Рішення № 8962442, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/3501.03.10

За позовомАкціонерного товариства “Страхова компанія “Залізничні шляхи”

До Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал”

Простягнення 1783,39 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаВільховик С.Л. –представник за довіреністю від 05.01.2010 р. б/н

Від відповідача не з’явився 01.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Акціонерне товариство “Страхова компанія “Залізничні шляхи” звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал” 1783,39 грн. заборгованості за генеральним договором про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 20.03.2007 р. № 01/RE/07.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/35 від 03.02.2010 р., яку призначено до розгляду на 01.03.2010 р.

У судове засідання, призначене на 01.03.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення ухвали від 03.02.2010 р. в матеріалах справи), вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити. Як слідує з позовної заяви та пояснень представника позивача, позовні вимоги про стягнення 1783,39 грн. мотивовані невиконанням відповідачем обов’язку з оплати частки страхового платежу перестраховика за договором співробітництво в області перестрахування і ретроцесії від 20.03.2007 р. № 01/RE/07 та відповідно до ковер-ноти від 02.04.2008 р. № 348-08/SK.

На підтвердження заявлених вимог позивач надав договір перестрахування від 20.03.2007 р., договір добровільного страхування від 31.03.2008 р., страхові акти від 24.04.2009 р. та від 13.05.2009 р., ковенр-ноту від 02.04.2008 р., повідомлення про страхові випадки, заяви на виплату страхового відшкодування, касовий ордер та платіжне доручення про сплату страхового відшкодування тощо.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2007 р. між Акціонерним товариством “Страхова компанія “Залізничні шляхи” та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Страховий капітал” було укладено договір № 01/RE/07 про співробітництво в області факультативного перестрахування та ретроцесії, згідно з яким сторони дійшли згоди, що кожна з них на добровільній основі передає іншій в перестрахування та приймає від іншої в перестрахування страховий ризик на умовах чинного законодавства, даного договору та конкретного договору перестрахування (ковер-ноти).

На виконання умов спірного договору між сторонами була укладена ковер-нота від 02.04.2008 р. № 348/08/SК на перестрахування автомобіля Toyota Camry 2,4L, державний номер ВІ 3353 АТ, 2008 року випуску.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, поданими ним копіями вищевказаних договорів.

Виходячи з умов п. 3.3 договору при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і конкретним договором перестрахування, відповідач зобов’язався виплатити позивачу (або у випадку його неплатоспроможності та за його дорученням страхувальнику (вигодонабувачу) відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), протягом 15 банківських днів з дня одержання від перестрахувальника (позивача) комплекту необхідних документів згідно з переліком у цьому пункті договору.

Всупереч умов договору після настання страхових випадків за ковер-нотою та одержання належного комплекту документів відповідач не сплатив позивачу частину страхового відшкодування, заборгувавши 1783,39 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями позивача про страхові випадки від 26.03.2009 р. та 30.03.2009 р., що містять відмітку про їх одержання відповідачем, а також розрахунком, проведеним відповідно до умов договору від 20.03.2007 р. та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про страхування” перестрахування являє собою страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Перелік випадків відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні визначений у ст. 26 Закону України “Про страхування”.

Відповідач не подав до суду обґрунтовані заперечення на позовну заяву та не довів суду належними засобами доказування підстав для звільнення його від обов’язків по сплаті своєї частки як ретроцесіонера у відшкодуванні в розмірі 1783,39 грн. Також відповідачем не надано суду доказів належної оплати за договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не спростував.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 1783,39 грн. боргу.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Страховий капітал” (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 6, к. 2, ідентифікаційний код 32206908) на користь Акціонерного товариства “Страхова компанія “Залізничні шляхи” (36011, м. Полтва, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 22523595) 1783 (одну тисячу сімсот вісімдесят три) грн. 39 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 15.03.2010 р.