Рішення № 89624353, 25.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 р. Справа№200/3836/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12 березня 2020 року № 37 про відмову позивачу у проведені перерахунку щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 26 лютого 2020 року № 04-249;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 18 лютого 2020 року на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 26 лютого 2020 року № 04-249.

В обґрунтування позову зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою із зони проведення антитерористичної операції та суддею у відставці, внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

До 18 лютого 2020 року розмір суддівської винагороди, який брався до уваги при обрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, визначався згідно положення ч. 3 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абз. 2 п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - від посадового окладу судді, що становив 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 (надалі - Рішення) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VIII «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон № 1402).

Згідно п. 3 резолютивної частини вказаного Рішення положення Закону № 1402 зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, після ухвалення Конституційним Судом України Рішення розмір суддівської винагороди, від якої рахується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, визначається відповідно до ст. 135 Закону № 1402 та обраховується від посадового окладу судді, який складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

5 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 04-249, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Донецькій області 26 лютого 2020 року, в якій посадовий оклад судді, який перебуває на відповідній посаді, визначено з 18 лютого 2020 року (день ухвалення Рішення) в сумі 63 060, 00 грн, що складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 102, 00 грн за станом на 1 січня 2020 року х 30).

Згідно письмової відповіді від 2 квітня 2020 року № 8583/02 та рішення відповідача від 12 березня 2020 року № 37 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку із тим, що Рішення Конституційного Суду України, начебто, не скасовує вже згаданий пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402, а надана довідка не відповідає встановленій формі.

На переконання позивача у межах спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року № 5-1, на яку посилається відповідач при відмові, адже порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, зазнав змін і в останній редакції (зі змінами, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 7 червня 2019 року № 6-1) на момент видачі довідки (26 лютого 2020 року) посилання у довідці на особовий рахунок формою довідки, затвердженою додатком 2 до вказаного Положення, не передбачена.

Крім цього, забезпечення суддів у відставці унормовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів», яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.

Суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 135 Закону № 1402).

За сукупністю наведеного позивач вважає, що рішення про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці прийнято не у спосіб визначений діючим законодавством, є протиправним та має бути скасовано (а.с. 1-5).

У відзиві на адміністративний позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді.

5 березня 2020 року позивач надав заяву на перерахунок пенсії на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці станом на 18 лютого 2020 року.

Відповідач зазначає, що дані вказаної довідки містять дані не особового рахунку (судді, якій працює на відповідній посаді), а посилається на Рішення Конституційного Суду, що у розумінні вимог діючого законодавства не є належним документом.

Щодо посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, яким визнано неконституційним положення п. 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, зазначає, що на момент звернення позивача за перерахунком не внесено змін до діючого законодавства на підставі Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2- р/2020 за відсутні роз`яснення щодо методики проведення перерахунку.

Листом Пенсійного фонду України від 16 квітня 2020 року № 2800-030102-9/12483 повідомлено, що з питання права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402 за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року надіслано запит до Міністерства соціальної політики України.

Враховуючи зазначене, відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити (а.с. 20-22).

Ухвалою суду від 14 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 15).

Дослідивши матеріали справи всебічно і повно суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; перебуває на обліку в Слов`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує довічне грошове утримання як суддя у відставці.

Відповідач, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справ (а.с. 46-47).

Наказом начальника управління державної судової адміністрації в Донецькій області від 10 січня 2005 року № 11-к ОСОБА_1 , суддю Ворошиловського районного суду м. Донецька, звільнено із займаної посади 12 січня 2005 року у відставку (а.с. 7).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 16 вересня 2014 року про запит його пенсійної справи розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в м. Слов`янську та Слов`янському р-ні ОСОБА_1 взято на облік у вказаному органі Пенсійного фонду та призначено довічне грошове утримання судді у відставці (а.с. 42, зв. бік а.с. 42).

Як вбачається з наявних матеріалів справи ОСОБА_1 за період з 2016 року по 2019 роки неодноразово здійснювали перерахунок грошового утримання, дослідження таких матеріалів вже було предметом розгляду в адміністративній справі № 200/8733/19-а (а.с. 32-41).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року № 200/8733/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні за період з 4 грудня 2018 року по 8 січня 2019 року та з 1 січня 2019 року по 13 березня 2019 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідок територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 11 грудня 2018 року № 04-1117 та від 9 січня 2019 року № 04-117-19 відповідно; зобов`язано Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 1 січня 2018 року по 9 листопада 2018 року згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 1 серпня 2018 року № 928, та здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 4 грудня 2018 року по 8 січня 2019 року та з 1 січня 2019 року по 13 березня 2019 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідок територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 11 грудня 2018 року № 04-1117 та від 9 січня 2019 року № 04-117-19 відповідно, з урахуванням виплачених сум довічного грошового утримання судді у відставці; у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено (а.с. 27- 31).

На підставі Рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 914290824947 від 7 листопада 2019 року ОСОБА_1 «Про перерахунок пенсії» ОСОБА_1 призначено щомісячне довічного грошове утримання судді у відставці у розмірі 38 900,25 грн (а.с. 26).

У зв`язку із підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів ОСОБА_1 отримав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 06-06 від 3 січня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2020 року, відповідно до якої суддівська винагорода працюючого судді (посадовий оклад, доплата за вислугу років 50%) складає 47 295, 00 грн (а.с. 25).

11 січня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру грошового утримання, вказаної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 3 січня 2020 року (зв.бік а.с. 25).

Як вбачається з наявних матеріалів справи на підставі Рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 914290824947 від 16 січня 2020 року ОСОБА_1 зроблено перерахунок щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною окладу (а.с. 24)

У зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів ОСОБА_1 отримав довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-249 від 26 лютого 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18 лютого 2020 року, відповідно до якої суддівська винагорода працюючого судді (посадовий оклад, доплата за вислугу років 50%) складає 94 590,00 грн (а.с. 9, 23).

5 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру грошового утримання, вказаної у довідці територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області від 26 лютого 2020 року, до якої додав крім довідки про заробітну плату також паспорт, трудову книжку та фото (зв.бік а.с. 23, 8).

30 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою щодо надання відповіді стосовно розгляду його заяви від 5 березня 2020 року (а.с. 10).

12 березня 2020 року Рішенням № 37 Рішенням Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, направлену на електрону пошту позивача 2 квітня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії по заробітку, оскільки на час звернення ОСОБА_1 не внесено змін до діючого законодавства на підставі Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та відсутні роз`яснення щодо методики проведення перерахунку (а.с. 12, 43).

Будучи не згодним із не проведенням перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання на підставі його заяви від 5 березня 2020 року № 2988 позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Преамбули Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Суд зазначає, що згідно ст. 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ “Про забезпечення права на справедливий суд” та рішення Конституційного суду України від 8 червня 2016 року у справі № 4-рп/2016) (далі – Закон № 2453-VІ), у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Аналогічні приписи встановлені в ст. 142 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ “Про судоустрій і статус суддів” (далі – Закон № 1402-VІІІ), який набрав чинності 30 вересня 2016 року та діє на теперішній час.

Отже, за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи дане Рішення у цій частині Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року №10-рп/2013).

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п`ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3.06.2013 №3-рп/2013).

Розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.

Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип`ятирічного віку, з об`єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов`язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Таким чином, згадані вище положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII втратили чинність з 18 лютого 2020 року.

Як наслідок, з 18 лютого 2020 року на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення статті 142 Закону №1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Разом із цим, посилання відповідача на пункт 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020, яким рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення у контексті даного спору, суд визнає безпідставними, оскільки підстави та порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначені статтею 142 Закону №1402-VIII та розділом ІІ Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1.

Матеріалами справи підтверджено, що разом із заявою від 5 березня 2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 надано пенсійному органу довідку, надану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-249 від 26 лютого 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18 лютого 2020 року, що оформлена у відповідності до згаданого вище Порядку.

Зазначена довідка з урахуванням вищенаведеного чинного нормативно-правового регулювання порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці є підставою для здійснення такого перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 з 18 лютого 2020 року.

Конституційний Суд України у пункті 7 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 зазначив, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та законом про статус суддів.

Зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 8 червня 2016 за №4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Суд акцентує увагу на тому, що запровадження Законом № 1402-VIII правила, згідно з яким зміна складових грошового забезпечення працюючого судді є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці покликана забезпечити єдність статусу судді, який здійснює повноваження з відправлення правосуддя, зі статусом судді у відставці.

Право позивача на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в належному розмірі є беззаперечним, гарантоване в силу положень статей 126, 130 Конституції України, статті 142 Закону №1402-VIII, а забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області рішенням від 12 березня 2020 року № 37 протиправно відмовило судді у відставці ОСОБА_1 у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання з 18 лютого 2020 року, отже, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог стосовно зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 18 лютого 2020 року на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 26 лютого 2020 року № 04-249, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 4 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту своїх порушених прав та вважає за доцільне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18 лютого 2020 року на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 26 лютого 2020 року № 04-249, відповідно позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 52180 від 7 квітня 2020 року (а.с. 6), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 263, 293, 295, 297, п. 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12 березня 2020 року № 37 про відмову позивачу у проведені перерахунку щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 26 лютого 2020 року № 04-249;

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 18 лютого 2020 року на підставі довідки територіального управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області від 26 лютого 2020 року № 04-249.

Стягнути зі Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (код ЄДРПОУ 37803258, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження судових рішень продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.П. Волгіна