Рішення № 89612572, 30.04.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13337/19

Провадження № 2-др/522/22/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітняв 2020 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі судового засідання Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовною заявою АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 44640,37 грн. та витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року в задоволенні позову АТ «Перший Український Міжнародний Банк» відмовлено.

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення з позивача судових витрат у розмірі 14 000 грн.

Клопотання мотивовано тим, що суд не вирішив питання про судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу.

У судове засідання 30 квітня 2020 року сторони не з`явились, про час і місце судового засідання були сповіщені належним чином. Про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення що вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 квітня 2019 року між адвокатом Єгоровим Б. С. та клієнтом ОСОБА_1 було укладено Договір про надання послуг у сфері права з Додатковою угодою до цього Договору від 01 квітня 2020 року.

Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги виконавець надав а замовник прийняв правову допомогу згідно договору про надання правової допомоги у розмірі 14 000 грн, що складає:

-Аналіз позовної заяви АТ « Перший Український Міжнародний банк»

та ознайомлення з матеріалами справи - 1 година - 2 000 грн;

-Аналіз чинного законодавства та підготовка відзиву на позовну заяву та додаткових пояснень від імені ОСОБА_1 - 2 година - 4 000 грн;

-Підготовка та направлення адвокатських запитів - 1 година - 2 000 грн;

-Підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від імені ОСОБА_1 та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від імені ОСОБА_1 - 1 година - 2000 грн;

-Участь у судових засіданнях - 2 години - 2000 грн.

Загальний розмір витрат на правову допомогу складає - 14 000 грн.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 173 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не надано підтверджень про оплату гонорару, а саме відсутня квитанція до прибуткового касового ордеру або платіжне доручення з відміткою банку про оплату послуг на правову допомогу у відповідності до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 04 березня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі №821/1594/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи, у яких конкретизовано справу, в якій таку допомогу надано.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 не надано належних підтверджень оплати гонорару надання правової допомоги у відповідності до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 04 березня 2020 року, то суд дійшов висновку що заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 137, 141, ч. 2, 4 ст. 183, ч. 1 ст. 223, 229, 241, 246, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 270, 354, 429 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовною заявою АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю.Б. Свячена