Ухвала суду № 89630733, 04.06.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-852/11

Провадження № 6/263/117/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Соловйова О.Л., при секретарі Кирилюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська Факторингова Компанія Розвитку» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа, стягувач – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся генеральний директор ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» Бесплемянний Ю.М. з заявою про заміну сторони у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, у виконавчому провадженні по виконанню рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.04.2011, у справі №2-852/2011.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у справі №2-852/2011 від 15.04.2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», суму заборгованості за кредитним договором № А01-27000-240408 від 24.04.2008 в розмірі 64 911,75 грн, та судові витрати в розмірі 649,12 грн. та збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн, а всього 65680,87 грн.

11.05.2019 між ПАТ «Дельта-Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» був укладений договір № 1369/К про відступлення права вимоги, згідно з яким 11.05.2019 відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення прав вимоги за кредитним договором № А01-27000-240408, укладеним 24.04.2008 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . У зв`язку із кадровими змінами, скороченням штатів та звільненням працівників відділу повернення проблемної заборгованості виникла необхідність у передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю, було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Крім того, після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Станом на 10.04.2020 рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у справі № 2-852/20114 боржником не виконано. Просять замінити сторони у виконавчому листі, поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.

В судове засідання представник заявника не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за їх відсутності.

Заінтересовані особи, які також були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились.

Згідно з ч.3 ст.442 ЦПК України, суд вважав можливим розглядати заяву за відсутності учасників справи, які не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяву та надані письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши доводи заявника та перевіривши їх наданими доказами, матеріалами цивільної справи, суд вважає, що пред`явлена заява підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У зв`язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.04.2011 у справі №2-852/200 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», суму заборгованості за кредитним договором № А01-27000-240408 від 24.04.2008 в розмірі 64 911,75 грн, та судові витрати в розмірі 649,12 грн. та збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн, а всього 65680,87 грн

Відповідно до Договору №1369/К про відступлення прав вимоги від 11.05.2019 Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» відступило права вимоги за кредитами Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».

Як вбачається з виписки з Додатку 1 до Договору відступлення прав вимоги №1369/К від 11.05.2019 ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло право вимоги до позичальників за низкою кредитних договорів, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором кредиту № А01-27000-240408 від 24.04.2008.

Згідно із п. 1 ст. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, враховуючи вищевикладене, новим кредитором за вказаним Кредитним договором є ТОВ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄФКР».

Про відступлення права вимоги по вказаному Кредитному договору було опубліковано на офіційному сайті Банку за посиланням: http:/ ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .uа/ ІНФОРМАЦІЯ_3 соllateral ІНФОРМАЦІЯ_4 рrаyа_11-сору/.

Згідно з приписами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження, а якщо воно не відкрите стороною - стягувачем у виконавчому документі.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Відповідно до частини 5 статті 442 ЦПК України - положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином заміна стягувача у виконавчому документі його правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни стягувача у виконавчому документі правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Згідно з п. 17.2 Перехідних положень ЦПК, оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про заміну сторони виконавчого провадження), здійснюється в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі Постанови Національного банку України від 02.03.2015 за №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 за №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 за № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення за № 181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк», делегування повноважень ліквідатору банку» та розпочату процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

У подальшому, відповідно до частини 1,2,3 статті 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), відбувалась довготривала процедура інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права, в т.ч. права вимоги за кредитними договорами та яке разом з документами знаходилося по всій території України. Інвентаризація вважається завершеною після проведення відповідних дій з всім належним Банку майном, в тому числі яке знаходилось на тимчасово окупованій території АРК та ОРДЛО.

Згідно з положеннями статті 51 Закону після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку, в т.ч. права вимоги за кредитними договорами, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду.

У зв`язку із вищенаведеним було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Після укладення 11.05.2019 між Банком та Заявником Договору №1369/К про відступлення прав вимоги за 269 кредитними договорами, проходила також довготривала процедура передачі оригіналів кредитних справ боржників, яка включає в себе також процедуру звірки за Актами прийому-передачі документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, в т.ч. оригіналів виконавчих документів, та проходив аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Що стосується вимог заявника ТОВ «Фінансова Установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з незалежних від ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» причин, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час набрання судовим рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Узагальненні «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 за № 8 дав роз`яснення, що перелік причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено. А тому суддя дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Частинами 1 та 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Частинами 1 та 2 статті 1291 встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 за № 18-рп/2012, 25.04.2012 за № 11-рп/2012, 26.06.2013 за №5-рп/2013.

Забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні.

Обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 за № 2- р(1І)/2019.

З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок.

У рішенні від 27 листопада 2008 року у справі «Крутько проти України» (№2), Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Зсогсііпо у.ііаіу) (по.1) (ОС), N0.36813/97). Таким чином виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Застосовуючи процедуру «пілотного рішення» у справі «Ю.М. Іванов проти України» (рішення від 15 жовтня 2009 року, остаточне від 15.01.2010) Європейський суд з прав людини знову констатував, що право на суд, захищене ст.6 було б ілюзорним якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла б щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Відповідно до пункту 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно Акту повторної перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 від 10.04.2020 підтверджена відсутність у матеріалах кредитної справи виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області у справі №2-852/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», суму заборгованості за кредитним договором № А01-27000-240408 від 24.04.2008 в розмірі 64 911,75 грн, та судові витрати в розмірі 649,12 грн. та збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн, а всього 65680,87 грн.

В підтвердження доказів того, що оригінал виконавчого листа, а також постанови про повернення виконавчих документів стягувачу ПАТ «Дельта Банк» не передавало до ТОВ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄФКР» заявником надано виписку з Акту приймання-передачі кредитних, судових та наглядових справ за кредитами та копію Акту приймання-передачі документів виконавчого провадження.

Таким чином, встановлено, що оригінал вказаного виконавчого листа, а також постанова про повернення виконавчих документів стягувачу не передавались до ТОВ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄФКР» та відсутні у стягувача, а виконавчий документ не перебуває на виконанні в органах виконавчої служби України - вказаний виконавчий документ про стягнення заборгованості було втрачено під час пересилки.

Крім того, за вказаних обставин видати дублікат виконавчого документа неможливо без поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. На підставі наведеного вище - строк пред`явлення виконавчого документа було пропущено незалежних від ТОВ «ФІНАНСОВА УСТАНОВА «ЄФКР» причин.

Станом на 10.04.2020 рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у справі №2-852/2011 боржником не виконано.

Таким чином, заявлені генеральним директором ТОВ «Фінансова установа «ЄФКР» Бесплемянним Ю.М. вимоги про заміну сторони у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, Стягувач: ПАТ «Дельта Банк», боржник: ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 127, 258-261, 263-265, 268, 273, 433, 442, п. п. 17.2, 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська Факторингова Компанія Розвитку» про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дублікату виконавчого листа, стягувач – Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», боржник – ОСОБА_1 - задовольнити.

Замінити сторону (стягувача) Приватне акціонерне товариство «Дельта Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (код ЄДРПОУ 34615314) у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15.04.2011 у цивільній справі № 2-852/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором № А01-27000-240408 від 24.04.2008.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-852/2011, виданого за рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15.04.2011.

Видати дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15.04.2011 у цивільній справі № 2-852/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором № А01-27000-240408 від 24.04.2008.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя О.Л.Соловйов