Рішення № 8962678, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/3001.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарантрембуд” До Товариства з обмеженою відповідальністю “ПХ Інжиніринг”

про стягнення заборгованості в розмірі 4247,64 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Юрій Т.В.- представник по довіреності від 08.02.2010р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПХ Інжиніринг” заборгованості за Договором № 02/07/08 від 02.07.2008р. про виконання будівельно-монтажних робіт в розмірі 4247,64 грн., в тому числі 3281,51 грн. –основний борг, 331,42 грн. –збитки від інфляції, 393,20 грн. –пеня, 90,68 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010р. порушено провадження по справі № 53/30, розгляд справи призначено на 08.02.2010р. та відмовлено позивачу у задоволені заяви про забезпечення позову.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 08.02.2010р. представника відповідача розгляд справи було відкладено на 01.03.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 01.03.2010р. також не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-397 від 03.02.2010р.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 19.01.2010р. та від 08.02.2010р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.03.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.07.2008р. між сторонами у справі укладено Договір Генпідряду № 02/07/08, відповідно до умов якого Генпідрядник (позивач) за завданням Замовника (відповідач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених в даному Договорі, на свій ризик, своїми силами та за свій кошт виконати роботи на об’єкті, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених даним Договором. (п. 1.1 Договору).

Позивач надав суду докази на виконання умов договору підряду на суму 157457,00 грн., а саме підписані обома сторонами акт на виконання будівельно-монтажних робіт № 1 за листопад 2008р. та акт № 1 на виконання будівельно-монтажних робіт № 1 за липень 2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Замовник перераховує на поточний рахунок Генпідрядника аванс в розмірі вартості матеріалів, необхідних для проведення робіт на запланований період (місяць), відповідно, Графіка виконаних робіт. Авансовий платіж проводиться протягом 5-ти банківських днів з дня підписання даного Договору (п. 4.3.1 Договору).

Зі слів позивача, відповідача перерахував на рахунок позивача 154176,03 грн. авансу.

Оплата за виконані роботи здійснюється Замовником в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Генпідрядника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2 та Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 (п. 4.1 Договору).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати за виконані підрядні роботи в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3281,51 грн.

          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3281,51 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені в розмірі 393,20 грн. за неналежне виконання Договору підряду.

Як вбачається з пункту 14.4 Договору в разі порушення строків оплати за виконані та прийняті роботи Замовник виплачує Генпідряднику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду відповідно до Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 393,20 грн.

          Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 90,68 грн. та збитків від інфляції в сумі 331,42 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПХ Інжиніринг” (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 10; ідентифікаційний код 35508065 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарантрембуд” (01133, м. Київ, вул. Щорса, 29; ідентифікаційний код 32916930) основний борг в сумі 3281 (три тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 51 коп., пеню в сумі –393 (триста дев’яносто три) грн. 20 коп., збитки від інфляції в сумі 331 (триста тридцять одна) грн. 42 коп., 3% річних в сумі 90 (дев’яносто) грн. 68 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Грєхова О.А.