Рішення № 8961629, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/5904.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіларм"

до           Корпорації "Альтіс-Холдинг"          

про                     стягнення 422 237,67 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник - Романюк С.П. (дов. № б/н від 01.02.10)

Від відповідача не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 339911,88 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 29/31 сп від 15.08.2007р. та 43780,00 грн. пені, 32291,63 грн. збитків від інфляції, 6254,16 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009р. порушено провадження у справі №8/59, розгляд справи призначений на 04.02.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2010р. розгляд справи відкладений на 04.03.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

У судове засідання, призначене на 04.03.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вдруге не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

15.08.2007р. між Корпорацією «Альтіс-Холдінг»- «генпідрядник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіларм»- «субпідрядник»був укладений договір підряду № 29/31 сп (надалі - договір), відповідно до п.2.1 якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»зобов’язався своїми силами виконати у повному об’ємі роботи, передбачені п.1.13, у відповідності з діючими в Україні будівельними нормами та правилами та в обумовлені сторонами строки, а «генпідрядник»зобов’язався прийняти їх та оплатити.

Згідно з п.1.13 договору, під «роботами»розуміється –виготовлення, доставка та монтаж протипожежних відкатних воріт. Крім того, даним договором передбачено, що монтаж конструкцій здійснюється з установкою та накладкою фурнітури.

Договірна ціна робіт доручених за договором «субпідряднику»є твердою та складає 965215,20 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що щомісячно об’єми вартості фактично виконаних будівельно-монтажних робіт визначаються актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ3).

Сторонами за договором складені, підписані та скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007р. на суму 83925,60 грн., за грудень 2007р. на суму 69231,60 грн., за лютий 2008р. на суму 420706,80 грн., за травень 2008р. на суму 10829,52 грн., за липень 2008р. на суму 544508,40 грн. та акти виконаних робіт № б/н за листопад 2007р. на суму 83925,60 грн., № 2 за грудень 2007р. на суму 69231,60 грн., № 22/02/08-1 за лютий 2008р. на суму 420706,80 грн., № 1 за травень 2008р. на суму 10829,52 грн., № 09/07/08-1 від 09.07.2008р. на суму 544508,40 грн., на загальну суму 1129201,92 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Умовами договору сторони погодили, що оплата за обладнання, матеріали та комплектуючі здійснюється в національній валюті України наступним чином:

-          передплата за обладнання, матеріали та комплектуючі, в розмірі 70% від загальної вартості договору, що складає 675650,64 грн., у т.ч. ПДВ, підлягає перерахуванню «генпідрядником»протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання даного договору;

-          до 20-го числа поточного місяця «субпідрядник»надає на узгодження «генпідряднику»заявку на фінансування робіт в місяці, наступним за звітним, по формі звітності КБ-2в, яка містить повний перелік робіт та витрат;

-          оплата за актами здійснюється за фактично виконані роботи протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (ф.КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф.КБ-3) з урахуванням утримання гарантійного фонду передбаченого п.1.1.6 даного договору та суми авансового платежу до повного його погашення.

Відповідач не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався.

Між позивачем та відповідачем складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого станом на 30.09.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 339911,88 грн.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджений строк оплати виконаних робіт (п.5.3 договору), але відповідач в порушення прийнятих на себе зобов’язань не перерахував на рахунок відповідача кошти у погоджений сторонами строк.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 339911,88 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 339911,88 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 29/31 сп від 15.08.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 43780,00 грн. пені, 32291,63 грн. збитків від інфляції, 6254,16 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 29/31 сп від 15.08.2007р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, за виконані роботи не розрахувався, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 6254,16 грн. та збитків від інфляції в розмірі 32291,63 грн. за період з 23.07.2008р. до 23.01.2009р. зазначених позивачем в розрахунку, та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача та збитків від інфляції в сумі 32291,63 грн. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково в сумі 5168,52 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 23.07.2008р. по 23.01.2009р. слід відмовити.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Пунктом 9.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт за визначений етап «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 23.07.2008р. по 23.01.2009р., за відсутності заяви сторони у спорі про застосування судом позовної давності у відповідності до положень ч. 3 ст. 267 ЦК України, підлягає задоволенню частково в сумі 41235,21 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 339911,88 грн. основного боргу, 41235,21 грн. пені, 32291,63 грн. збитків від інфляції, 5168,52 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 418607,24 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при частковому задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 267, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 42, 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Корпорації "Альтіс-Холдинг" (03146, м.Київ, вул. Качалова, буд.5; код 32048530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіларм" (03150, м.Київ, вул. Ямська, буд. 72; код 30264554) 339911 (триста тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот одинадцять) грн. 88 коп. основного боргу, 41235 (сорок одна тисяча двісті тридцять п’ять) грн. 21 коп. пені, 32291 (тридцять дві тисячі двісті дев’яносто одну) грн. 63 коп. збитків від інфляції, 5168 (п’ять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 52 коп. трьох відсотків річних, 4186 (чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 07 коп. державного мита, 233 (двісті тридцять три) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 15.03.2010р.