Рішення № 8961891, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/72003.02.10 За позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

до1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»

2.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»

простягнення 22854567,75 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Дмітрішин Д.М., представник за дов. №Л-1 від 11.12.2009; від відповідача-1 –не з’явився;

від відповідача-2 –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2009 року Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(далі –позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»(далі –відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(далі –відповідач-2) про стягнення заборгованості по кредитному договору №14-10/151 від 22.12.2005 (далі –Кредитний договір) в розмірі 22854567,75 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2009 порушено провадження у справі №34/720 та призначено судове засідання на 23.12.2009.

У зв’язку з неявкою представників відповідачів у судове засідання 23.12.2009 та неподання ними витребуваних документів, суд ухвалою від 23.12.2009 відклав розгляд справи на 03.02.2010 та зобов’язав сторони виконати вимоги ухвали суду від 27.11.2009 в повному обсязі.

На призначене судове засідання представники відповідачів повторно не з’явились. Проте, 29.01.2010 до загального відділу суду від відповідача-2 надійшло клопотання за вих. №М-56/01 від 28.01.2010, відповідно до якого останній просив відкласти розгляд справи до закінчення відпустки його представника.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- розгляд справи вже відкладався;

- у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач-2 мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач-2 не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста);

- наступне відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі строку, встановленого ст. 69 ГПК України, а відповідного погодженого між сторонами клопотання про продовження строку розгляду спору від сторін не надходило.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 21000000 грн., однак останній у строк, визначений у Кредитному договорі, кредит не повернув, відсотків за 1-й квартал не сплатив.

Отже, ціна позову складається з:

-          21000000 грн. –суми кредиту;

-          1823190,94 грн. –прострочені відсотки;

-          31376,81 грн. пеня за прострочення сплати відсотків.

Відтак, за умовами договору поруки №14-10-151-«П»від 22.12.2005 (далі –Договір поруки), укладеного між позивачем та відповідачами, позивач, у відповідності до ст.ст.553, 554 ЦК України та умов Договору поруки має право пред'явити вимоги щодо виконання як до поручителя, так і до боржника щодо виконання своїх зобов'язань за договором.

Відповідачі письмових заперечень проти позову не подали, в судові засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду надсилались відповідачам за адресами зазначеними у позовній заяві.

Юридична адреса відповідачів підтверджується довідками з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві за вих. №21-10/9195-5 та №21-10/9195-7 від 29.12.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2005 між позивачем (Банком) та відповідачем-1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір, відповідно до якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію без безумовних зобов’язань щодо надання грошових коштів, з можливістю надання Позичальнику в її межах кредитів (далі –Кредити), а Позичальник зобов’язується використати Кредити на цілі, зазначені в п.1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути Кредити Банку.

Умовами Кредитного договору обумовлено, що розмір кожного кредиту визначаться на підставі додаткових угод згідно яких відповідачу-1 надаються кредити (п.п.4.5. Кредитного договору). За користування кожним з кредитів відповідач-1 сплачує проценти. Сплата процентів здійснюється відповідачем-1 щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, за який вони нараховані (п. 6.5. Кредитного договору). Нарахування процентів здійснюється щомісячно за фактичну кількість днів користування кредитами (п. 6.3. Кредитного договору). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняться в день фактичного повернення кредитів (п. 6.4. Кредитного договору).

На підставі додаткових угод №1 від 22.12.2005, № 2 від 23.12.2005, № 3 від 26.12.2005, № 6 від 03.05.2006, № 7 від 29.01.2007, № 9 від 09.10.2007, № 10 від 10.10.2007, №11 від 16.10.2007 до Кредитного договору відповідачу-1 були надані грошові кошти в сумі 21000000 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку за період з 22.12.2005 до 16.11.2009.

Надання кредитів здійснювалось шляхом перерахування грошових коштів з рахунку для обліку кредиту, відритого позивачем в силу умов п.4.1 Кредитного договору.

Згодом, після укладення Кредитного договору, сторони уклали додаткову угоду № 12 від 20.10.2008 до Кредитного договору, якою погодили з 20.10.2008,встановити процентну ставку за користування всіма кредитами, виданими Позичальниками за цим Кредитним договором у розмірі 23% річних.

18.12.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №13 до Кредитного договору, якою погодили, що Позичальник зобов’язаний повернути Банку всі Кредити, надані в межах кредитної лінії не пізніше 18 червня 2009 року включно (строк дії Кредитної лінії).

31.12.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №14 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що нарахування процентів за Кредитами повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення Кредитів, причому цей день не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з п.2 додаткової угоди №14 від 31.12.2008 до Кредитного договору, Позичальник здійснює погашення процентів, нарахованих за грудень 2008 року, в термін не пізніше І кварталу 2009 року.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Однак, відповідач-1 у порушення умов Кредитного договору та вищевказаних норм законодавства України свого зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків протягом строку встановленого Кредитним договором не виконав.

Відтак, факт наявності у відповідача-1 заборгованості за Кредитним договором в сумі 22823190,94 грн., яка складається з:

21000000 грн. –кредит;

1823190,94 грн. –прострочені відсотки, Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Кредитним договором обумовлено, за повне або часткове прострочення сплати процентів за користування Кредитами Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача-1 31376,81 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Виконання зобов'язань відповідача-1 за Кредитним договором забезпечується порукою ТОВ «ІБК «Місто»про що свідчить укладений між позивачем (Банк), відповідачем-1 (Поручитель) та відповідачем-2 (Боржник) Договір поруки, за умовами якого Поручитель зобов’язується перед Банком відповідати за виконання Боржником зобов’язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, укладеного між Банком та Боржником, за умовами якого Банк відкрив Боржнику відновлювальну кредитну лінію без безумовних зобов’язань щодо надання грошових коштів з лімітом в сумі 11000000 грн. на строк до 21 грудня 2008 року з оплатою 23% річних у строки, передбачені Кредитним договором.

14.04.2006 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору поруки, якою сторони погодились викласти п.1.1 договору в іншій редакції та збільшили ліміт до 13000000 грн.

30.01.2007 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору поруки, якою сторони погодились викласти п.1.1 договору в іншій редакції та збільшили ліміт до 16000000 грн. з оплатою 21% річних.

09.10.2007 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору поруки, якою сторони погодились викласти п.1.1 договору в іншій редакції та збільшили ліміт до 21000000 грн. з оплатою 21% річних.

18.12.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №4 до Договору поруки, якою сторони погодили викласти п.1.1 договору а наступній редакції: Поручитель зобов’язується перед Банком відповідати за виконання Боржником зобов’язань, що випливають з Кредитного договору та додаткових угод до нього, укладеного між Банком та Боржником, за умовами якого Банк відкрив Боржнику відновлювальну кредитну лінію без безумовних зобов’язань щодо надання грошових коштів з лімітом в сумі 21000000 грн. на строк до 18 червня 2009 року зі сплатою процентів в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором.

Пунктом 2.1 Договору поруки сторони погодили, що Поручитель зобов’язується у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань Боржником перед Банком в строки та на умовах, встановлених в Кредитному договорів, погасити його заборгованість за Кредитним договором в повному обсязі, протягом 5-ти банківських днів з моменту пред’явлення Банком письмової вимог.

Згідно з умовами Договору поруки відповідач-2, як Поручитель, зобов'язаний у випадку невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов'язання нести перед Банком солідарну відповідальність з відповідачем-1 за основним зобов'язанням (п.4.1).

В зв'язку з порушенням умов Кредитного договору відповідачу-2 було направлено повідомлення за вих. № 14/6376 від 13.10.2009, в якому позивач просив усунути допущене порушення та погасити наявну заборгованість.

Однак, відповідач-2, як поручитель за Кредитним договором, вказану вимогу Банку проігнорував та залишив без належної уваги.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3).

Договором поруки передбачена солідарна відповідальність Позичальника та Поручителя за невиконання зобов’язання за Кредитним договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості є обґрунтованими.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростували.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів солідарно.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 704, ідентифікаційний код 33543490), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 709; 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18-К, ідентифікаційний код 32204722) на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, ідентифікаційний код 19338316) заборгованість за кредитним договором №14/10-151 від 22.12.2005 в сумі 22854567,75 грн., яка складається з:

21000000 (двадцять один мільйон) грн. – кредиту;

1823 190 (один мільйон вісімсот двадцять три тисячі сто дев’яносто) грн. 94 коп. –прострочених відсотків,

31376 (тридцять одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 81 коп. –пеня за прострочення сплати відсотків.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 704, ідентифікаційний код 33543490), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 709; 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18-К, ідентифікаційний код 32204722) на користь Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, ідентифікаційний код 19338316) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяР.Б. Сташків

Повний текст рішення підписано 16.03.2010