Рішення № 89624104, 03.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року Справа № 160/1172/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування пенсії ОСОБА_1 з грудня 2019 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах по Списку № 2 на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 01 грудня 2019 року, врахувавши період його роботи на пільгових умовах за Списком № 2 з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.01.2018 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та до 01.12.2019 року отримував пенсію за віком за Списком № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до пільгового стажу було враховано період роботи в ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного обладнання і трубопроводів" з 07.12.1981р. по 31.01.1988р. на посаді слюсара по зачищенню металевих виробів абразивними кругами сухим способом 2,3 розряду в цеху КВОТ №1 с КПО, згідно рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2016 року №20 та період роботи з 01.02.1988р. по 31.10.2001р. на посаді наждачника в цеху КВОТ №1 с КПО у ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного обладнання і трубопроводів". Проте, 11.12.2019 року листом Відділу з питань перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. № 5172/03-8/22 від 11.12.2019 року, позивача було повідомлено, що період роботи з 01.02.1988 року по 31.10.2001 року на посаді наждачника у ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного обладнання і трубопроводів", згідно рішення комісії, до Списку № 2 зараховано не було, оскільки ця посада не була передбачена Списком № 2 до 1991 року та атестація робочих місць за умовами праці проведена з порушенням чинного законодавства. Позивач не погоджується із такими діями відповідача та зазначає, що з 01.02.1988 року змінилась лише назва його професії у зв`язку зі змінами тарифних умов оплати праці, при цьому умови праці не змінювались, крім того професія «наждачник» передбачена Списком № 2, який затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10. З урахуванням чого позивач вважає, що має достатній пільговий стаж для отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, а припинення виплати раніше призначеної йому пенсії є протиправним та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 25.03.2020 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

18.03.2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням засідання комісії по розгляду звернень громадян Кам`янського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 09.03.2017 року № 43 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058- ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через відсутність пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців. За документами, наданими для призначення пенсії, загальний страховий стаж, який було зараховано позивачу складав: 36 років 11 місяців 18 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 2 - 8 років, а саме: робота на пільгових умовах за Списком № 2 - 6 років 1 місяць 25 днів та період проходження строкової служби, яка прирівнюється в межах стажу роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах - 2 роки 14 днів. Період роботи ОСОБА_1 з 01.02.1988 року по 31.10.2001 року на посаді «наждачника» у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів» не зараховано до пільгового стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки згідно листа Департамента соціального захисту населення від 20.08.2013 року № 3486/01/192-13 встановлено, дослідження факторів виробничого середовища в зазначеному підприємстві не проводились, атестація робочих місць за умовами праці проведена з порушенням чинного законодавства. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у ОСОБА_1 виникає у 57 років. Позивач у 2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. З 02.10.2018 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначену відповідно до Закону України № 1058-ІV. ОСОБА_1 при призначені пенсії за Списком № 2 до пільгового стажу було враховано період роботи з 07.12.1981 року по 31.01.1988 року у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного обладнання і трубопроводів», згідно рішення Комісії від 22.12.2016 року № 20 та період проходження військової служби з 21.10.1979 року по 04.11.1981 року (відповідно до п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року).Проте, листом Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 11.12.2019 року № 5172/03-8/22 позивача було повідомлено про припинення виплати пенсії у зв`язку з відсутністю у нього права. Відповідач вважає, що його відповідають чинному законодавству, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 14.11.2016 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням засідання комісії по розгляду звернень громадян Кам`янського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 09.03.2017 року року № 43 було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через відсутність пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців.

За документами, наданими для призначення пенсії, загальний страховий стаж, який було зараховано позивачу складав: 36 років 11 місяців 18 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 2 - 8 років, а саме: робота на пільгових умовах за Списком № 2 - 6 років 1 місяць 25 днів та період проходження строкової служби, яка прирівнюється в межах стажу роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах - 2 роки 14 днів.

25.10.2018 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

На підставі вказаної заяви позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

При цьому при призначенні пенсії позивачу було загальний страховий стаж, який було зараховано позивачу складав: 38 років 11 місяців 18 днів, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком № 2 - 8 років 2 місяці 10 днів.

Проте, з 01.12.2019 року розпорядженням відділу з питань перерахунків № 4 управління застосування законодавства Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було припинено виплату пенсії у зв`язку з відсутністю у позивача права на отримання пенсії за Списком № 2.

Так, відповідачем не було зараховано за пільгового стажу позивача за Списком № 2 період його роботи з 01.02.1988 року по 31.10.2001 року на посаді «наждачника» у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів», оскільки згідно листа Департамента соціального захисту населення від 20.08.2013 року № 3486/01/192-13 відповідно до якого атестація робочих місць за умовами праці на вказаному підприємстві була проведена з порушенням чинного законодавства.

Позивач вважає дії відповідача щодо припинення виплати пенсії, а також не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року - протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, предметом спору у даній справі є зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоду роботи позивача з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року на посаді «наждачника» у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів», а також дії відповідача щодо припинення виплати пенсії.

Також суд звертає увагу на те, що питання зарахування періоду роботи позивача з 21.08.1992 року по 31.10.2001 року на посаді «наждачника» у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів» не є предметом спору у даній справі та судом не досліджується.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо зарахування до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за віком з пільгових підстав незалежно від міста останньої роботи мають працівники, що були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо тяжкими умовами праці по Списках № 1 та № 2 виробництв, робот, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих міст.

Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників , затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Також, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, а саме чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

В силу пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до статті 23 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» систему архівних установ України становлять, зокрема, архівні підрозділи державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій.

Згідно із підпунктом 12.3.1. Правил роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Державного комітету архівів України від 16 березня 2001 року №16, передбачено, що порядок передавання й подальшого користування документами установи після її реорганізації або ліквідації передбачається в наказі, іншому розпорядчому акті або рішенні про реорганізацію чи ліквідацію установи.

Разом з тим, за змістом пункту 20 Порядку № 637 уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу видаються підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками.

Отже, лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював на ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів»:

- з 07.12.1981 року - слюсарем по зачищенню металевих виробів абразивними кругами сухим способом 2 розряду (наказ від 04.12.1981 року № 210-к),

- з 12.02.1987 року - переведено у якості слюсаря по зачищення 3 розряду в цеху КВОТ № 1 с КПО (наказ від 12.02.1987 року № 18-к);

- з 01.02.1988 року - переведено наждачником 3 розряду, у зв`язку із введенням нових тарифних умов оплати праці (наказ від 05.02.1988 року № 14-к);

- з 27.10.1994 року - присвоєно другу професію токаря-розточника 2 розряду (наказ від 27.10.1994 року № 54-к);

- з 31.10.2001 року - звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України (наказ від 31.10.2001 № 52).

Згідно розділу XV «Металообробка» (підрозділів 10 «Інші професії металообробки») Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 передбачено, що правом на пільгову пенсію користуються робітники, зайняті на обдиранні, точінні, різанні, шліфуванні металевих виробів та інструментів абразивними кругами сухим способом, і в підрозділі 8 «Абразивне графітно-тигельне виробництво» цього розділу Списку № 2 передбачені токарі на обточуванні абразивних виробів, розточники абразивних виробів.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 розділ XIV «Металообробка», підрозділ 10 «Інші професії металообробки» (позиція 2151200а-14862) до Списку № 2 були внесені «наждачники», зайняті обробкою литва та зварних виробів абразивними кругами і пневматичним інструментом.

Наказом ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного обладнання і трубопроводів» від 13.10.1994 року № 113-з було підтверджено, що «наждачники» мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що професія «наждачник», на якій у спірний період працював позивач передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10.

Також в довідці архівного управління Кам`янської міської ради від 27.10.2016 року № Л-1420/03-09 про роботу ОСОБА_1 у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного обладнання і трубопроводів» заначено, що відомості про роботу позивача з неповним робочим днем відсутні.

Щодо можливості зарахування періоду роботи позивача з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року за умови проведення атестації робочого місця суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, п. 3 Порядку № 383 передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином період роботи позивача з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року повинен бути зарахований без урахування відомостей про проведення атестації робочого місця на підприємстві.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно не зараховано до стажу роботи позивача, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування пенсії позивачу суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV)

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття органом Пенсійного фонду відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Проте, відповідачем не надано до суду жодних доказів того, що позивачем при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за його заявою від 25.10.2018 року, було подано документи, що містять недостовірні відомості, більш того відповідно до протоколу про призначення пенсії за віком позивачу було зараховано пільговий стаж у кількості 8 років 2 місяці 10 днів, наявність якого і під час розгляду справи відповідачем не заперечується.

Висновок відповідача про відсутність у позивача права на пенсію у віці 57 років за умови наявності пільгового стажу у кількості 8 років 2 місяці 10 днів, зроблений після призначення пенсії не може бути підставою для припинення пенсійних виплат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу були протиправними, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо частини позовних вимог про вирішення питання про призначення пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах по Списку № 2 на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 01 грудня 2019 року, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки питання про призначення пенсії позивачу вже було вирішено і така пенсія була йому призначена на підставі його заяви від 25.10.2018 року.

При цьому, з метою забезпечення ефективного судового захисту порушених прав позивача, суд керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з дати її припинення, а саме з 01.12.2019 року.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

При цьому відповідачем не доведено належними доказами правомірності своїх дій щодо припинення виплати пенсії, а також не зарахування спірного періоди роботи позивача до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії зав ком на пільгових умовах за Списком № 2.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 630,60 грн. (75%).

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з дати її припинення, а саме з 01.12.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати період роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.02.1988 року по 21.08.1992 року на посаді «наждачника 3 розряду» у ВАТ «Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів» до пільгового стажу роботи за Списком № 2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 630,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей визначених абзацом 2 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна