Ухвала суду № 8962434, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 34/30326.02.10 За заявою          Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»           про          розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2009 у справі №34/303

За позовом          Державного центру зайнятості-виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Міністерства праці та соціальної політики України

до                    Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»                     

про          стягнення 39049986,42 грн.

                                                                                                    Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –          Галицька Н.А., нач. юр.-дог. від.юр. управл., дов. №ДЦ-04-983/0/6-10 від 17.02.2010;

від відповідача –          не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2009 у справі №34/303 позов задоволено.

29.07.2009 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2009 у справі №34/303, яке набрало законної сили 27.07.2009 видано наказ.

03.02.2010 заявник (відповідач) звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій просив розстрочити виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі №34/303 від 22.06.2009, на підставі якого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення суду, на 24 місяці, шляхом сплати кожного місяця 1/24 суми заборгованості.

В подальшому, заявник (відповідач) звернувся з аналогічною заявою 15.02.2010, в якій, крім того просив на період розгляду заяви про розстрочку та прийняття відповідного рішення, зупинити виконання рішення суду у справі №34/303.

Суд визнав вказану вимогу незаконною, в зв’язку з її необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 16.02.2010 суддею Сташківим Р.Б. призначено розгляд заяви на 26.02.2010.

На призначене судове засідання представник відповідача (заявника) не з’явився, причини неявки суду не відомі.

Як слідує з поданої заявником (відповідачем) заяви остання мотивована тим, що на думку Банку існують об’єктивні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду від 22.06.2009 у справі №34/303, а саме 10.02.2010 закінчується термін мораторію на задоволення вимог кредиторів, а у випадку одночасного звернення стягувачів до Банку з грошовими вимогами за виконавчими документами, які не виконувались в період дії мораторію, рахунки та сховища Банку будуть заблоковані т.я. Банк не матиме можливості одночасно задовольнити в повному обсязі всі виконавчі документи, а це може унеможливити належне і вчасне виконання рішення суду.

Представник позивача по суті поданої заяви заперечив, з тих підстав, що Боржником не доведено, що невиконання Банком зобов’язань не викликано невдалим менеджментом або невиправдано ризикованої кредитної політики Банку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача по суті поданої Банком заяви, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків»від 24.07.2009 № 1617, яким внесені зміни до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачає що, під час здійснення тимчасової адміністрації Національний банк України має право ввести повний або частковий мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також продовжити його.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться Національним банком України з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим Законом України «Про банки і банківську діяльність»та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам.

Враховуючи істотну загрозу платоспроможності Банку, з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів Банку, здійснення докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення його фінансового стану, на підставі вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність»Правління Національного банку України прийняло рішення про призначення у Банку тимчасової адміністрації з 10.02.2009 до 10.02.2010 (постанова Правління Національного банку України від 10.02.2009 №59).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Постановою Правління Національного банку України від 10.02.2010 № 60 «Про хід виконання програми фінансового оздоровлення Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»продовжено в банку тимчасову адміністрацію на один рік з 11.02.2010 до 11.02.2011.

Відповідно до визначення терміна мораторій наведеного у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI, під мораторієм розуміється зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції Закону України від 24.07.2009 № 1617-VI) протягом дії мораторію: забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом першим статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, зі змісту статті 121 ГПК України вбачається, що підставою, зокрема, для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, суду надано право провести таку розстрочку лише у виняткових випадках, за наявності вказаних обставин.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Подаючи до суду заяву про розстрочку виконання рішення суду, заявник посилається лише на той факт, що одночасне звернення стягувачів до Банку з грошовими вимогами, які не виконувались в період дії мораторію, з об’єктивних причини не може бути виконано Банком, т.я. рахунки Банку будуть заблоковані, і Банк не матиме можливості одночасно задовольнити всі виконавчі документи.

Проте, факт наявності тимчасової адміністрації та одночасного виконання усіх рішень суду, які не виконувались протягом тривалого терміну, у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у Банку не може бути достатньою й винятковою підставою для розстрочення виконання рішення у даній конкретній справі.

Заявником усупереч статті 33 ГПК України не доведено фактів:

- ускладнення виконання саме рішення у даній справі внаслідок зазначених обставин;

- того, що у нього відсутні кошти чи інше майно для виконання рішення суду;

- того, що рішення суду може бути виконано лише протягом заявленого строку.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаної заяви та розстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству комерційному банку «Надра»в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2009 у справі №34/303.

Суддя                               Сташків Р.Б.