Ухвала суду № 89613572, 02.06.2020, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/4109/20

УХВАЛА

іменем України

02 червня 2020 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Вітер І.П.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Сватове Луганської області в залі суду матеріали клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12020130550000136, внесеного 01 квітня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля Луганської області, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 263 КК України на підставі ч.3 ст.263 КК України,

за участі прокурора Великоцької Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

Встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області надійшло клопотання прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої за ч.1 ст.263 КК України на підставі ч.3 ст.263 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що влітку 2003 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не надалося за можливе, проходячи по вул. Яровій, с. Кривошиївка, Сватівського району, Луганської області, ОСОБА_1 знайшов поліетиленовий пакет, в якому виявив металеву банку з вибуховою речовиною «Порох охотничий бездимний ОСОБА_2 ». Після чого, у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел спрямований на носіння, зберігання, придбання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, для особистих цілей.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на носіння, зберігання, придбання вибухової речовини, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що він не має передбаченого законом дозволу, в порушення вимог п.2.4 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21 червня 1998 року, ОСОБА_1 забрав виявлену ним банку з порохом, таким чином придбав вибухову речовину, та переніс її за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , сховав її у приміщенні будинку, почавши її зберігання, згодом про неї забув. Про факт незаконного придбання, носіння та зберігання вибухової речовини ОСОБА_1 нікому не повідомляв.

01 квітня 2020 року, під час прибирання у будинку, ОСОБА_1 побачив вищевказану банку з порохом і вирішив добровільно видати її працівникам поліції.

Цього ж дня ОСОБА_1 зателефонував до служби 102 з повідомленням про намір добровільно здати банку з порохом. Після чого було здійснено виїзд слідчо-оперативної групи Сватівського ВП ГУНП в Луганській області за місцем проживання останнього, в ході якого було вилучено 19 мисливських патронів 16-го калібру та металеву банку з вибуховою речовиною «Порох охотничий бездимний ОСОБА_2 », котру ОСОБА_1 зберігав без передбаченого законом дозволу, для особистих цілей.

Згідно висновку експерта № 19/113/8/1-57е від 13.04.2020, надана на експертизу речовина в спеціальному пакеті № АБ 1003156 є вибуховою речовиною – нітроцелюлозним порохом.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились у носінні, зберіганні, придбанні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України. У зв`язку з добровільною здачею ОСОБА_1 до правоохоронних органів вибухової речовини, прокурор звернувся до суду з клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 263 КК України на підставі ст.44, ч. 3 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила суд звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 263 КК України на підставі ст. 44, ч.3 ст.263 КК України. Крім того додала, що встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та наявна підстава для звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1ст.263 КК України на підставі ст. 44, ч.3ст.263 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що йому роз`яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, погоджується з заявленим клопотанням і згоден на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.3 ст. 263 КК України, оскільки вказує, що добровільно здав працівникам поліції вибухову речовину, усвідомлюючи, що дана речовина заборонена для зберігання.

Вислухав думку учасників процесу, дослідив матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 284, ч.3 ст. 288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст.284 цього Кодексу.

Положеннями п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК (зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369,ч. 4 ст. 401) передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов`язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 263 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.

Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами,вибуховими речовинами,вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», під добровільною здачею органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, яка згідно ч.3 ст.263 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, необхідно розуміти такі дії, коли особа, маючи можливість і надалі зберігати будь-який із зазначених предметів, незалежно від мотивів, за власним бажанням передає його відповідному державному органу.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мале місце діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а органом досудового розслідування його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання, придбання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Суд переконався, що ОСОБА_1 правильно розуміє правові наслідки його звільнення від кримінальної відповідальності з вказаної підстави.

З таких обставин, враховуючи думку ОСОБА_1 щодо його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та закриття кримінального провадження у справі, на підставі вимог ст. 44, ч. 3 ст. 263 КК України, враховуючи доведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 263 КК України, встановивши відсутність підстав для відмови в задоволенні клопотання, вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 маючи можливість і надалі зберігати вибухову речовину без передбаченого законом дозволу, незалежно від мотивів за власним бажанням повідомив працівників Сватівського ВП ГУНП в Луганській області про наявність у нього вибухової речовини та виявив бажання добровільно її здати.

За змістом ч. 9 ст.100КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Підпункт 17 пункту 9 «Порядку обліку, зберігання оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого Постановою КМУ№ 1340від 25.08.1998, військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання, конфісковане на підставі рішення суду, у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом або щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передаються Мінобороні, МВС, Національній поліції, Державній прикордонній службі та СБУ.

Оскільки, згідно з ст. 124 КПК України, судові витрати стягуються виключно з осіб, щодо яких постановлено обвинувальний вирок, процесуальні витрати за проведення експертизи необхідно віднести на рахунок держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 3 ст. 263 КК України, ст. 100, п. 1 ч. 2 ст.284, ст.314 КПК України, суд,-

Ухвалив:

Клопотання прокурора Сватівського відділу Старобільської місцевої прокуратури про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України – задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 263 КК України на підставі ч. 3 ст. 263 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130550000136 від 01.04.2020 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України – закрити.

Речові докази: 19 мисливських патронів 16-го калібру , котрі поміщено до сейф пакету № INZ 20334332, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, знищити; металеву банку з вибуховою речовиною «Порох охотничий бездимний ОСОБА_2 », котру поміщено до сейф пакету № INZ 2033433, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Сватівського ВП ГУНП в Луганській області, конфіскувати на користь держави.

Повний текст ухвали складено та проголошено 03 червня 2020 року.

Суддя: А.С.Река