Ухвала суду № 89632959, 04.02.2020, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1212/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2020 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Самсін М. Л.

при секретарі судового засідання Груба Л.М.

представника скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника скаржника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 на рішення державного виконавця,

встановив:

до суду надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 на рішення державного виконавця в якій він просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого листа від 03.06.2015р., по справі №446/1212/14-ц та визнати неправомірною постанову ВП №48772002 від 16.02.2017 та скасувати її.

В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що на виконанні у ВДВС перебуває виконавчий лист виданий Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області де стягувачами є ПАТ «Кредобанк» а він боржником, який виданий у справі №446/1212/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені повністю. Зазначає, що з вищезгаданою постановою не згідний, вважає таку безпідставною.

В судовому засідання представник позивача підтримав доводи скарги.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частинами 5 та 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року, розглядаючи справу № 921/16/14-г/15 зробила такий висновок щодо застосування норм права: "Відповідно до частини другої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Ураховуючи наведене, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства".

Оскільки ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця щодо виконання не судового рішення, а постанов державного виконавця, тому суд приходить до висновку що такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

На підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, з огляду на викладені вище обставини, з якими закон пов`язує можливість судового розгляду скарги ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки така може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства .

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі за заявою представника скаржника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 на рішення державного виконавця - закрити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області.

Суддя : М.Л. Самсін