Рішення № 8962124, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/58409.02.10 За позовом:          Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради;

До:                    ТОВ „Житлово-комунальний союз»;

Про:                     стягнення 1542,08 грн.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача:                    Процяк А.І., представник, довіреність № 27 від 21.01.2010 р.;

Від відповідача:          не з’явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 р. порушено провадження у справі №18/584, справа призначена слуханням на 03.12.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 03.12.2009 р. до 21.01.2010 р., з 21.01.2010 р. до 09.02.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 03.12.2009 р. та від 21.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1542,08 грн. заборгованості, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-комунальний союз», повноважних представників у судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

09.10.2008 р. між сторонами був укладений договір № 328/08пр, відповідно до якого позивач встановлює за відповідачем пріоритет заявника на місця розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності для розміщення зовнішньої реклами згідно специфікації, що є додатком до даного договору.

Відповідно до специфікації, що є невід’ємною частиною договору, за відповідачем встановлено пріоритет на місце розташування рекламного засобу за адресою: м. Тернопіль, вул. 15-го Квітня, буд. 7.

09.10.2008 р. рішенням позивача № 328/08-1 відповідачеві виданий дозвіл на встановлення пріоритету строком на три місяці на місце розташування рекламного засобу за вищевказаною адресою.

Відповідно до п. 4.5. договору плата за право тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу становить 436,92 грн. в місяць на протязі дії пріоритету у три місяці.

Відповідно до п. 4.3. оплата проводиться помісячно, не пізніше 5-го числа кожного наступного місяця.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, плату за надане позивачем місце для розташування рекламного засобу не сплатив. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 1325,20 грн.

Як визначено абзацом 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 1362,62 грн. (1325,20 грн. основного боргу + 37,42 грн. інфляційних втрат) та три проценти річних з простроченої суми, що згідно з розрахунком позивача складає 22,44 грн.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 157,02 грн., передбачена п. 6.1. договору.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Враховуючи ту обставину, що позивачем при нарахуванні пені невірно визначений її розмір, господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, у сумі 147,99 грн.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Житлово-комунальний союз»(інд. 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 10/10, офіс 61, код ЄДРПОУ 35849945) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради (інд. 46001, м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських, 4, код ЄДРПОУ 22603743) 1325 (одна тисяча триста двадцять п’ять) грн. 20 коп. основного боргу, 37 (тридцять сім) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 22 (двадцять дві) грн. 44 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 147 (сто сорок сім) грн. 99 коп. пені, 101 (сто одна) грн. 39 коп. витрат по сплаті держмита, 117 (сто сімнадцять) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічна інспекція»Тернопільської міської ради (інд. 46001, м. Тернопіль, вул. Родини Барвінських, 4, код ЄДРПОУ 22603743) 197 (сто дев’яносто сім) грн. 00 коп. надмірно сплачених коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням №503 від 01.06.2009 р., яке залишене в матеріалах справи.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко