Ухвала суду № 89617970, 25.02.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/25522/19

провадження №: 2-з/752/95/20

У Х В А Л А

25.02.2020 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» в особі державного реєстратора Гаращенка Володимира Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Гаращенка В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 49465841 від 01.11.2019; визнати протиправним та скасувати запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 33949086 від 29.10.2019 про право власності АТ «Альфа-Банк» на об`єкт нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 та поновити відомості про зазначений об`єкт нерухомого майна, що передували останньому запису.

24.02.2020, на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 100 кв.м, житловою площею 44,4 кв.м. із реєстраційним номером нерухомого майна 1950896980000;

- встановлення заборони розпоряджатися Акціонерному товариству «Альфа-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код: 23494714) квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 100 кв.м, житловою площею 44,4 кв.м. із реєстраційним номером нерухомого майна 1950896980000;

- встановлення заборони державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим особам вносити відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, які стосуються квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 100 кв.м, житловою площею 44,4 кв.м. із реєстраційним номером нерухомого майна 1950896980000, окрім внесення записів про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49465841 від 01.11.2019 07:46:12, Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро» м. Києва, в особі державного реєстратора Гаращенко Володимира Васильовича (ідентифікаційний код: 42484787; місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, оф. 406); скасування запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером № 33949086 від 29.10.2019 10:32:44 про право власності Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код: 23494714) на об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості; опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 100, житлова площа (кв.м): 44,4; опис: двокімнатна; адреса: АДРЕСА_1 ; поновлення відомостей про зазначений об`єкт нерухомого майна, що передували останньому запису.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2007 між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 014-336-КЖ. В якості забезпечення виконання умов кредитного договору, 10.09.2007 між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір № 014-336-ЗЖ, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 . З самого моменту придбання відповідної квартири, в останній проживають: колишня дружина ОСОБА_2 та спільна з ОСОБА_1 дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, з огляду на глобальну фінансову кризу у 2008 році, позивач мав певні складнощі із належним виконанням взятих на себе зобов`язань. 16.10.2019 АТ «Укрсоцбанк» на офіційному сайті розмістив інформацію, що з 15.10.2019 АТ «Альфа-Банк» стало повним правонаступником усіх прав, обов`язків та майна АТ «Укрсоцбанк».

26.11.2019 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 190220373, позивач дізнався про те, що 29.10.2019 Комунальним підприємством «Реєстраційне бюро» в особі державного реєстратора Гаращенка В.В. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис за № 3949086 про право власності АТ «Альфа-Банк» на об`єкт нерухомого майна, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 01.11.2019 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» на об`єкт нерухомого майна: квартиру. Позивач зазначає, що проведені реєстраційні дії є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а тому з урахуванням наявності порушень майнових прав позивача в частині неправомірного позбавлення права власності на майно, існує ймовірність того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення у вказаній справі.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України, визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006, №9 постановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Однак, в порушення вказаних процесуальних норм та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником не зазначено про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Так, як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (дата формування 26 листопада 2019 року), згідно з якого квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 100,0 кв.м., належить на праві власності АТ «Альфа-Банк».

Разом з цим, дослідивши матеріали позовної заяви з додатками, а також заяви про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на те, що позивач просить забезпечити позов, у визначений ним спосіб, без надання жодних доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову зважаючи на зміст позовних вимог (заявлено немайнові вимоги).

Крім того, як вбачається із матеріалів заяви, позивачем не наведено будь-яких підстав в силу ч. 2 ст. 149 ЦПК України, які б давали суду право забезпечити позов у визначений позивачем спосіб.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги викладені у заяві доводи позивача та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд прийшов до висновку про відсутність належних правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку із цим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» в особі державного реєстратора Гаращенка Володимира Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.Ю. Мазур