Рішення № 8962774, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/5617.03.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі

філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»

До Комунального підприємства «Дирекція з управління та

обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської

районної у місті Києві ради

Про стягнення 25 517 грн. 92 коп.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Лупачов Д.М. –по дов. №Д07/2009/12/31-34 від 31.12.2009р.

Ткач І.М. –по дов. №ДО7/2010/01/13-1 від 13.01.2010р.

від відповідача: Решетніченко О.С. –по дов. №2 від 11.01.2010р.

В судовому засіданні 24.02.2010р. оголошувалась перерва до 17.03.2010 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»про стягнення з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у місті Києві ради 25 517 грн. 92 коп. із яких: 24 288 грн. 57 коп. заборгованість по орендній платі, 1072,51 грн. пеня за просрочку платежу, 156 ,84 ГРН. –3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору оренди №12/2008 від 27.05.2008р. не сплатив позивачу орендну плату за період з серпня 2009 року по грудень 2009 року (включно), що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2010 р. порушено провадження у справі №36/56, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.02.2010 р.

В судовому засіданні 24.02.2010р. оголошувалась перерва до 17.03.2010 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому 17.03.2010 р. представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання відповідачу часу для пред’явлення зустрічного позову.

Представники позивача проти задоволення даного клопотання заперечували.

Розглянувши дане клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вікладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи. коли за якихось обставин спір не можу біти вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасн6иків судового процесу;

неподання витребуваних нових доказів;

залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України не передбачає підстави для відкладення розгляду справи намір сторони подати зустрічний позов по справі.

Відповідач в наданому в судовому засіданні відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що договір оренди припинив свою дію 21.01.2009р.

Крім того, відповідач зазначає, що орендоване у позивача приміщення на виконання рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 04.06.2009р. №370 передане з оперативного управління відповідача Дніпровській районній у місті Києві раді, що підтверджується актом прийому –передачі основних засобів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

27.05.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(далі позивач) Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»(далі відповідач) був укладений договір №12/2008 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва. Відповідно до умов даного договору позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежилі приміщення за адресами: м. Київ, вул.. Луначарського, Ѕ для розміщення оперативно –диспетчерської служби, та приміщення по вул.. Луначарського 24Г для розміщення майстерні.

Об’єктом оренди є:

нежиле приміщення на вул. Луначарського, Ѕ, загальною площею 63,20 кв.м., в т.ч. на першому поверсі 24,45 кв.м., на другому поверсі –38,75 кв.м.

нежиле приміщення на вул. Луначарського,24 Г, загальною площею 125,80 кв.м., в т.ч. на першому поверсі 61,30 кв.м., на другому поверсі –64,50 кв.м.

Між позивачем та відповідачем був підписаний акт прийому –передачі приміщень, відповідно до умов договору №12/2008 від 27.05.2008р.

Ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п.9.1 Договору, Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 21 січня 2009 року.

Оскільки після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не заявила про його зміну або припинення, тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір був продовжений та той самий строк і на тих самих умовах, що передбачені договором №12/2008 від 27.05.2008р.

З огляду на викладене заперечення відповідача в частині припинення договору оренди 21.01.2009р. судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 3.1 договору за користування об’єктами оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснено на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва. затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 2006 року №34/91 та на дату підписання договору становить:

16 грн. 57 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому становить 1047 грн. 37 коп. за приміщення по вул.. Луначарського, Ѕ.

16 грн. 51 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому становить 2076 грн. 41 коп. за приміщення по вул.. Луначарського,24Г.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач не виконав основного обов’язку Орендаря щодо внесення в повному обсязі орендної плати по Договору у період з серпня 20089. по грудень 2008р. внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24288 грн. 57 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата сплачується Орендарем (відповідачем) незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (позивача) (п. 3.6 договору).

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків у частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість за період з серпня 2009р. по грудень 2009р., що становить 24 2888 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач у зазначений період користувався нежитловим приміщенням, а тому зобов’язаний згідно Договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 24 288,57 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Аналогічні положення містяться у ст.. 230 Господарського кодексу України. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 6.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати, з відповідача стягується пеня в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Оскільки відповідач припустився прострочки по орендним платежам з нього на підставі п. 6.2 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»підлягає стягненню пеня в сумі 1072 грн. 51 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку суми пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 156 грн. 84 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача в частині того, що орендоване приміщення ним в спірний період не використовувалось, оскільки відповідно з рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 04.06.2009р. №370 передане з оперативного управління відповідача Дніпровській районній у місті Києві раді, відповідно до акту прийому –передачі основних засобів судом до уваги не приймається оскільки відповідно до п. відповідно до п. 3.5 договору останнім днем сплати орендної палати є дата підписання сторонами акта прийому –передачі при поверненні об’єктів оренди орендодавцеві.

Відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу приміщення по акту прийому –передачі.

Відповідно до п. 4.11 орендар зобов’язаний в разі реорганізації, приватизації чи його (орендаря)ліквідації або порушенні справи про банкротство в господарському суді письмово повідомити про це орендодавця в 10 денний термін з моменту виникнення перелічених фактів та надати також інформацію про правонаступництво.

В п. 8.1 договору сторони передбачили, що орендар (відповідач) не має права передавати свої зобов’язання за договором та передавати об’єкт оренди повність або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця.

Відповідач в порушення вищевказаних пунктів договору не повідомив позивача про рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 04.06.2009р. №370 та передачу з оперативного управління відповідача орендованих приміщень Дніпровській районній у місті Києві раді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Челябінська, 9Г, ЄДРПОУ код 35207972) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі «Київенерго»(м. Київ, вул. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166) 24288 грн. 57 коп. основного боргу по орендній платі, 1072 грн. 51 коп. пені, 156 грн. 84 коп. 3% річних, 255 грн7. 18 коп. державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Трофименко Т.Ю.