Рішення № 8961019, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/602.03.10

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Кефей», м. Винниця

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна», м. Київ

простягнення 108976,68 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Зюзюрін В.М., дов. № 70/1 від 15.02.2010 року

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кефей»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»про стягнення 108976,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ним та відповідачем укладено договір поставки №506/10/07-ПТ від 22.10.2007 року, в порушення умов якого відповідач не розрахувався за товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 99226,00 грн. Також за порушення грошового зобовязання позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1445,47 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 8305,21 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.01.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва від 03.02.2010 року строк розгляду справи продовжено на місяць.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, представники сторін в судове засідання не зявились, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надали, вимог ухвали суду не виконали, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.2010 року за згодою представника позивача суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

22.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кефей»(Продавець) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна» (Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №506/10/07-ПТ (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар і оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 99226,00 грн., що підтверджується наступними документами, що містяться в матеріалах справи:

-видаткова накладна №Р-б11 05014 від 05.11.2008 на суму 14087,00 грн.

-видаткова накладна №Р-б11 05015 від 05.11.2008 на суму 18272,00 грн.

-видаткова накладна №Р-б11 07001 від 07.11.2008 на суму 20670,00 грн.

-видаткова накладна №Р-б11 07003 від 07.11.2008 на суму 46197,00 грн.

Відповідно до 8.2 Договору Покупець зобовязався оплатити поставлений товар протягом 30 днів з моменту поставки.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався.

Сторони підписали Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 99226,00 грн.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 99226,00 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобовязався оплатити поставлену продукцію протягом 30 днів з моменту поставки.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобовязань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості отриманого товару, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції в розмірі 1445,47 грн. відсотки річних та 8305,21 грн. - інфляційні нарахування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судове засідання не зявився, наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»(01032, м. Київ, б-р Т.Шевченка, 33, пов. 13, 04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського,9/10, р/р 26007201309185 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528, код ЄДРПОУ 34356884, ІПН 343568826593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кефей»(21009, м. Вінниця, вул. Пестеля, 6, р/р 260033016165 в філії відділення „Промінвестбанк” м. Вінниця, МФО 302751, код ЄДРПОУ 32976763) 108976,68 грн. (сто вісім тисяч девятсот сімдесят шість гривень шістдесят вісім копійок), з яких 99226,00 грн. (девяносто девять тисяч двісті двадцять шість гривень) основного боргу, 8305,21 грн. (вісім тисяч триста пять гривень двадцять одна копійка) інфляційні нарахування, 1445,47 грн. (одна тисяча чотириста сорок пять гривень сорок сім копійок) відсотки річних, а також 1089,77 грн. (одну тисячу вісімдесят девять гривень сімдесят сім копійок) державне мито та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова