Рішення № 8963448, 10.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/9610.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи"

доПриватного підприємства "Р.К. Майстер-принт"

простягнення 36 950,13 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Токаренко І.Г.

від відповідача:Глузд О.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (надалі –ТОВ "Поліграфічні системи") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Р.К. Майстер-принт" (надалі –ПП "Р.К. Майстер-принт") про стягнення 36 950,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди техніки №280806-MS від 28.08.2006 р. позивач передав у строкове платне користування поліграфічне обладнання на строк з 05.09.2006 р. по 30.09.2008 р., а відповідач належним чином грошове зобов’язання по внесенню орендної плати не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 167,14 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 308,72 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5 146,82 грн. та 3% річних у розмірі 1 327,45 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2010 р. порушено провадження у справі №48/96 та призначено її до розгляду на 10.03.2010 р.

05.03.2010 р. до канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказував на часткове погашення боргу у розмірі 10 000,00 грн., заявив про застосування строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, проти задоволення вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних заперечував, посилаючись на те, що позивачем в жодній із претензії не заявлялися такі вимоги, суму основного боргу визнавав у розмірі 16 167,14 грн.

В судове засідання 10.03.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, підтвердив часткове погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 10000,00грн., в іншій частині позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, вимоги ухвал суду виконав, вимоги про стягнення 16 167,14 грн. основного боргу визнає, просить зменшити пеню до 500,00 грн., в іншій частині позову просить відмовити.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2006 р. між ТОВ "Поліграфічні системи" (орендодавець) та ПП "Р.К. Майстер-принт" (орендар) було укладено договір оренди техніки №280806-MS (надалі –"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає в строкове, платне використання (оренду), обладнання (надалі –техніка) в належності з додатком №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Додатком №1 до Договору сторонами було визначено найменування, кількість та вартість техніки, що передається в оренду.

Додатком №2 до Договору сторони погодили вимоги до місця і умови розвантаження та встановлення техніки.

Згідно із п. 1.2 Договору вартість техніки, що передається в оренду, на день укладення даного договору становить 883 430,20 грн. Дана вартість використовується тільки в цілях встановлення шкоди, яка може виникати в результаті втрати, пошкодження або знищення техніки.

Відповідно до 1.3 Договору строк оренди встановлюється з 05.09.2006 р. до 30.09.2009р.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що право володіння орендарем техніки наступає з моменту фактичної передачі техніки за місцезнаходженням орендаря в м. Києві, вул. Шахтарська, 5. Передача техніки орендарю здійснюється по акту прийому-передачі техніки в оренду.

05.09.2006 р. на виконання умов Договору позивач передав, відповідач прийняв в оренду техніку, що підтверджується актом прийому передачі техніки в оренду.

Згідно із п.п. 3.1, 3.1.1 Договору за користування технікою орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату у розмірі: орендна плата становить 18 167,14 грн. за один місяць.

Пунктом 3.2 Договору погоджено, що орендна плата підлягає сплаті не пізніше 25 числа кожного поточного місяця (за який здійснюється оплата), з місяця, в якому був підписаний акт проведення пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до п. 4.3 Договору орендар на протязі 10 календарних днів з моменту фактичної передачі техніки в оренду, зобов’язується застрахувати на користь орендодавця, орендовану по даному договору техніку на весь строк оренди і на вартість, вказану в п. 1.2 цього договору. Орендар вправі здійснювати страхування техніки на окремі періоди, тривалістю не менше шести місяців з обов’язком продовжити або заключити новий договір страхування на наступний період не пізніше ніж за 10 календарних днів до кінця попереднього періоду страхування.

Згідно із п. 6.4 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем вимог п. 4.3 Договору, орендодавець має право розірвати даний договір і вимагати від орендаря повернення техніки в 10-ти денний строк.

26.08.2008 р. позивач звернувся до відповідач з претензією –вимогою №26/08, в якій вимагав від відповідача сплатити заборгованість по орендній платі за травень - серпень 2008 року та повідомив про прийняття рішення про розірвання Договору у зв’язку з невиконанням ТОВ "Р.К. Майстер-принт" своїх зобов’язань за договором.

Листом №76 від 28.08.2008 р. відповідач погодився на розірвання Договору та просив вважати Договір розірваним з 01.09.2008р. Гарантував погашення заборгованості по орендним платежам у розмірі 54 501,42 грн. протягом 10 банківських днів.

05.09.2008 р. на виконання умов Договору та досягнутої домовленості сторін про розірвання Договору, відповідач повернув, а позивач прийняв обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 05.09.2008 р.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів, а саме: частково за липень 2008 року у розмірі 8000,00 грн. та повністю за серпень 2008 року у розмірі 18167,14грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується перебування обладнання у користуванні відповідача з 28.08.2006 р. по 05.09.2008 р., в т.ч. у спірний період –липень-серпень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.2 Договору погоджено, що орендна плата підлягає сплаті не пізніше 25 числа кожного поточного місяця (за який здійснюється оплата), з місяця, в якому був підписаний акт проведення пусконалагоджувальних робіт.

Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів мало бути виконано у сумі 8 000,00 до 25.07.2008 р. та у сумі 18 167,14 грн. до 25.08.2008 р.

У визначені судом строки відповідачем грошові зобов’язання виконані не були.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про сплату існуючої заборгованості, а саме: претензією –вимогою №26/08 від 26.08.2008 р. та претензією №1/09 від 11.11.2009 р.

Договір за погодженням сторін розірвано та визначено обов’язок відповідача провести розрахунок по орендним платежам.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становила 26 167,14 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Під час розгляду справи відповідач визнав суму основного боргу та надав докази часткового його погашення –банківські виписки від 17.02.2010 р. та 01.03.2010 р. з рахунку відповідача на загальну суму 10 000,00 грн.

Тобто, відповідачем повністю сплачено заборгованість по внесенню орендного платежу за липень 2009 року у розмірі 8 000,00 грн. та частково за серпень 2008 року у розмірі 2000,00грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 10000,00грн. підлягає припиненню згідно п.1-1. ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Представник відповідача заборгованість по внесенню орендного платежу за серпень 2008 року у розмірі 16 167,14грн. визнає, проте посилається на відсутність коштів для її погашення.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 16167,14грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 4 308,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати щомісячних орендних платежів, орендатор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вчасно не сплаченої суми, з врахуванням індексації, за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по оплаті орендного платежу за липень 2008 року у розмірі 2 090,52 грн., нарахованої у період з 26.07.2008 р. по 26.01.2009 р. та за серпень 2008 року у розмірі 2218,20 грн., нарахованої у період з 26.08.2008р. по 26.02.2009 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення по оплаті орендного платежу за липень 2008 року припиняється 25.01.2009 р., а за серпень 2008 року –25.02.2009 р.

Таким чином, правомірним є нарахування пені за прострочення по оплаті орендного платежу за липень 2008 року у період з 26.07.2008 р. по 25.01.2009 р. та за серпень 2008 р. у період з 26.08.2008 р. по 25.02.2009 р.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем у відзиві та представником у судовому засіданні заявлено про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Пунктом 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи, що позовна заява подана до канцелярії суду 12.02.2010 р. та визначені положеннями ст. 258 Цивільного кодексу України строки позовної даності, то в задоволенні позову в частині стягнення пені за прострочення по оплаті орендного платежу за липень 2008 року за весь період нарахування та по оплаті орендного платежу за серпень 2008 року у період з 26.08.2008 р. по 11.02.2009 р. необхідно відмовити, оскільки такі вимоги заявлені із спливом строку позовної давності.

За таких обставин, правомірним є стягнення пені за прострочення по оплаті орендного платежу за серпень 2008 року у період з 12.02.2009 р. по 25.02.2009 р. (тобто, в межах строку позовної давності), розмір якої, за перерахунком суду становить 167,24 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 5146,82 грн., нарахованих за період з вересня 2008 року по грудень 2009 року та 3% річних у розмірі 1 327,45грн. На заявлені вимоги поширюється загальний строк позовної давності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком інфляційних нарахувань та 3% річних, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 5146,82 грн. та 3% річних у розмірі 1 327,45грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти задоволення вимог в цій частині судом відхиляються, оскільки згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України підставою для нарахування індексу інфляції та 3% річних є факт прострочення виконання грошового зобов'язання, який встановлено судом. Твердження про обов’язковість попереднього пред’явлення вимоги є безпідставним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПП "Р.К. Майстер-принт" на користь ТОВ "Поліграфічні системи" основної заборгованості у розмірі 16 167,14 грн., пені у розмірі 167,24 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 5 146,82 грн. та 3% річних у розмірі 1 327,45грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 4 141,48 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

В частині стягнення основної заборгованості у розмірі 10 000,00грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п.1-1. ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Р.К. Майстер-принт" (04074, м.Київ, вул.Шахтарська, 5; ідентифікаційний код 32347092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (03151, м. Київ, вул. Очаківська, 5/6; ідентифікаційний код 31604488) основну заборгованість у розмірі 16 167,14 грн., пеню у розмірі 167,24 грн., інфляційні нарахування у розмірі 5 146,82 грн., 3% річних у розмірі 1 327,45 грн., державне мито у розмірі 328,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 209,55 грн. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 10000,00грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –17.03.2010 р.

Суддя