Ухвала суду № 89625182, 03.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4611/20

УХВАЛА

03 червня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до прокуратури Одеської області, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку у сумі 22705 гривень 80 копійок (двадцять дві тисячі сімсот п`ять гривень 80 копійок);

стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 22705 гривень 80 копійок (двадцять дві тисячі сімсот п`ять гривень 80 копійок);

стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при її звільненні з 30 квітня 2020 року по 05 травня 2020 року, що складає 5538 гривень (п`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень).

Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161, 171 КАС України.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.171 КАС України.

Відповідно до п.п.4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач зазначає, що фактично розрахунок з ОСОБА_3 проведено не у день звільнення – 30 квітня 2020 року, а 05 травня 2020 року. Однак, позивач не надає доказів на підтвердження зазначених обставин.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду докази отримання розрахунку з позивачем саме 05 травня 2020 року.

Також відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем поряд з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі № 711/4010/13-ц, від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16, від 26 червня 2019 року по справі № 761/9584/15-ц.

Таким чином, доводи позивача, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову, – є необґрунтованими.

З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Отже, в порушення ч.3 ст.161 КАС України позивач до позовної заяви не надав документу про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач має надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн або докази на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів виплати позивачу остаточного розрахунку при звільненні саме 05 травня 2020 року; доказів сплати судового збору або докази на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 172 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у 5-денний строк з дня закінчення карантинних заходів усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Марин