення 503386, 24 грн. –основної заборгованості, 174171, 56 грн. –збитків від інфляції та 28275, 20 грн. –3 % річних за договором № 3-НР від 01.09.2005 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 07.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору. Зокрема, позивач зазначив про те, що згідно із п. 5.1 договору № 3-НР від 01.09.2005 року фінансування робіт провадиться на підставі розпорядчого документу Київської міської державної адміністрації за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Представник відповідача у судове засідання 29.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 07.12.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009 року залучено Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та відкладено розгляд справи на 26.01.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.01.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Зокрема, відповідач зазначив про те що відповідно до п. 2.6 договору № 3-НР від 01.09.2009 року джерелом фінансування є кошти бюджету м. Києва. Розрахунки здійснюються згідно ст.51 Бюджетного кодексу України. Ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розпорядником бюджетних коштів є Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення (КМДА). Виділення бюджетних коштів на фінансування робіт здійснюється в межах кошторисних призначень згідно з програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на кожен рік. Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік не передбачено виділення бюджетних коштів для фінансування об’єкту.

Представник позивача у судовому засіданні 26.01.2010 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд вважає необхідним залучити до участі у справі на стороні відповідача третю особу без самостійних вимог на предмет спору – Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення (КМДА), оскільки останнє є розпорядником бюджетних коштів.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 року відкладено розгляд справи до 16.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2010 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.02.2010 року зазначив, що третьою особою 2, як головним розпорядником коштів пропозиції відповідача щодо виділення бюджетних коштів на фінансування об’єкта реконструкції в необхідних обсягах станом на 26.01.2010 року не враховані.

У судове засідання 16.02.2010 року представник третьої особи 1 не з’явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що об’єкт «Реконструкція корпусу № 4 Київської міської онкологічної лікарні під госпіс на вул. Верховинній, 69»передбачався Програмами соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва починаючи з 2004 року, відповідно до яких термін будівництва цього об’єкту встановлено з 2004 по 2007 роки.

Головним розпорядником коштів по цьому об’єкту є Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В 2004 році фінансування об’єкту передбачалось за рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету м. Києва. Заплановано коштів 1000000, 00 грн., фактично профінансовано 959669, 60 грн. В 2005 році за рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету м. Києва було заплановано 541400, 00 грн., фактично профінансовано 541400, 00 грн. В 2006 році за рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету м. Києва заплановано та повністю профінансовано 2500000, 00 грн., за рахунок цільових фондів планувалось 3038400, 00 грн., фактично профінансовано 2342691, 44 грн. В 2007 році за рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету м. Києва заплановано 10085300, 00 грн., фактично профінансовано –8626400, 00 грн. По цільових фондах план становив 1254100, 00 грн., фактично профінансовано –1253096, 09 грн.

В 2008 році у зв’язку із обмеженістю надходжень до бюджету розвитку міського бюджету м. Києва фінансування об’єкту не здійснювалось. До програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва на 2009 рік зазначений об’єкт включено не було.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 16.02.2010 року не з’явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що КП «Інженерний центр»виконує функції замовника з проектування, будівництва, реконструкції та капітального ремонту закладів галузі «Охорона здоров’я». Фінансування об’єктів проектування, будівництва, реконструкції здійснюється відповідно до обсягів визначених програмою соціально-економічного розвитку міста Києва на відповідний період, яка затверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Об’єкт «Реконструкція корпусу № 4 Київської міської онкологічної лікарні під госпіс на вул.. Верховинній, 69»було введено в експлуатацію в грудні 2007 року.

План фінансування на 2007 рік складав 11339400, 00 грн. Виконано робіт на суму 10091118, 38 грн. Профінансовано –9880500, 00 грн., в тому числі погашення боргу на 2006 рік в сумі 564975, 60 грн. за рахунок недофінансування по зазначеному об’єкту виникла заборгованість за виконані роботи в 2007 році в сумі 866200, 96 грн., в тому числі будівельно-монтажні роботи -503386, 24 грн.

Незважаючи на неодноразові звернення до Головного управління економіки та інвестицій погашення вказаної заборгованості не було передбачено програмами соціально-економічного розвитку міста Києва на 2008 та 2009 роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 року розгляд справи відкладено до 02.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2010 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

У судове засідання 02.03.2010 року представник відповідача не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 02.03.2010 року надав усні пояснення по суті справи.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 02.03.2010 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2005 року між Колективним підприємством виробничо-будівельною фірмою «МЖКбуд»(надалі –генпідрядник) та Комунальним підприємством «Інженерний центр»(надалі –замовник) був укладений договір на виконання робіт № 3-НР (надалі - договір), за яким замовник доручає, а генпідрядник зобов’язується виконати роботи по реконструкції корпусу № 4 Київської міської онкологічної лікарні під госпіс на вул.. Верховинній, 69 загальною площею 3676, 7 м2, об’ємом 16000,0 м3 в межах виділених капіталовкладень в обсягах згідно із додатком № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною.

Як встановлено судом, договір № 3-НР від 01.09.2005 року був укладений в рамках міської комплексної програми «Турбота»на 2001-2005 роки.

Пунктом 40 розділу 3 додатку до міської комплексної програми «Турбота»було передбачено вирішення питання про створення у м. Києві «Хоспісу»для догляду за безнадійними онкохворими.

Рішенням Київської міської ради від 28.12.2004 року № 1051/2461 «Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2005 рік»було передбачено забезпечення реалізації міської комплексної програми «Турбота»та виділено на 2005 рік кошти на реконструкцію корпусу № 4 Київської міської онкологічної лікарні під хоспіс для онкологічних хворих на вул. Верховинній, 69 у м. Києві.

Позивач роботи по договору виконав належним чином, та в терміни, які передбачені відповідачем на загальну суму 15697 621, 21 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними сторонами, скріпленими печатками та наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.4 договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом десяти банківських днів після підписання форм КБ-2в, КБ-3, з урахуванням авансових платежів. Вартість виконаних робіт визначається за фактичними витратами на:

-          матеріали;

-          заробітну плату відповідно до п. 2.4 договору;

-          машини та мелізми за узгодженими в установленому порядку тарифами.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково на загальну суму 15194 234, 97 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 503 386, 24 грн., і відповідач розміру боргу не заперечує.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови договору № 2/п від 08.05.2008 року свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

30.12.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 14 до договору № 3-НР від 01.09.2005 року, відповідно до п. 1 якої встановили, що у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування у 2008 році, на підставі пункту 12.3 договору, сторони домовились доповнити пункт 2.1. абзацом наступного змісту: «Оплата за роботи виконані в 2007 році у сумі 503386, 24 грн. буде здійснена у 2009 році після затвердження річних кошторисних призначень».

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисам.

Згідно із ч. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України після виконання робіт відповідно до взятого бюджетного зобов’язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення органу держказначейства, яке, у свою чергу, здійснює платежі у разі наявності відповідних коштів.

Виділення бюджетних коштів на фінансування робіт здійснюється в межах кошторисних призначень згідно з програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на кожен рік. Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік не передбачено виділення бюджетних коштів для фінансування об’єкту.

В своїх запереченнях представник відповідача визнав факт поставки обладнання проте, зазначає, що оплата згідно умов договору відбувається за умови надходження на рахунок відповідача бюджетних коштів. Оскільки, кошти на рахунок не надходили, відповідач вважає, що ним не порушенні умови договору, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Згідно із п. 2 ст. 51 Бюджетного кодекс України, кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів –це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Таким чином, відповідач виступає як розпорядник бюджетних коштів і бере на себе бюджетні зобов’язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених відповідним кошторисом доходів та видатків.

Частиною 7 статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зазначило, що в 2008 році у зв’язку із обмеженістю надходжень до бюджету розвитку міського бюджету м. Києва фінансування об’єкту «Реконструкція корпусу № 4 Київської міської онкологічної лікарні під госпіс на вул. Верховинній, 69»не здійснювалось. До програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва на 2009 рік зазначений об’єкт включено не було.

Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, договір підряду є оплатним договором. Тобто обов’язок відповідача як замовника по договору № 3-НР від 01.09.2005 року оплатити прийняті роботи виникає згідно із положеннями закону та п. 1.1 договору № 3-НР від 01.09.2005 року.

При цьому додатковою угодою № 14 від 30.12.2008 року до договору № 3-НР від 01.09.2005 року сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов’язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Наведена норма чинного законодавства України передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов’язковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов’язання, неминуче настала.

Позивач не є стороною у правовідносинах між Комунальним підприємством «Інженерний центр» та державним органом, який виділяє кошти з міського бюджету на фінансування видатків відповідача.

В свою чергу, згідно пояснень третьої особи 1 вбачається, програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік не передбачено виділення бюджетних коштів для фінансування об’єкту «Реконструкція корпусу № 4 Київської міської онкологічної лікарні під госпіс на вул. Верховинній, 69».

Тобто, подія, на яку посилаються сторони в пункті 1 додаткової угоди № 14 до договору № 3-НР від 01.09.2005 року, взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із претензії № 303/1 від 06.07.2009 року відповідач отримав дану претензію наручно 07.07.2009 року. Враховуючи зазначене та положення ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був здійснити розрахунок у строк до 14.07.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 503 386, 24 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 28275, 20 грн. та збитки від інфляції у розмірі 174 171, 56 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено вище, відповідач повинен був здійснити оплату робіт у сумі 503386, 24 грн. у строк до 14.07.2009 року, отже прострочення зобов’язання щодо оплати робіт почалося з 15.07.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

503386, 24 грн. (заборгованість) * 3% * 134 (з 15.07.2009 року по 25.11.2009 року) / 365 = 5544, 14 грн.

Таким чином, 3% річних становлять 5544, 14 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Збитки від інфляції становлять:

503386, 24 грн. (заборгованість) * 102,5 % (зведений індекс за липень-листопад2009 року) –503386, 24 грн. = 12584, 66 грн.

Отже, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 12584, 66 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Інженерний центр»(01004, м. Київ, вул.. Пушкінська, 40; код ЄДРПОУ 33239981) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна фірма «МЖКбуд»(01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 26-А; код ЄДРПОУ 13667585) заборгованість у розмірі 503 386 (п’ятсот три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 24 коп., 3% річних у сумі 5544 (п’ять тисяч п’ятсот сорок чотири) грн. 14 коп., збитки від інфляції у розмірі 12584 (дванадцять тисяч п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 66 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 215 (п’ять тисяч двісті п’ятнадцять) грн. 40 коп., та 174 (сто сімдесят чотири) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 18.03.2010 року