Рішення № 8961027, 19.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/85419.02.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Житловик»

Простягнення 11929,78 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. –дов. № д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 року;

від відповідача : Питель В.О. –дов. № б/н від 25.01.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житловик» про стягнення 11159, 34 грн. основного боргу, 586, 01 грн. інфляційних втрат, 184, 43 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 21.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.01.2010 року.

В судовому засіданні 18.01.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, проте подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 18.01.2010 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 11121,25 грн. –основного боргу, 587,22 грн. –інфляційних втрат, 184,43 грн. –3% річних та судові витрати.

В судовому засіданні 05.02.2010 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.

Крім того, в судовому засіданні 05.02.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 05.02.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського кодексу України судом оголошено перерву до 19.02.2010 року.

В судовому засіданні 19.02.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Житловик»(далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 60485 про використання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.2, 2.2.1, 2.2.4, 2.2.5, 2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Договору позивач зобов’язувався виконувати умови цього Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»), з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил устройства електроустановок, 6 видання, 1986 р. (із змінами та доповненнями) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», забезпечити отримання споживачем електричної енергії у точці продажу на рівні дозволеної потужності відповідно до Додатка "Перелік об’єктів", а відповідач в свою чергу, зобов’язувався виконувати умови цього договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків "Порядок розрахунків на електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.2 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5, 13 цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 20 числа кожного місяця та надає звіт з урахуванням фактичного та прогнозованого до кінця проточного розрахункового періоду обсягу споживання.

Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 20 числа Споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, Споживач надає підписаний акт про приймання –передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Протягом розрахункового періоду споживач здійснює повну оплату вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду за показаннями розрахункових засобів обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2008 р. по 01.11.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 32 615, 41 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 21456, 07 грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11159, 34 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 11121, 25 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 587, 22 грн. та 3 % річних в розмірі 184, 43 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 401, 39 грн. та 3 % річних в сумі 181, 77 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Житловик»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, код ЄДРПОУ 05418023) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 11 121 (одинадцять тисяч сто двадцять одна) грн. 25 коп. основного боргу, 401 (чотириста одна) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 77 коп. 3 % річних, 117 (сто сімнадцять) грн. 04 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

16.03.2010р.