Рішення № 89622838, 03.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2020Справа № 910/3517/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»

про стягнення 12109,37 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення 12109,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.11.2019 у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , якому позивач, як страховик виплатив, страхове відшкодування в розмірі 12109,37 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12109,37 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.03.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 06.04.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 16.04.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 10.04.2020.

Відповідач у поданому о суду відзиві частково визнав позов, зазначивши, що 02.04.2020 останнім було сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 8648,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7738. Також відповідач вказав, що позивач не звертався до останнього із вимогою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим позбавив відповідача виконати сої зобов`язання у досудовому порядку. Також відповідач вказав, що не погоджується з іншою частиною заявлених позивачем вимог, зазначивши, що сума заявлена позивачем до стягнення в розмірі 3460,51 грн є необґрунтованою. На підставі викладеного відповідач просив закрити провадження у справі в частині стягнення 8648,86 грн та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 3460,51 грн.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.04.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №030327/4605/0000028, за умовами якого застраховано, автомобіль марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

24.11.2019 у м. Києві, за наступними координатами: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка здійснив зіткнення із автомобілем марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, що вбачається із наявних у матеріалах справи фотознімків зазначеної ДТП.

По факту вказаної ДТП водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено електронне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол) від 24.11.2019 №CD5A1F199BA6.

Як встановлено ст.33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

З відомостей, які містяться в електронному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол) від 24.11.2019 №CD5A1F199BA6, вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , заподіяно пошкодження заднього лівого крита та бамперу.

Судом встановлено, що електронний європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

Отже, враховуючи вищенаведене, з урахуванням приписів чинного законодавства, суд приймає до уваги електронне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (електронний європротокол) від 24.11.2019 №CD5A1F199BA6 як належний доказ вчинення ДТП за участю застрахованого автомобіля марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 .

Позивач, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту від 04.04.2019 №030327/4605/0000028, на підставі страхового акту №00328741 від 12.12.2019, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу в розмірі 12109,37 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №125696 від 13.12.2019.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку №123041868 від 26.11.2019 СТО - ФОП Ритко Д.В., відповідно до якого вартість відновлювального автомобіля марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 склала 14059,37 грн.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи і не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/166511617 у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант».

З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов`язкового страхування № ЕР/166511617 був чинний на момент скоєння ДТП (24.11.2019). Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза - 0 грн.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Seat», д.н.з. НОМЕР_2 , збитки у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту від 04.04.2019 №030327/4605/0000028, перейшло право вимоги, яке ОСОБА_2 , мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

В той же час, матеріалами справи та поясненнями відповідача підтверджується, що в ході розгляду справи останнім було частково виплачено на рахунок позивача суму страхового відшкодування в розмірі 8648,86 грн, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №7738 від 02.04.2020.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 8648,86 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

В той же час, стосовно заперечень відповідача, щодо необґрунтованості розрахунку заявленої позивачем до стягнення суми страхового відшкодування, суд вважає за необхідне зазначити, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що розрахунок суми страхового відшкодування здійснено позивачем на підставі Рахунку №123041868 від 26.11.2019 та ремонтної калькуляції СТО, які підтверджують розмір фактичних збитків.

Разом з тим, надана відповідачем ремонтна калькуляція від 26.03.2020 не містить жодних відомостей стосовно особи яка її склала та не містить інформації на підставі яких саме вихідних даних її складено. Також відповідачем не надано жодних доказів стосовно проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Частиною 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, суд зазначає, що матеріали справи не містять висновків товарознавчої експертизи стосовно визначення вартості матеріального збитку та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, проведеного на замовлення відповідача, також відповідачем під час розгляду справи не заявлялось клопотання про призначення судом зазначеної експертизи, а відтак, враховуючи відсутність доказів неналежності та необґрунтованості наданих позивачем доказів, суд доходить до висновку, що надані позивачем докази, а саме рахунок №123041868 від 26.11.2019 та ремонтна калькуляція СТО, є більш вірогідним.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 3460,51 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи, що позивач не звертався до відповідача у встановленому законом порядку із вимогою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, судові витрати залишаються за позивачем.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04070, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування в розмірі 3460 (три тисячi чотириста шістдесят) грн 51 коп.

Провадження у справі №910/3517/20 в частині позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 8648 (вісім тисяч шістсот сорок вісім) грн 86 коп. закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 03.06.2020.

Суддя Я.В. Маринченко