Рішення № 89616909, 29.05.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/300/20

Провадження № 2/697/335/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначили, що відповідно до укладеного договору б/н від 13.05.2008 відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 «Правил користування платіжною карткою». ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідно до п.6.5. Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Договором про надання банківських послуг, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06.11.2019 має заборгованість - 53587,14 грн., яка складається з наступного: 6396,46 грн. - заборгованість за кредитом; 44400,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина); 2539,86 грн. - штраф (процентна складова). Просять стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору та понесені судові витрати.

21.05.2018 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва ПАТ КБ "ПриватБанк") змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" (скорочена назва АТ КБ "ПриватБанк").

В ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії:

Ухвалою суду від 31.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.04.2020, яке в подальшому було відкладене на 29.05.2020.

Представник позивача Шеремет В.М. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити (а.с.41).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає частково, заперечує щодо стягнення відсотків за користування кредитом після закінчення строку дії кредитної картки.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13.05.2008 між сторонами укладено договір б/н на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляд встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8,9).

Відповідно до анкети від 13.05.208 позичальник ОСОБА_3 висловила свою згоду, що ця заява разом із запропонованими ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», Тарифами, Пам`яткою клієнта та Умовами та правилами надання банківських послуг складає між сторонами кредитний договір.

При цьому Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору згідно ст.526 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 526, 527 ЦК України зобов`язують боржника належним чином виконувати свої зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

За змістом частини 1 статті 638 та частини 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до умов кредитування вказаного договору, передбачено порядок та умови погашення заборгованості за кредитним лімітом та сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, з якими відповідач ОСОБА_4 була ознайомлений, про що свідчить її підпис на заяві від 13.05.2008 та Тарифах (а.с.8,9).

Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 5.8 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно розрахунку заборгованості, що надано позивачем (а.с.4-7) вбачається, що станом на 06.11.2019 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед банком за договором № б/н від 13.05.2008 становить 53587,14 грн., яка складається з наступного: 6396,46 грн. - заборгованість за кредитом; 44400,82 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина); 2539,86 грн. - штраф (процентна складова).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що права позивача були порушені відповідачем в зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору.

Стосовно загальної суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З довідки позивача АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.64) вбачається, що між сторонами був підписаний кредитний договір №б/н, за яким ОСОБА_3 було надано наступні кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 зі строком дії перевипущеної картки до 05/12.

З Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_5 (рахунок НОМЕР_1 від 13.05.2008 (а.с.63) вбачається, що за кредитною картою відповідача з 13.05.2008 встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000 грн.; 15.05.2008 - розмір кредитного ліміту збільшено до 7000 грн.; 13.04.2012 - розмір кредитного ліміту зменшено до 6400 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи вбачається, що Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 44400,80 грн. та нараховував дані відсотки по 31.07.2019, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-7).

Вирішуючи питання про стягнення відсотків за користування кредитом суд виходить з наступного.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» визначені у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами частини першої цієї статті, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком дії договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

В кредитному договорі сторони погодили, що строк дії договору відповідає строку дії кредитної картки - 05/12, а тому кінцевим терміном повернення кредиту є 31 травня 2012 року.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором, зокрема, відсотки за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 с. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 05 грудня 2019 року у справі № 205/5456/16-ц, (провадження № 61-32720св18).

Таким чином, право позивача нараховувати відсотки за користування кредитом, припинилося зі спливом строку кредитування 31 травня 2012 року, що відповідає строку дії кредитної картки, а тому починаючи з 01 червня 2012 року позивач не мав права здійснювати зазначені нарахування.

Тому, відсотки за користування кредитом підлягають стягненню за період з 13 травня 2008 року по 31 травня 2012 року, які відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.05.2008, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 становлять 11358,61 грн.

Відповідно до кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Враховуючи порушення ОСОБА_1 щомісячних зобов`язань по поверненню кредитного ліміту, процентів за фактичне користування кредитними коштами, з нього на користь банку підлягає стягненню сума фіксованого штрафу у розмірі 250 грн., а також 5% від суми заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотків за користуванням кредитом (6396,46 грн.+11358,61 грн.), що становить 887,75 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання нею зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 6396,46 грн. - тіло кредиту; 11358,61 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 887,75 грн. - штраф (процентна складова), а всього до стягнення 18892,82 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №PROM4B0Р3Q від 04.02.2020 (а.с.1), оскільки вимоги позивача задоволено частково, а саме на 35,26% (18892,82х100:53587,14), тому з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 741,16 грн (2101х35,26:100).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 265,268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст.509, 527, 528, 549, 638, 640, 1050 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Драбів, Драбівського р-ну, Черкаської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.05.2008 в розмірі 18892,82 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 82 коп.) грн., яка складається з наступного: 6396,46 грн. - тіло кредиту; 11358,61 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 887,75 грн. - штраф (процентна складова).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Драбів, Драбівського р-ну, Черкаської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 741,16 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02 червня 2020 року.

Головуючий О . М . Льон