Рішення № 8962159, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/46417.03.10 За позовом дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів "Гаражне підприємство №2" АТ холдингової компанії "Київміськбуд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Сервіс-7"

третя особа          акціонерне товариство Холдінгова компанія „Київміськбуд"

про визнання правочину недійсним

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача           Удалов Т.Г.(директор)

Від відповідача Рачинський В.А.(дов. від 02.07.2009)

Від третьої особи          Нещерета Д.Б.(дов. від 27.07.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним правочину з передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 з балансу дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2”акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” на баланс товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”, як такого, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”повернути на баланс дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2”акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд” багатоповерховий гараж по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва, отриманий за актом прийому-передачі від 15.05.2007.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.06.2009 порушено провадження у справі №50/464 та призначено до розгляду на 06.07.2009.

Представники сторін в судове засідання 06.07.2009 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, відповідач причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Також через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання. Розгляд справи було відкладено на 27.07.2009.

22.07.2009 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

27.07.2009 в судове засідання прибув директор позивача, дав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 16.09.2009.

16.09.2009 розгляд справи не відбувся у зв"язку з хворобою судді, оголошена перерва на 07.10.2009.

В судове засідання 07.10.2009 прибув представник відповідача, дав пояснення по справі та подав витребувані від нього документи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 21.10.2009.

В судове засідання 21.10.2009 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник позивача подав суду лист Київського міського БТІ, в якому зазначалося, що за адресою вул. Л.Руденко, 6-а на праві власності зареєстрована частина нежитлових приміщень площею 539,7 м2 за Акціонерним товариством Холдінгова компанія „ Київміськбуд" на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської держадміністрації 11.02.1998, дублікат свідоцтва перереєстровано 22.07.1999.

У зв"язку з наведеним суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача акціонерне товариство Холдінгова компанія „Київміськбуд", оскільки рішенням з даної справи можуть зачіпатися його права як власника частини приміщень, спір щодо яких є предметом розгляду даної справи.

Розгляд справи було відкладено на 04.11.2009.

В судове засідання 04.11.2009 прибули представники позивача, відповідача та третьої особи, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить:

1. Визнати недійсним правочин з передачі Гаража - 18, Осокорки - 9, по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 з балансу дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2”акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”(код ЄДРПОУ 24081902) на баланс товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”(код ЄДРПОУ 34881773).

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Парк Сервіс-7”(код ЄДРПОУ 34881773) повернути на баланс дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів “Гаражне підприємство №2” акціонерного товариства холдингової компанії “Київміськбуд”(код ЄДРПОУ 24081902) Гараж -18, Осокорки - 9 по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва, отриманий згідно протоколу загальних зборів власників гаражних боксів у багатоповерховому гаражі по вул. Л.Руденко, 6-А від 17.04.2007 №1; рішення від 18.04.2007 №18/1 про передачу багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а на баланс ТОВ “Парк Сервіс-7”для експлуатації та обслуговування; акту прийому-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007; авізо від 15.05.2007 №106.

Суд прийняв до уваги дані уточнення.

Представник третьої особи подав відзив на позовну заяву, в якому просить позов задовольнити, у зв’язку з таким:

Згідно свідоцтва про право власності на нежилі приміщення від 11.02.1998 власником нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва є акціонерне товариство холдингова компанія “Київміськбуд”.

Будівництво вказаного нерухомого майна здійснювалося AT ХК «Київміськбуд». Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.01.1997 № 27, затвердженого розпорядженням Харківської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.01.1997 № 046, нерухоме майно, що є предметом спору було введено в експлуатацію та з усіма комунікаціями, включаючи системи електропостачання, водопостачання та опалення передані холдинговою компанією “Київміськбуд” на баланс ДП «ГП №2» AT ХК «Київміськбуд».

Передача на баланс ДП «ГП №2» AT ХК «Київміськбуд»здійснювалась за авізо від 13.07.2001 № 106. ДП «ГП №2» AT ХК «Київміськбуд»нерухоме майно на баланс прийняло, свідченням чого є підтвердження підписане керівником підприємства.

Власником частини даного нерухомого майна є AT ХК «Київміськбуд»і право розпорядження власним нерухомим майном є його виключною компетенцією. Будь-яких рішень щодо передачі даного майна з балансу ДП «ГП №2» AT ХК «Київміськбуд»на баланс третьої особи власником не приймалось, на підписання документів щодо такої передачі жодна особа не уповноважувалась.

AT ХК «Київміськбуд»здійснювало відчуження гаражів по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва як індивідуально визначеного нерухомого майна фізичним особам та організаціям. При цьому гаражі не входять до складу нерухомого майна, що є предметом даного спору. Кожен власник гаражного боксу має окреме свідоцтво про право власності на гараж.

Отже, даний спір жодним чином не стосується прав і обов’язків власників гаражів.

Для вирішення питання щодо зміни експлуатуючої організації власникам гаражних боксів необхідно було створити юридичну особу з окремою організаційно-правовою формою власності (наприклад, гаражний кооператив), передати до статутного фонду цієї особи власне майно. Після чого дана організація мала би право на звернення до AT ХК «Київміськбуд»з ініціативою щодо зміни експлуатуючої організації.

Але як зазначила третя особа у своєму відзиві, до AT ХК «Київміськбуд»жодних пропозицій щодо зміни експлуатуючої організації не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи було відкладено на 04.12.2009.

В судове засідання 04.12.2009 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що Бюро технічної інвентаризації м. Києва не виконало вимог попередньої ухвали суду та не подало суду копію інвентарної справи щодо Гаража - 18, Осокорки - 9, по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва. Розгляд справи було відкладено на 11.01.2010.

В судове засідання 11.01.2010 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі та подали докази.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом встановлено, що Бюро технічної інвентаризації м. Києва вдруге не виконало вимог попередньої ухвали суду та не подало суду копію інвентарної справи щодо Гаража - 18, Осокорки - 9, по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва. Розгляд справи було відклдено на 08.02.2010.

В судове засідання 08.02.2010 з"явився представник позивача, дав пояснення по справ та подав клопотання про витребування доказів. Суд дане клопотання задовольнив.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. Розгляд справи було відклдено на 10.03.2010.

В судове засідання 10.03.2010 з"явилися представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва серії НП № 010001014 про право власності на нежилі приміщення Головного управління житлового господарства та майна міста Києва Київської міської державної адміністрації, власником нежилих приміщень площею 539,700 кв.м. по вул. Лариси Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва(далі майно, спірне майно) є акціонерне товариство Холдингова компанія «Київміськбуд».

Будівництво вказаного нерухомого майна здійснювалося AT ХК «Київміськбуд». Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 31.01.1997 № 27, затвердженого розпорядженням Харківської районної в м. Києві державної адміністрації від 31.01.1997 № 046, нерухоме майно, що є предметом спору було введено в експлуатацію. У вказаному гаражі знаходяться бокси, контрольно-пропускний пункт, магазин автозапчастин, пости огляду автомобілів, бухгалтерія, службові приміщення, кабінет директора, кімната обслуговування персоналу, технічні приміщення, трансформаторні підстанції, під'їзні шляхи, електромережі, системи вентилювання повітря, водопостачання та водовідведення тощо.

Право власності акціонерного товариства Холдингова компанія «Київміськбуд»на вищевказані приміщення підтверджується також листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, в якому зазначено:

за адресою вул. Л. Руденко, 6-а на праві власності зареєстрована частина нежитлових приміщень площею 539,7 м2 за Акціонерним товариством Холдінгова компанія „Київміськбуд" на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської держадміністрації 11.02.1998. Дублікат свідоцтва перереєстровано 22.07.1999.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що на підставі Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію гаража на ділянці 18, в IX мікрорайоні ж/м «Осокорки - Північні»(завірена копія в матеріалах справи), та згідно авізо від 13.06.2001 №106(завірена копія в матеріалах справи), для забезпечення обслуговування та утримання гаража, на баланс дочірнього підприємства «Гаражне підприємство №2»акціонерного товариства холдінгова компанія «Київміськбуд», було передано гараж на ділянці 18, в IX мікрорайоні ж/м «Осокорки - Північні»(м.Київ, вул..Л.Руденко, 6а), за інвентарною вартістю 4098018,00 грн., в тому числі, обладнання 82354,00 грн.

Дочірнє підприємство «Гаражне підприємство №2»акціонерного товариства холдінгова компанія «Київміськбуд», підтвердило, що прийняло на баланс гараж на ділянці 18, в IX мікрорайоні ж/м «Осокорки - Північні»(м.Київ, вул..Л.Руденко, 6а), за інвентарною вартістю 4098018,00 грн., в тому числі, обладнання 82354,00 грн., що складається з трансформаторних підстанцій, під'їзних шляхів, електромереж, систем вентилювання повітря, водопостачання та водовідведення тощо(завірена копія в матеріалах справи).

В подальшому загальними зборами власників гаражних боксів прийняті рішення про зміну експлуатаційної організації та передачу підземних паркінгів, гаражів та автостоянок іншій організації - TOB «Парк Сервіс-7».

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення від 18.04.2007 за актом приймання-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-а у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 та згідно авізо №106 від 15.05.2007 майно було передано TOB «Парк Сервіс-7». Станом на день розгляду справи користувачем всіх комунікацій, допоміжних приміщень, під'їзних шляхів тощо є TOB «Парк Сервіс-7».

Судом встановлено, що передача ДП «ГП №2» AT ХК «Київміськбуд»підземних паркінгів, гаражів та автостоянок з усіма комунікаціями, що розташовані в м. Києві за адресою: вул. Лариси Руденко, 6-А TOB «Парк Сервіс-7»є протиправною у зв’язку з наступним:

Власником частини даного нерухомого майна є AT ХК «Київміськбуд»і право розпорядження власним нерухомим майном є його виключною компетенцією.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджується, що будь-яких рішень щодо передачі даного майна з балансу ДП «ГП № 2» AT ХК «Київміськбуд»на баланс будь-якої третьої особи власником не приймалось, на підписання документів щодо такої передачі жодна особа не уповноважувалась.

AT ХК «Київміськбуд»здійснювало відчуження гаражів за адресою: м. Київ, вул. Л.Руденко, 6-а, як індивідуально визначеного нерухомого майна фізичним особам та організаціям. При цьому, гаражі не входять до складу нерухомого майна, що є предметом даного спору. Кожен власник гаражного боксу має окреме свідоцтво про право власності на гараж.

Отже, суд приходить до висновку, що даний спір жодним чином не стосується прав і обов'язків власників гаражів.

Суд наголошує, що для вирішення питання щодо зміни експлуатуючої організації власникам гаражних боксів необхідно було створити юридичну особу з окремою організаційно-правовою формою власності (наприклад, гаражний кооператив), передати до статутного фонду цієї особи власне майно. Після чого дана організація мала би право на звернення до AT ХК «Київміськбуд»з ініціативою щодо зміни експлуатуючої організації.

Однак з матеріалів справи та з пояснень представника третьої особи вбачається, що до AT ХК «Київміськбуд», як до власника частини нерухомого майна, що розташоване в м. Києві за адресою: вул. Лариси Руденко, 6-А TOB «Парк Сервіс-7» жодних пропозиції щодо зміни експлуатуючої організації не надходило.

Отже, оскільки власником вищезазначеного майна та комунікацій є AT ХК «Київміськбуд», а право розпорядження нерухомим майном є його виключною компетенцією, передача даного майна з балансу позивача на баланс відповідача без його згоди є грубим порушенням вимог чинного в Україні законодавства.

Згідно із ст.ст. 2, 4 Закону України “Про власність” право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування –це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 91 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В даному випадку позивач є балансоутримувачем майна переданого йому власником, а отже має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження даним майном.

Крім того, суд зазначає, що TOB «Парк Сервіс-7»переоформило на себе договори на водопостачання та водовідведення, а також на постачання електроенергії.

Так, ВАТ «АК «Водоканал», листом від 01.04.2009 №08/1762/08-13/11-09 повідомило директора ДП «ГП № 2»AT ХК «Київміськбуд»Удалову Т.Г., що листом від 19.04.2007 №69 ДП «ГП № 2»AT ХК «Київміськбуд»просило розірвати договір на водопостачання та водовідведення у зв'язку з передачею об'єкту по вул. Руденко, 6-а на баланс TOB «Парк Сервіс-7».

Судом встановлено, що керівником TOB «Парк Сервіс-7»є Островецький Володимир Федорович. Засновниками є: Островецький В.Ф. - 25 % статутного фонду; Золотун О.П. - 25 % статутного фонду; Ласкута І.О. - 25 % статутного фонду; Богданенко М.Г. - 25 % статутного фонду.

На момент передачі спірного майна від позивача до відповідача директором обох цих підприємств був Островецький В.Ф. і саме він представляв інтереси даних підприємств в момент передачі майна.

Згідно положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї є пов'язаними особами. Отже, укладення правочину відбулося між пов'язаними особами, що призвело до негативних наслідків для однієї зі сторін правочину.

Пунктом 6.6. статуту позивача встановлено, що директор, представляє підприємство в усіх органах, підприємствах, організаціях, укладає угоди, видає довіреності тощо.

Згідно пункту 6.2. статуту, встановлена виключна компетенція засновника щодо визначення основних напрямків діяльності позивача, включаючи, погодження питань відчуження та надання в оренду нерухомого майна підприємства.

Пункт 6.3. вказаного статуту визначає, що керівництво поточною діяльністю підприємства здійснює директор, який призначається та звільняється з посади Правлінням Засновника.

Згідно закону, представництво виникає, в тому числі, з акту органу юридичної особи.

Наказом AT ХК «Київміськбуд»від 12.10.2006 №229к, Островецького Володимира Федоровича було призначено на посаду директора ДП «Гаражне підприємство №2» AT ХК «Київміськбуд», а наказом TOB «Парк Сервіс-7»від 15.01.2007 призначено директором TOB «Парк Сервіс-7».

Отже, законним представником позивача та відповідача на момент передачі Майна була одна й та ж особа - Островецький В.Ф.

Суд наголошує, що представник, вчиняючи правочин, не виражає власну волю. Його завдання полягає в тому, щоб реалізувати волю особи, яку він представляє. Відповідно до мети статутної діяльності, волею особи, яку представляв Островецький В.Ф. є отримання прибутку.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вчинивши правочин з незаконної передачі спірного майна, Островецький В.Ф. позбавив позивача можливості отримувати прибуток, тобто діяв всупереч його інтересів. При цьому він усвідомлював, що вчиняє правочин всупереч інтересам позивача та бажав (або свідомо допускав) настання негативних наслідків.

Зважаючи на те що Островецький В.Ф. на момент передачі спірного майна був керівником позивача та керівником і засновником відповідача, суд приходить до висновку про наявність навмисної змови представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення внаслідок цього несприятливих наслідків для позивача. При цьому Островецький В.Ф, як учасник змови одержав вигоду від здійснення правочину, у вигляді одержання прибутку підприємством керівником та засновником якого він є.

Згідно зі статтею 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Разом з тим, частиною 3 статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Крім того, суд наголошує, що вчинивши дії з передачі майна від позивача до відповідача Островецький В.Ф. фактично здійснив його відчуження, чим перевищив надані йому статутом повноваження.

Статтею 241 ЦК України, встановлено, що, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Судом встановлено, а сторонами не спростовано той факт, що власником майна - AT ХК «Київміськбуд»дії Островецького В.Ф. з передачі майна схвалені не були, повноважень, розпоряджень, доручень тощо на таку передачу йому не надавалось.

Таким чином, вчинивши правочин з незаконної передачі майна з перевищенням наданих повноважень Островецький В.Ф. порушив статтю 241 ЦК України, що має своїм наслідком недійсність даного правочину.

Частина 1 статті 203 ЦК України, встановлює: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, суд приходить до загального висновку, що вчинений правочин з передачі майна відповідачеві не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства та підлягає визнанню судом недійсним.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд критично оцінює відзив відповідача на позовну заяву відповідача у зв’язку з таким:

Відповідач вважає, що рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі №16/65 за позовом АТ ХК «Київміськбуд»до ДП «ГП №2»АТ ХК «Київміськбуд», було визнано правомірною дію позивача з передачі відповідачеві багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-а.

Частиною 2 статті 35 ГПК України, визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Але з тексту рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі №16/65 випливає, що суд не досліджував питання законності передачі майна від позивача до відповідача, судом лише встановлено, що ДП «ГП №2»АТ ХК «Київміськбуд»є юридичною особою, має відокремлене майно, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові і немайнові права, нести обов'язки.

Вказані факти позивачем не заперечуються. Таким чином, факти, встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 у справі №16/65 не мають значення для розгляду даної справи по суті.

Крім того, відповідач у своєму відзиві вказує, що рішення про заміну експлуатуючої організації з позивача на відповідача прийняли власники гаражних боксів багатоповерхового гаража по вул.. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва, яких налічується 350 осіб, що знайшло відображення в протоколі №1 від 17.04.2007.

Проте, судом уже встановлено той факт, що власники гаражних боксів не мали права приймати рішення щодо передачі майна(обладнання, що складається з трансформаторних підстанцій, під'їзних шляхів, електромереж, систем вентилювання повітря, водопостачання та водовідведення тощо), що належить на праві власності АТ ХК «Київміськбуд»з балансу позивача на баланс відповідача без згоди даного товариства. Таке рішення власників гаражних боксів за своєю правовою природою є нікчемним і не несе жодних юридичних наслідків.

На думку відповідача до участі у справі необхідно залучити власників гаражних боксів. При цьому, як на підставу своїх доводів відповідач посилається на постанову Верховного Суду України від 15.04.2003 N 3/264 (03/133), згідно з якою суд дійшов висновку, що засновниками ЗАТ "Оболонь" є як юридичні так і фізичні особи, які до участі в справі не залучені. Згідно із ст. 26 ЦПК України при об'єднанні кількох пов'язаних між собою вимог, одні з яких підвідомчі районному (міському), а інші - господарському суду, всі вони підлягають розглядові районним (міським) судом.

Саме тому, відповідач вважає, що дана справа не підвідомча господарському суду.

Натомість, власники гаражів не є засновниками, ані позивача, ані відповідача. Крім того, вони не є співвласниками майна, що передано з балансу позивача на баланс відповідача.

Власники гаражів володіють, користуються та розпоряджаються індивідуально визначеним нерухомим майном. При цьому, гаражі не входять до складу Майна, що є предметом даного спору. Кожен власник гаражного боксу має окреме свідоцтво про право власності на гараж.

Отже, даний спір жодним чином не стосується прав і обов'язків власників гаражів, а тому їх залучення до участі у даній справі не вплине на їх права та обов’язки.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що акт приймання-передачі від 15.05.2007 не є правочином, а тому не може бути визнаним недійсним з правових підстав, вказаних у позові.

Але суд зазначає, що у позовній заяві не ведеться мова про визнання недійсним рішення зборів власників боксів і акту приймання-передачі, а позивач просить визнати недійсним правочин з передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6а у Дарницькому районі м. Києва з балансу позивача на баланс відповідача.

Згідно теорії права, правочин - це правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин вважається таким, що відбувся, коли суб'єктом вчинено дію, наслідком якої є настання факту встановлення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.

При передачі майна з балансу позивача на баланс відповідача відбулося встановлення та припинення прав та обов'язків. Тобто, внаслідок передачі майна було припинено права та обов'язки позивача на це майно, а відповідач навпаки набув певні права та обов'язки щодо використання спірного майна.

Дія щодо передачі майна з балансу позивача на баланс відповідача складається з сукупності факторів, які за своїми юридичними ознаками не є правочинами, але внаслідок волевиявлення сторін утворюють правочин, що оскаржується.

Такою сукупністю факторів є наступні документи:

протокол загальних зборів власників гаражних боксів у багатоповерховому гаражі по вул. Руденко, 6-А від 17.04.2007 №1;

рішення від 18.04.2007 №18/1 про передачу багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-А на баланс TOB «Парк Сервіс-7»для експлуатації та обслуговування;

акт прийому-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007;

авізо від 15.05.2007 №106, яким було зараховано до основних фондів відповідача спірне майно.

Відповідно до узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2008 «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», встановлено, що до документів, які за своїм змістом не є правочинами слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження про реєстрацію за місцем проживання фізичної особи та багато інших документів (акт приймання-передачі, товарний чек).

Отже, вказані документи на підставі яких відбувалась передача майна з балансу позивача на баланс відповідача, відносяться до тих, що за своїм змістом не є правочинами, але в своїй сукупності вони визначають факт наявності правочину, відповідно до якого відповідач прийняв на свій баланс Гараж-18, Осокорки-9, по вул. Л.Руденко, 6-А, вартістю 4 098 018,00 грн., в тому числі, обладнання 82354,00 грн.

Вказаний правочин відбувся в момент підписання сторонами акту прийому-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 та зарахування майна на баланс відповідача відповідно до авізо №106 від 15.05.2007.

Отже, суд зазначає, що вимоги позивача є правомірними, оскільки всупереч твердженням відповідача позивач не оскаржує акт прийому-передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007, а просить визнати недійсним правочин з передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва з балансу позивача на баланс відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 33, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним правочин з передачі багатоповерхового гаража по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва від 15.05.2007 з балансу дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів «Гаражне підприємство №2»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(код ЄДРПОУ: 24081902, пр. Г.Гонгадзе, 20-в, кв. 635, м. Київ, 04215) на баланс товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Сервіс-7»(код ЄДРПОУ: 34881773, вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01010).

3.          Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Сервіс-7»(код ЄДРПОУ: 34881773, вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01010) повернути на баланс дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів «Гаражне підприємство №2»акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(код ЄДРПОУ: 24081902, пр. Г.Гонгадзе, 20-в, кв. 635, м. Київ, 04215) багатоповерховий гараж по вул. Л.Руденко, 6-А у Дарницькому районі м. Києва, що отриманий за актом прийому-передачі від 15.05.2007.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Сервіс-7»(код ЄДРПОУ: 34881773, вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01010) на користь дочірнього підприємства по експлуатації та утриманню багатоповерхових гаражів «Гаражне підприємство №2» акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(код ЄДРПОУ: 24081902, пр. Г.Гонгадзе, 20-в, кв. 635, м. Київ, 04215) 85(вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                     Головатюк Л.Д.