Рішення № 89625061, 04.06.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 червня 2020 р.справа № 400/1309/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачіввідповідач 1: приватний нотаріус Очаківського міського нотаріального округу Тельпіш Марина Миколаївна, вул. Спаська, 18, м. Очаків, Миколаївська область, 57508 відповідач 2: державний реєстратор з питань реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Очаківської міської ради Миколаївської області Оліфиренко Галина Миколаївна, вул. Соборна, 48, м. Очаків, Миколаївська область, 57508

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачівОСОБА_2 , АДРЕСА_2

проскасування запису про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Тельпіш Марини Миколаївни (надалі - відповідач 1 або приватний нотаріус Тельпіш М.М.) та державного реєстратора з питань реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Очаківської міської ради Миколаївської області Оліфиренко Галини Миколаївни (надалі - відповідач 2 або державний реєстратор Оліфиренко Г.М.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 (надалі - третя особа або ОСОБА_2 ), в якому просить суд:

1) скасувати запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису про право власності 29603166;

2) зобов`язати державного реєстратора ОСОБА_3 внести запис про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо договору довічного утримання від 21 грудня 2018 р. за № 827 про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису про право власності 29603166;

3) зобов`язати приватного нотаріуса Тельпіш М.М . внести запис про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо заборони на відчуження накладеної на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , номер запису про обтяження 29604433.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в грудні 2018 р. уклав з ОСОБА_2 договір довічного утримання, за яким передав їй у власність житловий будинок. Договір довічного утримання був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Тельпіш М.М., а також ним зареєстроване право власності ОСОБА_2 на житловий будинок. Рішенням суду договір довічного утримання розірвано, а сторони повернуті у первісний стан, але в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишається чинним запис про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок. Позивач звертався до відповідачів щодо скасування записів про право власності третьої особи, однак вони відмовили в проведені державної реєстрації. Вважає, що після прийняття судом рішення про розірвання договору довічного утримання, наявність в державному реєстрі записів про право власності третьої особи, порушує його права і ефективним способом судового захисту є скасування реєстрації права власності третьої особи.

Відповідач 1 подав відзив, в якому визнав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, з тих мотивів, що в судовому порядку розірвано договір довічного утримання і позивачу у власність повернуто житловий будинок (а. с. 29, 46).

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не надіслав.

Третя особа пояснень не надіслала.

Представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 49).

Відповідач 1 повідомив, що у зв`язку з запровадженням карантину, не може бути присутнім в судовому засіданні (а. с. 46).

Відповідач 2 клопотав про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 44).

Третя особа подала клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (а. с. 51).

Стаття 205 ч. 9 КАС України надає суду право розглянути справу у письмовому провадженні, у випадку, коли всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. На підставі вказаної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи справу, суд враховує наступне.

На підставі договору довічного утримання від 20 березня 1996 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1-280, ОСОБА_5 передала позивачу у власність житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, яких знаходиться в АДРЕСА_3 (а. с. 12).

21 грудня 2018 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання (догляду), за яким позивач передав третій особі у власність житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а третя особа зобов`язувалась надавати позивачу пожиттєве матеріальне забезпечення. За умовами цього договору, на житловий будинок накладена заборона відчуження. Договір посвідчено приватним нотаріусом Тельпіш М.М. і зареєстровано в реєстрі за номером 827 (а. с. 8-9).

Як слідує з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі вищезазначеного договору довічного утримання (догляду), при його посвідченні, відповідачем 1 до цього реєстру внесено запис № 29603166 про реєстрацію права власності на житловий будинок за ОСОБА_2 . Одночасно, в інтересах позивача, накладено обтяження у виді заборони на нерухоме майно (а. с. 16-17).

14 січня 2020 р. Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області прийнято рішення у справі № 483/1880/19, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , договір довічного утримання (догляду) від 21 грудня 2018 р. розірвано, а сторони повернуто в первісний стан, шляхом повернення у власність ОСОБА_1 житлового будинку (а. с. 33-34).

Як вбачається з копії судового рішення, воно набрало законної сили 14 лютого 2020 р.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, сторонами не оскаржувалось (http://reyestr.court.gov.ua/).

Таким чином, на теперішній час, спір про право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , вже вирішено в судовому порядку і таке право повернуто позивачу.

Позивач стверджує, що після прийняття судом рішення про повернення йому права власності на житловий будинок, він звертався до відповідачів для реєстрації за собою права власності, але отримав відмову.

Відповідно до гл. 13 п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (надалі - Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (гл. 13 п. 3 Порядку 296/5).

Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в які викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.

Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність предмету спору, так як суд позбавлений можливості надати правову оцінку відмові у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач не надав суду постанови приватного нотаріуса Тельпіш М.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а тому зобов`язання його скасувати запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок та внести запис про скасування запису про заборону на нерухоме майно, передчасне.

В матеріалах справи мається рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51649065 від 17 березня 2020 р. (надалі - Рішення від 17 березня 2020 р.), прийняте державним реєстратором ОСОБА_3 , з якого слідує, що 12 березня 2020 р. ОСОБА_1 подав заяву про державну реєстрацію права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Як вказано в Рішенні від 17 березня 2020 р., на підтвердження права власності на житловий будинок, ОСОБА_1 подав державному реєстратору ОСОБА_3 договір довічного утримання від 12 березня 1996 р. Відповідач 2 встановив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, мається запис про реєстрацію права власності на цей будинок за іншою особою ( ОСОБА_2 ) і мається обтяження у виді заборони на нерухоме майно. Із посиланням на ст. 24 п. 3, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. п. 18, 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (надалі - Порядок № 1127), відповідач 2 відмовив в державній реєстрації за позивачем права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 18).

Згідно з ст. 20 ч. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", порядок подання заяв у сфері державної реєстрації прав та повідомлення власника об`єкта нерухомого майна, а також відповідного користувача, обтяжувача про подані заяви визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 67 абз. 2 Порядку № 1127, для державної реєстрації права власності у разі розірвання договору, за яким відбувся перехід права власності на нерухоме майно, на підставі рішення суду подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно відчужувача до укладення такого договору.

В свою чергу, ст. 27 ч. 1 п. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, для державної реєстрації права власності на житловий будинок, яке виникло у позивачу на підставі судового рішеня, позивач повинен був подати відповідачу 2 договір довічного утримання від 12 березня 1996 р., який підтверджує його право власності на житловий будинок до укладення договору довічного утримання та копію рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, яким відновлено право власності позивача на житловий будинок. В той же час, в Рішенні від 17 березня 2020 р. зафіксовано, що позивач подав тільки договір довічного утримання від 12 березня 1996 р.

Відповідно до ст. 24 ч. 1 п. п. 3, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підставами для відмови в державній реєстрації прав є: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (п. 18 Порядку № 1127).

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування (п. 23 Порядку № 1127).

Отже, неподання позивачем до відповідача 2 необхідних документів, а саме рішення суду, унеможливило прийняття відповідачем 2 рішення про державну реєстрацію права власності позивача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Тельпіш Марини Миколаївни (вул. Спаська, 18, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ) державного реєстратора з питань реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Очаківської міської ради Миколаївської області Оліфиренко Галини Миколаївни (вул. Соборна, 48, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, ЄДРПОУ 26565627) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз