Рішення № 8962161, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/2004.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євростандарт

ХХІ сторіччя»;

Про                    стягнення 33101,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Ханенків О.М., представник, довіреність №001/13 від 13.01.2010 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. порушено провадження у справі №18/20, справа призначена слуханням на 28.01.2010 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 28.01.2010 р. до 11.02.2010 р., з 11.02.2010 р. до 04.03.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 28.01.2010 р. та від 11.02.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 33101,00 грн. заборгованості, 331,01 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Євростандарт ХХІ Сторіччя», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.08.2007 р. між сторонами укладений договір №2606/01 про заміну кредитора у зобов’язанні, які виникли між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Лукор»за договором №10-010/06 (№10-010/0) від 25.04.2006 р. на суму 298101,00 грн.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору позивач передав відповідачеві, а останній прийняв право вимоги у Закритого акціонерного товариства «Лукор»заборгованості у розмірі 298101,00 грн.

Згідно з п. 4 договору відповідач зобов'язався протягом трьох місяців з дати укладення договору перерахувати на користь позивача 298101,00 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, перерахувавши на користь позивача лише суму у розмірі 265000,00 грн. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 33101,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №001/94 від 09.04.2008 р. про погашення заборгованості.

Відповідач листом від 09.04.2008 р. вих. №131 у відповідь на вищезазначену претензію зазначив про те, що погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 302654,68 грн. буде здійснюватися наступним чином:

—у квітні 2008 р. –70000,00 грн.;

—у травні 2008 р. –70000,00 грн.;

—у червні 2008 р. –70000,00 грн.;

—у липні 2008 р. –140000,00 грн.;

—у серпні 2008 р. –140000,00 грн.;

—у вересні 2008 р. –140000,00 грн.;

—у жовтні 2008 р. –56599,40 грн.

Слід також зазначити про те, що Закрите акціонерне товариство «Лукор»у листі від 27.08.2009 р. вих. №35/115 повідомило позивача про те, що повністю сплатило на користь відповідача заборгованість.

Подана позивачем заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах суми позову у розмірі 33668,01 грн. не підлягає задоволенню, оскільки статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. У даному випадку це стосувалося позивача, який мав би довести наявність обставин, визначених статтями 66, 67 ГПК України. Такі докази позивачем не доведені та господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеної заяви.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Євростандарт ХХІ сторіччя»(юридична адреса: інд. 03049, м. Київ, вул. Туполєва, 6, кімната АПП; фактична адреса: інд. 03055, м. Київ, провулок Політехнічний, 1/33, к. 6; код ЄДРПОУ 33492661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс»(інд. 77306, Івано –Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 11, код ЄДРПОУ 32511248) 33101 (тридцять три тисячі сто одна) грн. заборгованості, 331 (триста тридцять одна) грн. 01 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко