Рішення № 89624945, 26.05.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001612

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Швець Л.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Галстер Груп» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) 05.04.2019 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Галстер Груп» (далі - ТОВ «Галстер Груп», відповідач) з вимогою застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ №1350 від 01.03.2019 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Галстер Груп» з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг та зберігання пального тривалість 7 діб, з 01.03.2019 по 07.03.2019. На підставі цього наказу та направлень від 01.03.2019 №№371,372 посадові особи контролюючого органу з метою проведення перевірки здійснили вихід 01.03.2019 за юридичною адресою ТОВ «Галстер Груп»: м. Львів, вул. Зелена, буд. 115Б. Директор ТОВ «Галстер Груп» не допустив працівника ГУ ДФС у Львівській області до проведення фактичної перевірки платника податку та на наказі вказав, що такий не відповідає вимогам чинного законодавства та буде оскаржувати його в судовому порядку. Ревізори склали акт №13/219/4000/40712680 від 07.03.2019 про відмову від допуску до перевірки. Контролюючий орган стверджує, що посадові особи ТОВ «Галстер Груп» безпідставно не допустили ревізорів ГУ ДФС у Львівській області до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, що і зумовило звернення контролюючого органу до суду із цим позовом.

Ухвалою від 10.04.2019 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд скерував відповідачу на зареєстровану в ЄДР адресу (місцезнаходження) юридичної особи: Львівська область, місто Львів, вул. Зелена, буд. 115 (а.с. 23-24). Поштовий конверт з процесуальними документами суду повернувся до суду з відміткою пошти про неможливість вручення адресату за причин «адресат відсутній» (а.с. 30).

На стадії підготовчого провадження суд з`ясував, що 19.04.2019 (після відкриття провадження у справі) ТОВ «Галстер Груп» змінило місцезнаходження на таке: 61174, Харківська область, місто Харків, проспект Перемоги, буд.55Е (а.с. 35-36, 41-43). Суд скерував відповідачу судовий виклик на цю адресу, проте поштові конверти з процесуальними документами суду повернулися до суду з відміткою пошти «адресат відсутній» (а.с. 52,58).

Суд отримав інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи «Галстер Груп (ідентифікаційний код 40712680) відповідно до якої засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Галстер Груп» є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Для інформування відповідача про дату, час та місце розгляду цієї справи суд додатково скерував судовий виклик на адресу ОСОБА_1 Поштовий конверт з процесуальними документами суду повернувся на адресу суду до суду з відміткою пошти «адресат відсутній» (а.с. 74). Суд здійснював виклик ТОВ «Галстер Груп» шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку статті 130 КАС України (а.с. 76,86,98). В жодне з призначених судом засідань відповідач не прибув, заяви про розгляд справи без його участі чи про наявність поважних причин, що перешкоджають прибути до суду - не повідомляв. Відповідач також не надіслав суду відзив на позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву. За таких обставини відповідно до частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зупиняв провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №1.380.2019.001111 щодо правомірність наказу ГУ ДФС у Львівській області №1350 від 01.03.2019 «Про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Галстер Груп». У зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №1.380.2019.001111, ухвалою від 27.01.2020 суд поновив провадженні у справі.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з`ясував зміст та підстави позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

товариство з обмеженою відповідальністю «Галстер Груп» (ідентифікаційний код 40712680) зареєстроване як суб`єкт господарювання, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64) та як платник податків.

Згідно з довідкою (а.с.12-13) ТОВ «Галстер Груп» має відкриті рахунки в банківських установах.

01.03.2019 ГУ ДФС у Львівській області прийняло наказ №1350 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Галстер Груп» з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг та зберігання пального тривалість 7 діб, з 01.03.2019 по 07.03.2019. Як правову підстави прийняття цього наказу зазначено статті 20,61,62, п.п.75.1.3 п. 75.1 статті 75 та п.п. 80.2.2 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (а.с.14).

На підставі цього наказу та направлень від 01.03.2019 №№ 371,372 посадові особи контролюючого органу з метою проведення перевірки здійснили вихід 07.03.2019 за юридичною адресою ТОВ «Галстер Груп»: м. Львів, вул. Зелена, буд. 115Б (а.с. 15,16), вручили документи на перевірку керівнику платника податків.

Директор ТОВ «Галстер Груп» ознайомився з наданими йому документами та не допустив інспекторів ГУ ДФС у Львівській області до проведення фактичної перевірки платника податку; на наказі розписався, що причиною недопуску до перевірки є невідповідність наказу про її призначення відповідає вимогам чинного законодавства, тому буде оскаржувати такий в судовому порядку (а.с. 14звор.). Ревізори склали акт № 13/219/4000/40712680 від 07.03.2019 про відмову від допуску до перевірки (а.с. 17).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України.

Згідно з пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5. статті 80 ПК України).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено в статті 81 ПК України.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 5 цього пункту визначено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього (пункт 81.2. статті 81 ПК України).

За визначенням, наведеним в пункті 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна, згідно з підпункту 94.2.3. пункту 94.2. статті 94 ПК України, може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.3. статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5. статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з пунктом 94.6. статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наказом Міністерства фінансів України № 632 від 14.07.2017 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі - Порядок № 632). Цей Порядок розроблено відповідно до статті 94 глави 9 розділу II ПК України та визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків. Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків визначено в розділі VII Порядку № 632.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду (пункт 1 розділу VII Порядку № 632).

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3 розділу VII Порядку № 632).

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.11.2018 у справі №820/1927/17 дійшов такого правового висновку: «Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів. Натомість приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

З аналізу наведеного правового регулювання суд приходить до такого правового висновку: арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України».

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз наведених вище норм статті 94 ПК України дозволяє зробити висновок, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому приписи пункту 81.1 статті 81 ПК України надають право посадовим особам контролюючого органу приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності двох умов: - правових підстав для її проведення; - пред`явлення направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направлення на проведення перевірки.

Суд встановив, що контролюючий орган прийняв рішення (у формі наказу) про проведення фактичної перевірки ТОВ «Галстер Груп», а також видав інспекторам направлення на перевірку, котрі були пред`явлені перед початком перевірки керівнику платника податків.

Керівник ТОВ «Галстер Груп» після ознайомлення з переліченими документами отримав їх копії, проте відмовився допустити інспекторів до фактичної перевірки з підстав протиправності наказу про призначення перевірки.

Суд враховує, що питання правомірності наказу №1350 від 01.03.2019 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Галстер Груп» було предметом розгляду в справі №1.380.2019.001111 за участі тих самих сторін. З огляду на процесуальну поведінку позивача (неявки в судові засідання без поважних причин) суд залишив без розгляду позов ТОВ «Галстер Груп» до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування цього наказу.

Отже, ТОВ «Галстер Груп» в момент відмови в допуску до перевірки не навело будь-яких аргументів щодо незаконності наказу про її призначення, а також не спромоглося довести аргументованість своїх тверджень в судовому порядку (ані в цьому провадженні, ані в межах справи №1.380.2019.001111).

Суд також враховує, що після оскарження наказу №1350 від 01.03.2019 до суду ТОВ «Галстер Груп» змінило своє місцезнаходження з м. Львів на м. Харків, про що не повідомила ані суд, ані контролюючий орган. В межах розгляду цієї справи відповідач судові виклики за жодною із зареєстрованих в ЄДР адрес (ані підприємства, ані його керівника та власника) не отримував з причини відсутності адресата, на виклик через розміщення оголошення не реагував. Суд розцінює таку поведінку ТОВ «Галстер Груп» як зловживання процесуальними правами та невиконання обов`язків, що має цілком очевидну мету - затягнути судовий процес та створити перешкоди для застосування адміністративного арешту коштів платника податків як заходу впливу на платника податків для виконання ним своїх податкових обов`язків.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що у платника податків були відсутні законні підстави для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, тому є передбачені пунктом 94.2 статті 94 ПК України підстави для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Галстер Груп» в банківських установах.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення", пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Застосувати адміністративний арешт у формі арешту коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Галстер Груп» (61174, Харківська область, місто Харків, проспект Перемоги, 55Е; ідентифікаційний код 40712680), які знаходяться у банках на рахунках цього платника податків.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня з дня складення його повного тексту. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.06.2020.

Суддя Москаль Р.М.