Ухвала суду № 89631354, 03.06.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1526/13-ц Провадження № 2-п/304/3/2020

У Х В А Л А

29 травня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

представника заявника – адвоката Ракущинця А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Ракущинця Андрія Андрашовича про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року у цивільній справі №304/1526/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 – адвокат Ракущинець А.А. звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду від 11 березня 2014 року у справі № 304/1526/13-ц. Мотивує її тим, що вказаним рішенням суду змінений позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено – стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість у сумі 138 172 (сто тридцять вісім тисяч сто сімдесят дві) грн. 31 коп., з яких 15 950,19 грн. – прострочена заборгованість по кредиту, 82 237,02 грн. – сума дострокового стягнення кредиту, 34 286,21 грн. – відсотки, 5 698,89 грн. – підвищені відсотки; та судовий збір у розмірі 1 381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 72 коп. Із цим рішенням відповідач не згідна, оскільки вважає таке прийнятим помилково, внаслідок неправильно поданих доказів позивачем у справі. Крім цього, повістку про призначення справи до розгляду вона не отримувала, про розгляд справи судом їй відомо не було, внаслідок чого бути присутньою у судовому засіданні не могла та пошук представника із спеціальними знаннями вона не здійснювала. Що стосується заперечень проти вимог позивача, то вказує на наступне. В обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що 11 червня 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 06/909К-07, згідно якого надав позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі 15 000 доларів США у тимчасове платне користування на умовах повернення, строковості та платності терміном на 240 місяців до 10 червня 2027 року та платою за користування ним у розмірі 12,5 % річних. 11 червня 2007 року у забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 06/910П-07, згідно якого остання взяла на себе зобов`язання солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед кредитором за виконання обов`язків за кредитом. Так, ОСОБА_2 порушив вимоги кредитного договору №06/909К-07 від 11 червня 2007 року, а саме не проводив щомісячні платежі для погашення заборгованості, у зв`язку з чим у такого станом на 23 жовтня 2013 року виник борг у сумі 138 172,31 грн. При цьому, позивач вже використав право дострокового стягнення боргу за кредитним договором, подавши поручителю 19 квітня 2011 року та 23 березня 2012 року відповідні заяви, а також у 2012 році позов, який ухвалою Перечинського районного суду від 12 квітня 2013 року залишений без розгляду. Оскільки зобов`язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер, сплив строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України зумовлює припинення обов`язків такого, а відтак і відмову кредиторові у позові у разі звернення до суду, тому враховуючи вищенаведене вважає, що договір поруки був припинений, підстав для стягнення коштів з поручителя не було, та просить переглянути та скасувати заочне рішення Перечинського районного суду від 11 березня 2014 року у справі № 304/1526/13-ц, справу призначити до розгляду в загальному порядку.

Також у заяві про перегляд заочного рішення адвокат Ракущинець А.А. одночасно клопоче про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, яке мотивує тим, що рішення суду у вказаній справі ОСОБА_1 не отримувала, внаслідок чого строк для подання заяви нею не пропущений.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 – адвокат Ракущинець А.А. просив подану ним в інтересах ОСОБА_1 заяву задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ній.

Представник ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце засідання повідомлялися належним чином, відтак відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи щодо необхідності поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає за необхідне відмовити в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишити вказану заяву без розгляду з огляду на наступне.

Встановлено, що заочне рішення у цивільній справі № 304/1526/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалене Перечинським районним судом Закарпатської області 11 березня 2014 року (а. с. 60-62).

Також встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 копія зазначеного рішення суду вручена 14 березня 2014 року, що підтверджується її особистим підписом у супровідному листі (а. с. 64).

Відповідно до п. 13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 228 ЦПК України (в редакції, чинній на момент винесення вищевказаного рішення суду) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього Кодексу (у вищевказаній редакції) у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому встановлено, що із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_1 – адвокат Ракущинець А.А. звернувся до суду тільки 07 квітня 2020 року (а. с. 88).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а відповідно до ч. 1 ст. 44 цього Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Так, статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що доводи адвоката Ракущинця А.А. щодо невручення ОСОБА_1 заочного рішення суду від 11 березня 2014 року у цивільній справі № 304/1526/13-ц не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявним у матеріалах справи супровідним листом (а. с. 64), заява про перегляд такого рішення подана представником заявника тільки 07 квітня 2020 року, тобто як після спливу строків, визначених ЦПК України в редакції, чинній на момент винесення вищевказаного рішення суду, для перегляду такого та його оскарження у загальному порядку, так і після спливу двадцяти днів з дня вручення їй останнього згідно чинних вимог ЦПК України, а будь-яких інших підстав для поновлення пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не наведено, тому клопотання до задоволення не підлягає.

Разом з цим, Главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки заява про перегляд заочного рішення суду подана після закінчення строку, визначеного ЦПК України, підстав для поновлення такого суддею не встановлено, тому з урахуванням вимог ст. 126 ЦПК України вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст. ст. 126, 127, 258-261, 284, п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у поновленні представнику ОСОБА_1 – адвокату Ракущинцю Андрію Андрашовичу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року у справі № 304/1526/13-ц — відмовити.

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Ракущинця Андрія Андрашовича про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2014 року у цивільній справі № 304/1526/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 284, 354 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне судове рішення складене 03 червня 2020 року.

Головуючий: Ганько І. І.