Рішення № 8961935, 16.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/7116.02.10 За позовом                    Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж. Ес. Ем.» До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Ем Технолоджис»

Про                              стягнення 8033,25 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Цвєткова К. В. –предст. (дов. № 36 від 30.01.2010 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Ем Технолоджис»про стягнення грошових коштів у розмірі 8033,25 грн. (5120,00 грн. –основний борг, 2459,18 грн. –збитки від інфляції, 454,07 грн. - 3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг № 3/2006 від 16.01.2006 р.

Ухвалою суду від 21.01.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/71 та призначено розгляд справи на 16.02.2010 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі від 10.12.2009 р., не виконав, представника в судове засідання не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.02.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2006 р. між сторонами було укладено договір про надання послуг .№ 3/2006.

Згідно п. 2.1 договору позивач прийняв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Позивач надав відповідачу у користування короткі номери доступу (4501, 4505, 4509,7374, 4102) до власної транспортної мережі, що підтверджуються Актами початку комерційної експлуатації короткого номеру 7374 від 15.09.2006 р., 4509 від 15.09.2006 р., 4505 від 14.04.2006 р., 4501 від 15.09.2006 р., 4102 від 10.02.2006 р., які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 7.4 договору відповідач зобов'язався щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, на підставі отриманих від позивача рахунків.

Всупереч умовам договору відповідач припинив сплачувати фактично надані позивачем послуги. Таким чином утворилась заборгованість у сумі 5120,00 грн.

Рахунки ( в матеріалах справи), які позивач надав для оплати відповідачу, були не оплачені або не своєчасно оплачений.

Станом на день розгляду спору, основна заборгованість відповідача становить 5 120,00 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 454,07 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 2459,18 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5 120,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та збитків від інфляції, то, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 454,07., збитків від інфляції –2459,18 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-Ем Технолоджис» (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1, Код 33742239, р/р 2600831905 у АБ «Діамант», МФО 320854, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Київстар Дж. Ес. Ем.»(03110, м. Київ, пр. Червонозоряний, 51, код 21673832, р/р 26002100651001 у ЗАТ «АльфаБанк», МФО 300346) 5 120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 07 коп. 3% річних, 2 459 (дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 18 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                           Л.В.Прокопенко