Рішення № 8961900, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/59204.03.10 За позовом          Закритого акціонерного товариства Страхової акціонерної фірми «Скіфія»; До                    Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»;

Третя особа          Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Глобус»;

Про                    стягнення 19284,75 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Собур О.А., представник, довіреність №01-10-28к від 27.01.2010 р.;

Від відповідача:           Герасько М.Г., представник, довіреність №Д07/2009/12/08-1

від 08.12.2009 р.;

Від третьої особи:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р. порушено провадження у справі №18/592, справа призначена слуханням на 01.12.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 01.12.2009 р. до 15.12.2009 р., з 15.12.2009 р. до 28.01.2010 р., з 28.01.2010 р. до 11.02.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 01.12.2009 р., від 15.12.2009 р. та від 28.01.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2009 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 11.02.2010 р. до 04.03.2010 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 19284,75 грн. збитків, 193,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях зазначає про те, що є неналежним відповідачем у даній справі та просить замінити відповідача на Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Глобус», посилаючись на те, що між останнім та відповідачем укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4932129, термін дії якого визначений з 00 годин 00 хвилин 06.04.2009 р. до 05.04.2010 р., за умовами якого застрахована відповідальність будь-якого водія, що на законних підставах керує трактором марки «Т-40»(номерний знак 00322 КС), який належить відповідачеві.

Третя особа у наданих письмових поясненнях зазначає про те, що ДТП, яка відбулася 06.04.2009 р. у м. Києві по бул. І.Лепсе, 55 за участю трактора марки «Т-40»(державний номерний знак 00322 КС) під керуванням Осадчого В.М. та автомобіля марки «Ніссан Тіана»(державний номерний знак АА 9225 СМ) під керуванням Безверхого М.І. сталася з вини обох водіїв, що підтверджується висновком експертного дослідження №317 від 03.09.2009 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Український експертний центр «Експерт –Сервіс –Авто». При цьому, третя особа посилається на частину 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, згідно з якою шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

13.06.2008 р. між позивачем та ТОВ «Лізингова компанія «Матриця»укладений договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) №06-08-14-НТ, предметом якого є майнові інтереси ТОВ «Лізингова компанія «Мартиця», що не суперечать чинному законодавству України та пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом –автомобілем марки «Ніссан Тіана»(реєстраційний номер АА 9225 СТ).

Відповідно до пункту 4 договору до страхових ризиків віднесено, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (збиток внаслідок ДТП).

06.04.2009 р. у м. Києві по бул. Івана Лепсе, 55 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Ніссан Тіана»(державний номерний знак АА 9225 СТ) під керуванням Безверхого Михайла Івановича та трактору марки «Т-40»(державний номерний знак 003-22 КС) під керуванням Осадчого Василя Михайловича, який належить відповідачеві.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. №419 від 07.05.2009 р., складеного Асистантською компанією «Реверс», матеріальний збиток, завданий ТОВ «Лізингова компанія «Матриця»внаслідок вищезазначеної ДТП, складає 20332,02 грн.

10.06.2009 р. позивачем був складений страховий акт №18-НТ-к, згідно з яким вищезазначена ДТП визнана страховим випадком та вирішено виплатити на користь ТОВ «Лізингова компанія «Матриця»страхове відшкодування у розмірі 19284,75 грн.

Позивачем на користь ТОВ «Лізингова компанія «Матриця»було виплачене страхове відшкодування у розмірі 19284,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2296 від 12.06.2009 р. на суму 16265,62 грн. та №0011 від 23.07.2009 р. на суму 3019,13 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Матеріали справи свідчать про те, що 06.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Глобус»та відповідачем укладений поліс №ВС/4932129 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача (усіх водіїв, які на законних підставах керують трактором марки «Т-40», державний номерний знак 00322 КС).

Відповідно до полісу №ВС/4932129 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з п. 2 полісу №ВС/4932129 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, встановлений у сумі 25500,00 грн.; франшиза –510,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що згідно з постановою Солом’янського районного суду міста Києва від 06.05.2009 р. у справі №3-1973-1/09 винним у ДТП, яка сталася 06.04.2009р. у м. Києві по бул. І.Лепсе, 55, визнано водія трактора марки «Т-40»(державний номерний знак 00322 КС) Осадчого Василя Миколайовича, який належить відповідачеві, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Глобус»на підставі полісу №ВС/4932129 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на відповідача покладається обов’язок лише щодо сплати збитків у сумі 510,00 грн., що складає суму франшизи, визначену п. 2 зазначеного полісу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза –це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(інд. 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Закритого акціонерного товариства Страхової акціонерної фірми «Скіфія»(інд. 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 308, код ЄДРПОУ 20945990) 510 (п’ятсот десять) грн. збитків, 05 (п’ять) грн. 10 коп. витрат по сплаті держмита та 06 (шість) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата підписання 16.03.2010 р.